Справа №1-9/2010р.

    В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

        головуючого судді  Терещенко О.І.

при секретарі         Павленко О.Г.

з участю прокурора     Топоркової О.Б.

адвоката         ОСОБА_1

потерпілої         ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

                  ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого                    

- за ч.2 ст.121 КК України,

                    в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 19 вересня 2009 року приблизно о 18 годині знаходився в будинку за місцем свого проживання, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп»яніння. Також окрім нього в цей час в будинку знаходилась і малолітня донька його співмешканки ОСОБА_2 – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Під час перебування в будинку ОСОБА_3 помітив, що малолітня ОСОБА_4 випорожнилась та почала при цьому плакати. Він, щоб заспокоїти останню, почав її переодягати в чистий одяг, посадивши для цього останню на свої коліна.

                Під час перебування у такому положенні малолітня ОСОБА_5 знову випорожнилась, але цього разу на штани ОСОБА_3, забруднивши їх. ОСОБА_3, помітивши це, розлютився, при цьому взяв ОСОБА_4 та кинув її на ліжко, що знаходилось у спальні вказаного будинку.

                В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, яка в цей час лежала після падіння на ліжку в положенні на спині, ОСОБА_3 кулаком правої руки почав наносити удари останній, а саме: в грудну клітину та верхню частину живота, нанісши при цьому не менше трьох ударів, спричинивши таким чином малолітній ОСОБА_4 тілесні ушкодження відповідно до висновку експерта № 120 від 22.10.2009 року  у вигляді: розривів печінки, брижейки тонкого та товстого кишечника, розривів малого сальника, поза черевний крововилив справа, крововиливи в брижейку кишечника, крововилив в правий наднирник, крововиливи в м»які тканини передньої черевної стінки справа, вздовж хребта справа та зліва. Синці: на передній черевній стінці, на задній та передній поверхнях грудної клітки, на попереку.    

          Пошкодження у вигляді закритої тупої травми живота, що супроводжувалися розривами печінки, брижейки кишечника, малого сальника, крововиливом в правий наднирник та позаочеревинним крововиливом мають ознаки тяжких та знаходяться в прямому причинному зв»язку з настанням смерті потерпілої.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3  свою вину визнав повністю і показав, що  проживає за вказаною адресою разом  з матір»ю ОСОБА_6, вітчимом ОСОБА_7, співмешканкою ОСОБА_2, також разом з ними проживала нині покійна донька співмешканки ОСОБА_4.  

Зі співмешканкою ОСОБА_2 він проживав спільно на протязі приблизно 4 місяців, вона переїхала до нього додому з смт. Улянівка Білопільського району разом з дитиною, батьком якої він не був. ОСОБА_3 не заперечував, щоб дитина жила разом з ними. Стосунки з ОСОБА_2 за час спільного проживання були нормальні,  його матір ставилась до ОСОБА_2 та її доньки нормально.

19 вересня 2009 року його матір була вдома, а він зі своєю співмешканкою поїхали в смт. Улянівка до матері ОСОБА_8, ОСОБА_9 також була з ними. Разом із співмешканкою зайшли на цвинтар, де похований її батько. Знаходячись  на цвинтарі, випили з ОСОБА_2 спиртного і поїхали додому в смт. Жовтневе.

По приїзду додому приблизно о 18 годині ОСОБА_3 знаходився у будинку разом з малолітньою ОСОБА_4. У будинку більше нікого не було. ОСОБА_9 стала плакати і він підійшов до неї подивитись чого вона плаче. Перевіривши її колготки, побачив, що вона вкакалася. Він  зняв з неї забруднені колготки, посадив ОСОБА_4 на коліна та став одягати на неї чисті колготки, але у цей момент вона знову вкакалася та вимазала йому нові джинси. Це його дуже розлютило і ОСОБА_3  підійшов до ліжка та кинув ОСОБА_4 на нього. ОСОБА_9 почала плакати, це його ще більше розлютило і в цей момент він вирішив побити ОСОБА_4, але вбивати її не хотів. ОСОБА_3 почав кулаком бити її у живіт та груди. Під час нанесення ним ударів ОСОБА_4 лежала на спині та сильно кричала. Після ударів їй стало погано і ОСОБА_3 побіг позвав співмешканку. Потім вони з ОСОБА_2 зайшли до хати, а ОСОБА_4 лежала на ліжку та продовжувала плакати. В цей час додому повернулась його мати ОСОБА_6, яка побачила, що ОСОБА_4 синіє та викликала швидку допомогу. В цей же день ОСОБА_4 померла у Білопільській ЦРЛ.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що вона разом зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_3 у нього вдома в смт. Жовтневе,  а також з батьками ОСОБА_3

19 вересня 2009 року ОСОБА_2 з ОСОБА_4 та співмешканцем повернулась додому близько 16 години. Перед цим вони заїжджали на цвинтар на могилку її батька, де там випили спиртного разом з ОСОБА_3 ОСОБА_2 пішла на город, а ОСОБА_3 з дитиною залишився у будинку. Коли вона повернулась близько 18-30 год., то їй назустріч вийшов ОСОБА_3 з ОСОБА_4  на руках та сказав, що ОСОБА_4 погано себе почуває. Дитина  плакала у ОСОБА_3 на руках і вона взяла її на руки та понесла до ліжка. Руки у ОСОБА_4 були холодні, вона почала синіти. ОСОБА_2 запитала у  ОСОБА_3, що трапилось. На що  ОСОБА_3 сказав, що не знає. В цей час додому повернулась матір ОСОБА_10 та, побачивши дитину, визвала швидку допомогу. Потім їх з ОСОБА_4 відвезли до лікарні в смт. Жовтневе, а звідти  в Білопільську ЦРЛ, де ОСОБА_4 померла в цей же день.

