Справа: № 2-3846/11

2-п/200/65/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       «24» червня 2019 року.                        Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі: головуючого судді – Томаш В.І., при секретарі – Кубрак К.В., розглянувши у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 «про перегляд заочного рішення», -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 22.03.2019 року звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з заявою про поновлення строку та перегляд заочного рішення суду від 30 червня 2011 року.

Представник ОСОБА_1 надав до суду письмову заяву про розгляд заяви в його відсутність.

Інші сторони в судове засідання в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає заяву не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 30 червня 2011 року була розглянута цивільна справа за позовом ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 «про стягнення заборгованості» та заочним рішенням суду позовні вимоги були задоволені повністю та стягнуто солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість на загальну суму 501 770 грн. 06 коп. та судові витрати по справі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України Умови проведення заочного розгляду справи 1. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. 3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Згідно ст. 283 ЦПК України Повідомлення про заочне рішення 1. Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення 1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. 2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. 4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідач ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, яке передбачено ст. 280-284 ЦПК України, звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, але з пропуском причин терміну, встановленого ст. 284 ЦПК України і ставить питання про поновлення цього строку.

Відповідно до положень ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

З огляду на те, що копія заочного рішення від 30.06.2011 року була отримана відповідачем 22.03.2019 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і заява про перегляд цього рішення подана 22.03.2019 року, суд вважає, що відповідачем не пропущений строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення.

А тому суд вважає, що строк подачі заяви про перегляд заочного рішення повинен бути судом поновлений.

В своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що Банк не дотримав вимог щодо переддоговірної роботи з позичальником, невідповідність змісту договору чинному законодавству України, про час та день судового розгляду даної цивільної справи належним чином не був повідомлений, про що свідчить відсутність в матеріалах справи такого повідомлення в судове засідання як на реальну адресу знаходження відповідача, яке було б ним отримано.

Але судом встановлено, що згідно загальновідомих фактів (в тому числі і поданих письмових документів самим заявником і відповідачем, заяви про ознайомлення зі справою, отримання копії рішення та інш.) місце знаходження відповідача було на час розгляду справи, є конкретним і визначеним: вказана адреса відповідача вказувалася суду як місце реєстрації, так і фактичного знаходження відповідача як після, так і на час розгляду судом цивільної, не робив зауважень чи заяв стосовно вказаної адреси знаходження і не ініціював питання про виправлення описки в цій частині при ознайомленні з матеріалами справи після винесення рішення суду; саме на вказану адресу цьому відповідачу направлялися повістки про слухання справи, про прийняте судом рішення у справі, які відповідач повинен бути отримувати, оскільки про поданий спір, позов знав, так як поштові повідомлення до нього доходять, документи по справі свідчать про отримання представником відповідача прийнятого заочного рішення власноручно 22.03.2019 року. Саме з цього часу починається строк подачі заяви про перегляд заочного рішення.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення 1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. 3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. 4. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ознайомившись зі змістом заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 30 червня 2011 року, суд вважає, що причини неявки в судове засідання, що відбулося 30 червня 2011 року не є поважними та заява не містить доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення спору. Так в цій заяві про перегляд рішення відповідач вказує про те, що йому не було відомо про час та дату судового засідання посилаючись на те, що про рішення він дізнався тільки пізніше. Але вказане не відповідає дійсності, оскільки відповідач не повідомляв суду про зміну місця мешкання та реєстрації, в заяві про перегляд заочного рішення суду вказана адреса місця реєстрації і знаходження відповідача. Окрім того, твердження відповідача про те, що судова повістка про виклик в судові засідання ним не отримана, не відповідає дійсності і є лише припущенням відповідача нічим не підтвердженим, оскільки повістка йому направлялася судом, про що є поштове повідомлення, направлення повістки судом було завчасно. Отже, суд робить висновок про те, що цей відповідач по справі був своєчасно належним чином повідомлений про слухання справи 30 червня 2011 року.

Матеріали справи містять в собі відомості про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про день та час розгляду справи (а.с. № 58), що цілком спростовує його доводи.

Після розгляду судом справи по суті і винесення заочного рішення суд повинен був належним чином повідомити відповідача про розгляд справи та направити йому копію винесеного рішення для відома і можливості реалізації свого права в разі незгоди з рішенням оскаржити його в передбаченому законом порядку і визначені законом строки. Вказане судом було виконано.

Таким чином, заява ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях, які нічим не підтверджуються, з метою уникнення від виконання зобов`язань перед банком, що в свою чергу суперечить ЦПК України, де вказано про те, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, можливо зробити висновок про те, що підстави для скасування заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2011 року відсутні.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява не підлягає задоволенню повністю.

Не може суд прийняти до уваги позицію сторони цього відповідача стосовно наполягання на своїй заяві про перегляд заочного рішення суду, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджується.

При таких обставинах суд вважає можливим заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 259 – 263, 285 – 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2011 року.

Заяву ОСОБА_1 «про перегляд заочного рішення» залишити без задоволення.

Заочне рішення по вказаній цивільній справі може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Бабушкінського

районного суду                                                        В.І. Томаш