Справа № 2-644/10

З А О Ч Н Е        Р І  Ш Е Н Н Я

І М Е НЕ М       У К Р А Ї Н И

03 березня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Яценко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом Лозівського комунального підприємства «Теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по центральному опаленню, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по центральному опаленню, посилаючись на те, що відповідачка мешкає за адресою: с. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, м-н, б. 26, кв. 87 та користується послугами позивача, але оплату не проводить. Так станом на 1 січня 2009 року заборгованість з теплопостачання за період з 01.05.2007 року по 01.01.2010 року складає 2356 гривень 04 копійки. Відповідачці неодноразово надсилалося попередження про сплату заборгованості, які залишилися без уваги. В зв’язку з чим просить стягнути з відповідачки по справі  заборгованість за послуги по центральному опаленню у розмірі 2356 гривень 04 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень.

В судовому засідання представник позивача підтримав свої позовні вимоги.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать повідомлення про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомила. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд знаходить позов, що підлягає задоволенню за наступними підставами:

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки, визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 1 цього Закону комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, з наступними змінами, вказані послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Як встановлено по справі, відповідачка мешкає за адресою: с. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, м-н, б. 26, кв. 87.

Згідно особистого рахунку відповідачці надавалися послуги по житлово-комунальним послугам, але вона не проводила оплату за дані послуги, в зв’язку з чим за період з 01 травня 2007 року по 01 січня 2010 року склалася заборгованість за теплопостачання у розмірі 2356 гривень 04 копійки. Відповідачці надсилалося попередження про необхідність сплати заборгованість, яке залишилося без уваги.

Стаття 162 ЖК України передбачає, що наймач зобов'язаний  своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладання договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплати житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно типового договору.

Обов’язок наймача квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено п. 7 Правил користування приміщенням житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості відповідачки.

Відсутність письмових договірних відносин між сторонами не є підставою у відмовленні в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, оскільки послуги, а саме тепло в квартиру відповідачів подається і вони користуються цими послугами.

Згідно ст..ст. 67,68 ЖК України відповідачка зобов’язана проводити оплату комунальних послуг, однак оплата не проводиться, тому суд знаходить необхідним стягнути суму заборгованості за теплопостачання у розмірі 2356 гривень 04 копійки з відповідачки по справі.

Крім цього згідно ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання  має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ж Кодексу,  інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачки по справі витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень на користь Лозівського комунального підприємства «Теплові мережі», які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Крім цього відповідно до п. 3 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачки по справі судовий збір у розмірі 51 гривню на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно рішення Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області від 29 грудня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 1,2,3,10,11,81,88,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 64, 67, 68, 162 ЖК України, ст. 15,16, 526 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в  :

Позовні вимоги Лозівського комунального підприємства «Теплові мережі» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: с. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, м-н, б. 26, кв. 87 на користь Лозівського комунального підприємства «Теплові мережі», с. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, м-н, б. 16, р/р 260044266 у ВАТ “Мегабанк” м. Харків, МФО 351629, код 32414231 заборгованість по центральному опаленню у розмірі 2356 гривень 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: с. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, м-н, б. 26, кв. 87 на користь Лозівського комунального підприємства «Теплові мережі», с. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, м-н, б. 16, р/р 260014270 у ВАТ “Мегабанк” м. Харків, МФО 351629, код 32414231 витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень.

Стягнути з відповідачки по справі судовий збір на користь держави у розмірі 51 гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                         Н.А. Смірнова