Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #80146514

Справа № 761/21652/18

Провадження № 1-кп/761/1070/2019


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Циктіча В.М.,

судді Антонюк М.С.,

присяжних Процик С.О., Кучук Л.П., Ніколаєва Є.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Карапетяна А.С.,

прокурорів Шаповалова Є.О., Власова О.С.,

представника потерпілої Колесниченка О.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Пархоменка С.А., Добоша В.А.,

за присутності:

запасних присяжних: Яковенко Л.М., Пономарьової Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 120 171 000 000 001 77, у якому

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

у с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Рішенням суду від 26.03.2019 продовжений строк тримання обвинувачених під вартою до 25.05.2019, однак завершити судовий розгляд цього кримінального провадження до зазначеної дати не виявилось можливим через його складність.

У зв`язку з цим суд, керуючись ч. 3 ст. 331 КПК України поставив на обговорення сторін судового провадження питання доцільності продовження застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурори просили продовжити строк застосованого запобіжного заходу з огляду на те, що продовжує існувати значна ймовірність вчинення обвинуваченими дій, спрямованих на переховування від суду з метою уникнення покарання, що їм загрожує у разі визнання їх винними в інкримінованих діях та здійснення незаконного впливу на потерпілих та свідків, знищити чи спотворити речі та документи, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Представник потерпілої покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 також покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження строку дії застосованого до нього запобіжного заходу, вважаючи наведені прокурором ризики необґрунтованими.

Захисники обвинувачених просили суд відмовити у продовженні строку тримання їх підзахисних під вартою оскільки наміру переховуватись від суду останні не мають, отже наведені прокурорами ризики позапроцесуальної поведінки обвинувачених є безпідставними.

Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Добош В.А. просив змінити його підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, заслухавши доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши матеріали судового провадження, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватись вимог КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, у силу статті 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що стаття 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції.

У рішенні «Вікс проти Сполученого королівства» ЄСПЛ зазначив, що особу може бути позбавлена наведеного вище права лише при дотриманні пункту 1 статті 5 Конвенції.

Також з практики Європейського суду вбачається, що для того, щоб позбавлення особи свободи не вважалось свавільним додержання національного законодавства при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.

Так, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ладент проти Польщі» тримання під вартою у відповідності до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 19.10.2009 № 26-рп/2009 принцип пропорційності передбачає встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина за умови, що таке обмеження є суспільно необхідним.

З наведеного витікає, що принцип пропорційності, який є складовою принципу верховенства права, діючи у сфері застосування та продовження дії запобіжного заходу, вимагає, щоб застосований до особи захід забезпечував збалансованість приватних інтересів особи та публічних інтересів, тобто за конкретних обставин справи був необхідним важелем забезпечення належної процесуальної поведінки особи та суспільної безпеки.

У силу частиною 3 статті 331 КПК на суд покладений обов`язок повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого двомісячного строку дії цього запобіжного заходу.

За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою має право скасувати, змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжити його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Глава 18 КПК, визначаючи порядок вирішення наведеного вище питання, передбачає, що на стадії досудового розслідування встановленню підлягає низка обставин: чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Однак, враховуючи, що відповідно до Глави 28 КПК судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена поза розумним сумнівом вина особи у зазначених в обвинувальному акті злочинних діях, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії судового провадження виключається.

Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільність подальшого утримання особи під вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також чи виправдовує подальше обмеження прав особи справжній інтерес суспільства.

Ризиками не процесуальної поведінки обвинувачених прокурором зазначені можливість переховування останніх від суду, здійснення незаконного впливу на потерпілу та свідків.

У контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.

Відповідно до практики Європейського Суду суд, вирішуючи питання розумності продовження строку подальшого утримання обвинувачених в умовах несвободи, повинен враховувати особливості конкретної справи, оскільки у деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дає змогу гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості, характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.

Так, «особливими випадками» відповідно до позицій ЄСПЛ є справи, у яких існують конкретні вказівки на справжні інтереси суспільства, які попри презумпцію невинуватості переважують правила поваги до особистої свободи та виправдовують тримання особи під вартою.

Для цього суд має вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи.

Досліджуючи наявність реального суспільного інтересу у подальшій ізоляції обвинувачених від суспільства, суд звертає увагу на високу небезпечність інкримінованих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дій.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкриміноване пособництво в умисному заподіянні смерті іншій людині, вчинене на замовлення з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб.

У зв`язку з цим, з огляду на суспільну небезпечність та характер інкримінованих обвинуваченим дій, суд вважає допустимим висновок щодо критичної оцінки моральних якостей обвинувачених та наявність високої ймовірності вчинення останніми позапроцесуальних дій з метою створення перешкод судовому розгляду або ж загрози суспільству.

Оцінюючи ризики не процесуальної поведінки обвинувачених, суд враховує, що наявність у останніх сімейних зв`язків, постійного місця реєстрації не зменшують ймовірність вчинення ними дій з метою переховування від суду.

Співставлення негативних для обвинувачених наслідків переховування доводить, що ризик переховування залишається достатньо високим.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність факторів, які передбачені ч.1 ст. 194 КПК та дають підстави для визнання доцільним продовження строку тримання обвинувачених під вартою.

Зазначене доводить, що встановлені вище обставини є достатніми для продовження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строку дії застосованого до них запобіжного заходу.

З вказаних підстав суд вважає, що не підлягає задоволенню клопотання захисника Добоша В.А. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_2 .

При цьому відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України суд вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вчинений із застосування насильства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 180, 181, 194, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника Добоша В.А. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_2 відмовити.

Продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 20 липня 2019 року включно.

Продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 20 липня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В.М. Циктіч М.С. Антонюк


Присяжні:



С.О. Процик Л.П. Кучук Є.О. Ніколаєв



  • Номер: 11-кп/796/1459/2018
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 761/21652/18
  • Суд: Апеляційний суд міста Києва
  • Суддя: Циктіч В.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.07.2018
  • Дата етапу: 10.07.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація