Справа №2-5263/09

№2-420/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 лютого 2010 року.

            Октябрський  районний суд м.Полтави в складі:

            Головуючої судді Сороки К.М.

            При секретарі Кучарській Т.Є.

    Розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м.Полтаві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства  житлово-експлуатаційної  організації №4 про поновлення на роботі,стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,стягнення середньої  заробітної плати  за затримку розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди,-

                                                                      В с т а н о в и в :

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду  з позовом  до відповідача  госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №4 (нині КП ЖЕО №4) про поновлення  на роботі,стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,стягнення середнього  заробітку  за  затримку   розрахунку   при  звільненні  та відшкодування моральної шкоди,посилаючись на те,що вона була  прийнята  01.01.2007 року  на посаду  бухгалтера 1 категорії в ГЖЕД №4 по переводу з ДП «Двірник»,де працювала  старшим бухгалтером з 01.07.2001 року.

    У відповідності до наказу  №20 від 26.05.2009 року  була звільнена з посади бухгалтера 1 категорії  за ст..40 п.1 КЗПП України за скороченням штату  працівників.

    Вважає своє звільнення незаконним,оскільки  вона була звільнена з займаної посади  в період   тимчасової непрацездатності,окрім того на її  звільнення  не дав попередньої згоди  профспілковий комітет  як це передбачено ст..43 КЗПП України.

    Також  відповідач не повідомив їй  при звільненні  письмово про нараховані суми, належні при звільненні, не провів повного розрахунку,не надав довідку  про середній заробіток  при звільненні .

    Позивачка просила поновити її на  займаній  посаді,стягнути заробітну плату за час  вимушеного прогулу  з 27.05.2009 року  3665,97 грн.та стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні  з 27.05.2009 року  по 29.07.2009 року в сумі 13329,28грн.

    Діями  відповідача  по незаконному звільненні завдано позивачці  моральну шкоду, яка  полягає в погіршенні стану здоров»я,змінах  в житті,погіршенні стосунків з оточуючими  людьми,зниженні авторитету   а також  знаходженні  додаткового часу  для  відновлення звичайного стану.

    Позивачка просила стягнути   моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

    В судовому засіданні позивачка  свій позов підтримала  та просила його задовольнити.

    Представник відповідача  з позовом не погодилася та просила  відмовити в його задоволенні,посилаючись на те,що звільнення позивачки  відбулося зі згоди профспілкового комітету,про  що  підтверджує  протокол №9 від 12.травня 2009 року. ОСОБА_1 було попереджено про  звільнення  16.03.2009 року .Заборгованість   по заробітній платі  повністю погашена  станом на 08.08.09 року . Окрім того за результатами розгляду  цивільної справи в суді  було проведено  перевірку правильності звільнення  позивачки  і  встановлено,що вона була звільнена в період знаходження на лікарняному  та   видано наказ про  внесення змін в п.1 наказу  №20-к від 26.05.2009 року  і вважається    звільненою позивачка  з 27.05.2009 року  у відповідності  до наказу №43-к від 20.11.2009 року.

    Суд,заслухавши сторони,допитавши свідків,вивчивши матеріали справи,приходить до висновку про задоволення вимог позивачки.

    Судом встановлено,що  позивачка ОСОБА_1 працювала   бухгалтером 1 категорії в ГЖЕД №4 м.Полтави.У відповідності до наказу №20-к від 26.05.2009 року була звільнена з займаної посади  з ініціативи  власника  за ст..40 п.1 КЗПП України в зв»язку зі скороченням штату  працівників.

    Як встановлено судом в період часу з 1.04.2009 року по 26 травня 2009 року  включно  знаходилася  на листку непрацездатності . А отже   в  порушення вимог ч.3 ст.40 КЗПП України  позивачка  неправомірно була  звільнена з роботи.Не допускається  звільнення  працівників з ініціативи  власника або уповноваженого  ним органу  в період його тимчасової непрацездатності .

    Вказані обставини після   початку слухання справи в суді  були відповідачем  виправлені та  20 листопада 2009 року  у відповідності до наказу №43-к  було внесено зміни до наказу  №20-к від 26.05.2009 року,яким вказано ,що звільнення ОСОБА_1 вважати з 27 травня 2009 року  і відповідно  нарахувати та виплатити  їй компенсацію за невикористану відпустку та  вихідну допомогу  по  27.05.2009 року.

    Судом також встановлено,що  позивачка була попереджена про майбутнє звільнення з  роботи  16.03.2009 року  у відповідності до наказу №87. Згідно акту  від 16.03.09 року позивачка  від підпису     про ознайомлення з наказом відмовилася, але була повідомлена усно.

    Суду надано  копію листа  №285 від 13.02.2009 року  адміністрації ГЖЕД №4 до профспілкового комітету про майбутнє звільнення  та  копію листа  профспілкового комітету (а.с.21) в якому  вказано,що профком поінформований про звільнення працівників  листом від 13.02.09 року №185 на засіданні від 05.03.09 року .

    Як пояснила   в судовому засіданні  представник відповідача , 12.05.09 року відбулося засіданні  профспілкового комітету  на якому  обговорювалося питання про переважне право  залишення на роботі  працівників,які попереджені про скорочення посад і  в зв’язку з порушенням  виробничої діяльності  бухгалтером  ОСОБА_1  переважне право  залишення на роботі надається бухгалтеру ОСОБА_2 а  надано згоду на звільнення  з посади ОСОБА_1 в зв»язку зі скороченням.

