ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/4342/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Безименної Н.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 у справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 29.07.2016 № 0000701500, яким підприємство зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 43 791, 05 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 апеляційну скаргу комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 задоволено частково; постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області № 0000701500 від 29.06.2016; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області № 0000671500 від 29.06.2016 в частині визначення суми штрафу у розмірі 42767,99 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Славутичі Головного управління ДФС у Київській області № 0000651500 від 29.06.2016 в частині визначення суми штрафу у розмірі 560,50 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02.04.2019 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи вказане рішення апеляційної інстанції, звернув увагу на спосіб реалізації податковим органом владних управлінських функцій при встановленні податкового правопорушення шляхом перевірки питання своєчасності сплати підприємством податку в межах камеральної перевірки, проведеної 29.06.2016 року, без врахування того, що за положеннями статті 75 Податкового кодексу України такий предмет перевірки охоплювався межами документальної перевірки. Цього питання судом апеляційної інстанції не досліджено. Також, суд касаційної інстанції зазначив, що переглядаючи постанову суду першої інстанції за апеляційною скаргою підприємства, яка мотивована доводами виключно щодо повідомлення-рішення від 29.07.2016 № 0000701500, суд апеляційної інстанції вирішив адміністративний позов без врахування його уточнення шляхом зменшення, тим самим здійснив висновки щодо протиправності (часткової протиправності) трьох податкових повідомлень-рішень. Верховний Суд визнає такий вихід суду апеляційної інстанції за межі апеляційної скарги та межі позовних вимог порушенням норм процесуального права, зокрема положень статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року).

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2016 податковим органом проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання по земельному податку, за наслідками яких складено акт камеральної перевірки № 238/10-34-15/31476318.

Вказаним актом перевірки від 17.06.2016 № 238/10-34-15/31476318 зафіксовано несвоєчасність сплати позивачем узгоджених податкових зобов`язань відповідно по земельному податку, що є порушенням пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачено пунктом 126.1 статті 126 цього кодексу.

29.06.2016 на підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000701500, яким за затримку сплати грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 218 955, 25 грн. позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 43 791, 05 грн.;

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення рішення рішенням ДФС України від 21.11.2016 № 24969/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення 29.06.2016 № 0000701500, з урахуванням рішення ГУ ДФС у Київській області, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач вважаючи податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 0000701500 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктами 16.1.3-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

В силу ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до п.286.4 ст.286 ПК України у разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

При цьому, у відповідності до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу п.287.3 п.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2013 позивачем до контролюючого органу подано звітну податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, зареєстровану за №151, згідно якої КП «Управління житлово-комунального господарства» самостійно визначено суму податкового зобов`язання з земельного податку на 2013 рік у розмірі 117287,26 грн., зі сплатою по місяцям - січень-листопад у сумі 9773,94 грн. щомісячно та за грудень 2013 року - 9773,92 грн.

В той же час, постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 810/5697/13-а задоволено позов ДПІ у м.Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області до КП «Управління житлово-комунального господарства» про стягнення заборгованості, стягнуто з КП «Управління житлово-комунального господарства» на користь держави в особі ДПІ у м.Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області заборгованість в сумі 7275486,75 грн.

З мотивувальної частини вказаного рішення вбачається, що до суми боргу, яка стягується з позивача, входить зобов`язання з плати за землю по податковій декларації №151 від 29 січня 2013 року за період січень-липень 2013 року у розмірі 9773,94 грн. щомісячно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі №810/5697/13-а задоволено заяву КП «Управління житлово-комунального господарства» про зміну способу і порядку виконання судового рішення, змінено спосіб виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року по даній справі та надано дозвіл на виконання рішення суду протягом періоду січень 2014 року - грудень 2013 року щодо земельного податку в сумі 986,25 грн. щомісячно.

Згідно наявних в матеріалах справи витягів зі зворотнього боку облікової картки позивача по земельному податку з юридичних осіб за 2014-2016 роки та січень-вересень 2017 року, а також наданих апелянтом копій банківських виписок за період з січня 2014 року по грудень 2016 року, позивачем у відповідності до затвердженого податковим органом Графіку погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби від 30 грудня 2013 року №1 до рішення суду від 23 грудня 2013 року №810, здійснювалось погашення заборгованості з плати за землю.

Станом на 31 грудня 2013 року у позивача була наявна переплата з земельного податку у розмірі 79680,67 грн, про що зазначено у витягу зі зворотнього боку облікової картки позивача по земельному податку за 2014 рік.

Відповідач зазначив, що внаслідок технічної помилки суми грошового зобов`язання з плати за землю по податковій декларації №151 від 29 січня 2013 року не були автоматично нараховані у КОР та були рознесені 13 січня 2014 року по терміну сплати лютий-грудень 2013 року в сумі 107513,34 грн.

Зі службової записки ГДРІ відділу оподаткування та контролю об`єктів операцій від 17 січня 2014 року №2/15-022 вбачається, що в ході проведення перевірки правильності нарахувань в КОР з земельного податку у позивача виявлено невірне відображення нарахувань 27 грудня 2013 року декларація №9084335711 у сумі 469,38 грн, 41,17 грн відповідно правильні нарахування 27 грудня 2013 року декларація №9084314191 у сумі 466,85 грн, отже різниця в нарахуваннях є 43,7 грн, у зв`язку з чим приведено у відповідність КОР платника.

