Справа № 1-65/ 2010 р.

                          ВИРОК

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                         Терещенко О.І.

при секретарі                             Павленко О.Г.

за участю прокурора                     Омельченко С.М.

адвоката                             ОСОБА_1

потерпілої                             ОСОБА_2

законного представника неповнолітнього підсудного     ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальну справу по обвинуваченню    

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, ніде не навчається, раніше не судимого,

- за ч.2 ст.297  КК України,

                      ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2009 року близько 20 год. ОСОБА_4 з метою викрадення предметів, що знаходяться на місці поховання померлих, спільно з ОСОБА_5 прибули на центральне кладовище м.Білопілля.

Реалізуючи свої протиправні дії, ігноруючи громадську мораль у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, ОСОБА_4 спільно з  ОСОБА_5, підійшли до могили, де похований ОСОБА_6 - дід ОСОБА_7, та таємно викрали металеву огорожу, спричинивши останній матеріального збитку на загальну суму 939 гривень.

Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на викрадення предметів, що знаходяться на місці поховання померлих, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5, підійшли до могили, де поховані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - батьки ОСОБА_2, та викрали металеву огорожу, спричинивши останній матеріального збитку на загальну суму 1191 гривня.

Викрадені з місць поховання предмети ОСОБА_4 та ОСОБА_5, використали у своїх корисних цілях.

Виконуючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків та бажав їх настання.

Факт скоєння ОСОБА_4 даного злочину підтверджується слідуючими доказами.

    Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_4 винним себе визнав повністю і показав, що 10 жовтня 2009 року приблизно о 18 год. поблизу школи-інтернату він зустрівся зі знайомими ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та разом з ними домовились піти на кладовище, де вирішили скоїти крадіжку огорож, щоб здати їх як металолом. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 сходили до ОСОБА_12 за мішками та принесли 3 поліетиленові мішки. Прийшовши на кладовище, ногами вони розбили дві огорожі та склали їх у мішки, які перенесли в кущі. Наступного дня викрадене вона намагались здати  на пункт прийому металобрухту. Але у них не прийняли метал із-за того, що він з кладовища. У вчиненому розкаюється.

    Вина підсудного ОСОБА_4 підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2, яка показала, що 12 жовтня 2009 року з ритуальної служби їй зателефонувала не відома жінка, яка повідомила, що пошкоджена огорожа на могилі її батьків. Разом з чоловіком вони прийшли на кладовище, де побачили, що від огорожі залишилося лише три забетоновані стовпці, також відсутня була огорожа і на могилі поруч.

    Також вина підсудного ОСОБА_4 підтверджується і матеріалами справи, а саме:

- протоколом з»явлення із зізнанням ОСОБА_4, в якому він власноручно написав про вчинений злочин (а.с.35);

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7, яка показала, що 10.10.2009 року з могили діда була викрадена металева огорожа (а.с.38-39);

- протоколами допитів свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_5, які показали, що разом з ОСОБА_4 10.10.2009 року з кладовища викрали металеві огорожі (а.с.57-60, 64-66);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_4 докладно розказав та показав про обставини викрадення огорож (а.с.77-80);

- висновками товарознавчих експертиз від 27.11.2009 року №6593 про вартість викраденого (а.с.84-90);

- протоколом огляду предметів та постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи від 29.11.2009 року (а.с.92-95), а також іншими матеріалами кримінальної справи у їх сукупності.

          Крім повного визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини, суд вважає, що вина підсудного у інкримінованому йому злочині в ході судового слідства знайшла своє повне підтвердження і його дії кваліфікує за ч.2 ст.297 КК України, оскільки він скоїв наругу над могилою, тобто незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

            При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, його особу, який задовільно характеризується за місцем проживання, те, що він переховувався від досудового слідства, обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття, повне визнання своєї вини,  злочин підсудний скоїв, будучи неповнолітнім.

             Тому суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

    Потерпіла ОСОБА_2 заявила до підсудного позов про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 491 грн. та моральної шкоди у сумі 1000 грн.

Підсудний ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_13 позов визнали повністю.

Оскільки злочинними діями підсудного ОСОБА_2 заподіяна матеріальна шкода у сумі 491 грн. (700 грн. їй повернуті ОСОБА_5Ю.), що встановлено досудовим слідством, то в такому розмірі матеріальна шкода і підлягає стягненню. Моральну шкоду суд вважає за необхідне стягнути в повному розмірі у сумі 1000 грн.

Н підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

                    ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого   ч.2 ст.297 КК України, та призначити йому покарання  на підставі ст.69 КК України у виді  позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст.104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців

На підставі п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України зобов»язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти дану інспекції про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4, а у випадку відсутності достатніх коштів з його законного представника ОСОБА_13, 1491 (одну тисячу чотириста дев»яносто одну) гривню на користь ОСОБА_2.

    На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Суддя                                 підпис

    Вірно: Суддя

    Білопільського району                         ОСОБА_14