    Як  встановлено судом, даного  засідання  профспілкового комітету  взагалі не було.

Допитані в судовому засіданні  як свідки,члени профкому  ОСОБА_3 ОСОБА_4Дем»яненко Т.В. суду пояснили,що 12.05.2009 року   ніякого засідання  профспілкового комітету не відбувалося і згоди на звільнення  ОСОБА_1 та залишення  на посаді ОСОБА_2 ніхто не давав.

    Про можливе скорочення працівників відбулося  лише одне засідання  профспілкового комітету  05.03.2009 року ,де йшла мова лише   про можливе скорочення посад, а конкретно яких працівників  ніхто не обговорював. (а.с.22-24).

    Протокол же №9 від 12.05.09. року (а.с.20) підписаний  головою профкому ГЖЕД №4 ОСОБА_5 надуманий та виготовлений особисто  головою профкому ОСОБА_5. Оскільки  під  вказаним номером мається інший протокол №9 від 25.06.09 року,який до суду надала   голова профспілкового комітету  ОСОБА_6, яка 06.07.2009 року  згідно акту прийняла від бувшого голови профкому ОСОБА_5 протоколи  профспілкового комітету за  номерами  та  по датах.

    Вказані  обставини підтвердив  і допитаний  в якості свідка заступник  голови обласного комітету профспілки працівників житлово –комунального господарства ОСОБА_7,який здійснював перевірку роботи профкому ГЖЕД №4 в липні 2009 року і протоколу  від 12.05.09 року   в профкомі не існувало.

    Отже  судом встановлено,що  засідання профспілкового комітету  ГЖЕД №4  12.05.09 року не відбулося,згоди на звільнення ОСОБА_1   в зв’язку зі скороченням штатів не отримано,тому    звільнення позивачки з займаної посади є незаконним.

    Запропонована   перерва в судовому засіданні судом для  врегулювання спору, між позивачкою та  ГЖЕД №4(нині КП ЖЕО №4) залишилася поза увагою.

    Таким чином суд  вважає,що звільнення позивачки проведено з порушенням вимог ст..43 КЗПП України , отже вона підлягає  поновленню на роботі.

    У відповідності до ст..235 ч.2 КЗПП  України,при винесенні рішення  про поновлення на роботі ,орган ,який розглядає  трудовий спір ,одночасно приймає рішення  про виплату працівникові  середнього заробітку  за час вимушеного  прогулу…

    На користь позивачки  необхідно стягнути   заробітну плату  за час вимушеного прогулу з 27 травня 2009 року  по 15 лютого 2009 року   з розрахунку середнього заробітку  за один день 58грн.19 коп. (а.с.26) за 173  робочих дні    становить 10066грн.87 коп.

    У відповідності до ст..116 КЗПП України при  звільненні працівника  виплата всіх сум, що належить йому  від підприємства ,установи,організації, провадиться в день  звільнення.

    Ст.117 КЗПП України передбачено,що в разі невиплати  з вини власника  або уповноваженого ним органу  належних звільненому  працівникові сум  у строки,зазначені в ст..116 КЗПП України,при відсутності спору про їх  розмір  підприємство, установа,організація  повинні   виплатити працівникові  його середній   заробіток  за весь  час  затримки розрахунку при звільненні.

    Отже  підлягає до стягнення на користь позивачки  середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні  з 27.05.09 року по 08.08.2009 року  як встановлено в судовому засіданні і це визнав представник відповідача( а.с.38) , за  43 робочі дні  в сумі 2502грн.17 коп .

    Неправомірними діями  відповідача по звільненню з роботи  позивачці завдано моральну шкоду,яка полягає  в значному погіршенні її здоров»я,що підтверджується  доказами по  справі  - витягами з лікарняної картки,виписними епікризами,довідками медичної установи,де позивачка лікується, позивачка змушена була витрачати додаткові зусилля для організації свого життя, в неї погіршилися стосунки з оточуючими,вказані обставини привели до  зниження її авторитету серед знайомих та близьких.

    У відповідності до ст..237-1 КЗПП  України   відшкодування власником  або уповноваженим  ним органом  моральної шкоди  працівникові проводиться  у разі,якщо порушення  його законних  прав  призвело  до моральних  страждань,втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають  від нього  додаткових зусиль для організації  свого життя.

    Таким чином суд вважає що завдану позивачці моральну шкоду можливо оцінити в сумі  3000 грн.

    Викладені обставини підтверджуються матеріалами справи.

    Керуючись  ст..5,10.60.218 ЦПК України, ст.ст.49,43,116,117,235, 237-1 КЗПП України,суд,-

                                                                        В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Поновити  ОСОБА_1  на посаду бухгалтера  першої категорії  в Комунальне  підприємство  житлово-експлуатаційну організацію  №4 (бувший ГЖЕД №4) з 27 травня 2009 року.

    Стягнути з КП ЖЕО №4 на користь  ОСОБА_1  заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27.05.09 року по 15 лютого 2010 року 10 066грн.87 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні  з 27.05.09 року по 08.08.09 року  в сумі 2502грн.17 коп. та моральну шкоду в сумі 3000 грн. а всього стягнути 15 569грн.04 коп.

    Стягнути з КП ЖЕО №4  судові витрати  на користь держави в сумі 125 грн.69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі  30 грн.

    Рішення в частині поновлення  на роботі  та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 1721 грн.39 коп ,  підлягає до негайного виконання.

    На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його  проголошення.

    Апеляційна скарга може бути  подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження  рішення суду.

    Суддя                                                                                                           К.М.Сорока.