Відповідно до вимог Порядку взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 04 грудня 2013 року № 760/1031, казначейство України у день, що настає за звітним, формує та передає Міндоходів: відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями та з аналітичних рахунків, на яких відображена інформація про надходження в гривневому еквіваленті іноземної валюти, зарахованої на рахунки казначейства України, відкриті в банках, у вигляді технологічного файлу @В.

До податкового органу з казначейства надійшли відомості про зарахування грошових коштів 20 червня 2014 року щодо сплати суми податків і зборів / єдиного внеску, платіжне доручення №1696 від 20 червня 2014 року, що відображено податковим органом в особовій картці платника.

В той же час, під час відображення суми грошового зобов`язання по платі за землю за 2013 рік у КОР податковим органом не було враховано, що рішенням суду у справі №810/5697/13-а розстрочено сплату податкового боргу по платі за землю за 2013 рік за період січень-липень 2013 року на загальну суму 68417,58 грн, що відображено у картці особового рахунку позивача.

Таким чином, 13 січня 2014 року податковим органом неправомірно відображено в КОР грошове зобов`язання позивача з плати за землю за 2013 рік згідно податкової декларації №151 від 29 січня 2013 року на суму 68417,58 грн без урахування розстрочення податкового боргу, що призвело до помилкового збільшення заборгованості КП «Управління житлово-комунального господарства» на зазначену суму.

Згідно наданих позивачем розрахунків плати за землю за 2014-2016 роки вбачається, що у 2014 році податковим органом нараховано суму земельного податку згідно декларацій у розмірі 268425,78 грн, згідно графіку погашення - 5 509,68 грн., пені - 2 640,26 грн. та нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку у розмірі 62 267,50 грн. Позивачем сплачено до бюджету - 204219,90 грн. та згідно графіку погашення - 7 227,44 грн.

В той же час, при врахуванні розстрочення податкового боргу з плати за землю та проведених позивачем оплат, у 2014 році податковим органом мало бути нараховано податкове зобов`язання з плати за землю у розмірі 200 008, 20 грн, а тому у позивача протягом 2014 року була наявна переплата з плати за землю.

Враховуючи наявність у підприємства протягом 2014 року переплати з плати за землю, відповідачем неправомірно нараховано пеню у розмірі 1 970, 18 грн (з огляду на нарахування пені згідно графіка погашення заборгованості у розмірі 55, 84 грн щомісячно) та штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку у сумі 62 267, 50 грн.

У 2015 року податковим органом нараховано суму земельного податку згідно декларацій у розмірі 202206,06 грн., згідно графіку погашення - 5509,68 грн., пені - 18974,18 грн. та нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку у розмірі 12929,93 грн. Позивачем сплачено до бюджету - 202206,06 грн. та згідно графіку погашення - 6600,00 грн.

Таким чином, враховуючи наявність переплати з плати за землю у 2014 року та проведених позивачем оплат, протягом 2015 року у підприємства була наявна переплата з плати за землю, що свідчить про неправомірне нарахування пені у розмірі 18 304, 10 грн (з огляду на нарахування пені згідно Графіка погашення заборгованості у розмірі 55, 84 грн щомісячно) та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку у сумі 12 929, 93 грн.

За період січень-червень 2016 року контролюючим органом нараховано суму земельного податку згідно декларацій позивача у розмірі 139911,84 грн, згідно графіку погашення - 2754,84 грн., пені - 4214,47 грн. Позивачем сплачено до бюджету - 164467,95 грн та згідно графіку погашення - 3300,00 грн.

Таким чином, враховуючи наявність переплати з плати за землю у 2015 року та проведених позивачем оплат, протягом січня-червня 2016 року у підприємства була наявна переплата з плати за землю, що свідчить про неправомірне нарахування пені у розмірі 3 879, 43 грн (з огляду на нарахування пені згідно графіка погашення заборгованості у розмірі 55, 84 грн щомісячно).

На підтвердження правомірності нарахування та своєчасності сплати позивачем плати за землю останнім надано копії податкових декларацій з плати за землю за 2015-2016 роки, платіжні доручення та виписки по банківським рахунках за період лютий 2015 року по січень 2017 року.

Наведене також відображено у картці особового рахунку, що вбачається з наданих відповідачем копій витягів зі зворотнього боку інтегрованої картки платника КП «Управління житлово-комунального господарства» по земельному податку з юридичних осіб за період з січня 2015 року по вересень 2017 року.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивач протягом, визначених ПК України, строків сплачував узгоджену суму грошового зобов`язання з плати за землю, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність доказів щодо несвоєчасної сплати КП «Управління житлово-комунального господарства» узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю у розмірі 218 955, 25 грн., що свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за п.126.1 ст.126 ПК України у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Славутичі ГУ ДФС у Київській області від 29.06.2016 № 0000701500 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З платіжних доручень від 28.11.2016 № 685 та від 03.07.2017 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в розмірі 2 147, 09 грн.; за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 361, 80 грн., які слід стягнути з Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства».

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 29.07.2016 № 0000701500.

Стягнути з Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ - 39463945, місцезнаходження - 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 286) за рахунок бюджетних асигнувань на користь комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» (код ЄДРПОУ - 31476318, місцезнаходження - 07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8) судовий збір в сумі 4 508, 89 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Безименна Н.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 08.07.2019.