Свідок ОСОБА_6 показала, що  вона  проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_7. Разом з ними проживав також її син ОСОБА_3, невістка ОСОБА_2 та донька невістки ОСОБА_4. 19 вересня 2009 року приблизно біля 16-17 години її син ОСОБА_3 та невістка ОСОБА_2 з ОСОБА_4 повернулись додому. ОСОБА_6 і її співмешканець ОСОБА_7 знаходились за місцем свого мешкання. Коли вони повернулись додому, то неповнолітня ОСОБА_4 почувала себе добре і гралась з її співмешканцем ОСОБА_7. Син ОСОБА_3 повернувся з смт. Улянівка випивши, але агресивним не був.

Потім близько 17 годин 30 хв. ОСОБА_6 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 поїхали велосипедами в гості до її старшого сина ОСОБА_11, який мешкає в смт. Жовтневе по вул. Радянській. 8, де знаходилися приблизно 1 годину. Додому вони повернулись  приблизно о  19 – 19-30 годині. Коли вона зайшла   на подвір”я, то почала займатись по господарству. В цей час  до неї з будинку вийшов на подвір”я її син ОСОБА_10 і повідомив, щоб  вона зайшла в будинок і подивилась, що з ОСОБА_4. Коли вона зайшла в будинок, то побачила в спальній кімнаті ОСОБА_4, яка лежала на ліжку в безпомічному стані. Вона спитала ОСОБА_2, що трапилось з дитиною, і у відповідь ОСОБА_2 сказала, що не знає, сказала, що вона була на городі. ОСОБА_6 сказала, що чому вони не зателефонували їй, що трапилось. У відповідь ОСОБА_2 сказала, що таке трапилось недавно. ОСОБА_6 викликала швидку допомогу і дівчинку з матір»ю забрали  до лікарні. В цей же день ОСОБА_4 померла у Білопільській ЦРЛ.

Свідок ОСОБА_7 дав аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_12  показав, що 19 вересня 2009 року приблизно о 19 годинів він був викликаний до Жовтневої лікарні, щоб оглянути дитину. Коли він приїхав то побачив дівчинку у хворобливому стані, а під час огляду помітив у неї тілесні ушкодження у вигляді синців на животі та грудній клітці. Дитину з матір»ю відправили до Білопільської ЦРЛ.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3, показів потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12,  вина підсудного у інкримінованому йому злочині підтверджується і матеріалами справи, а саме:

-  протоколом з»явлення із зізнанням ОСОБА_3 від 20.09.2009 року, де останній власноручно написав як вчинив даний злочин (а.с.8);

-  протоколом огляду місця події – кімнати у будинку №64 по вул.Фрунзе в смт.Жовтневе, в якій ОСОБА_3 заподіяв тілесні ушкодження малолітній ОСОБА_4 (а.с.15-26);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події  за участю обвинуваченого ОСОБА_3, який  на місці події розповів та показав, яким чином він наносив удари малолітній ОСОБА_4, їх кількість та локалізацію ( а.с.60-66);

-  висновком судово-медичної експертизи № 120 від 22.10.2009 року, відповідно до якої у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження  у вигляді розривів печінки, брижейки тонкого та товстого кишечника, розривів малого сальника, поза черевний крововилив справа, крововиливи в брижейку кишечника, крововилив в правий наднирник, крововиливи в м»які тканини передньої черевної стінки справа, вздовж хребта справа та зліва. Синці: на передній черевній стінці, на задній та передній поверхнях грудної клітки, на попереку. Пошкодження у вигляді закритої тупої травми живота, що супроводжувалися розривами печінки, брижейки кишечника, малого сальника, крововиливом в правий наднирник та позаочеревинним крововиливом мають ознаки тяжких та знаходяться в прямому причинному зв»язку з настанням смерті потерпілої (а.с.71.74);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи від 23.10.2009 року №256, згідно якої механізм спричинення тілесних ушкоджень, знайдених у ОСОБА_4, відповідає тому механізму, який був продемонстрований під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_3 (а.с.83);

- висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи №102/8065 від 23.10.2009 року, згідно якого ОСОБА_3 здатен усвідомлювати свої дії і керувати ними, він не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (а.с.90), а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_3 у інкримінованому йому злочині знайшла своє повне підтвердження і його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України, оскільки він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом»якшують покарання – щире каяття, з»явлення із зізнанням, повне визнання своєї вини, вперше притягується до кримінальної відпорвідальності, обставини, що обтяжують покарання – вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніня,  вчинення злочину щодо малолітньої.

Тому суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

Речові докази – 2 дитячі іграшки необхідно повернути потерпілій ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній – тримання під вартою.

Строк покарання відраховувати з 20 вересня 2009 року.

Речові докази – дитячі іграшки – пластмасовий паровоз, гумовий гном, які зберігаються у камері схову речових доказів Білопільського РВ ГУМВС України в Сумській області,  повернути потерпілій ОСОБА_2 (а.с.94-95).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же термін з моменту отримання копії вироку.

Суддя                                 /підпис/

Копія вірна:

Суддя

Білопільського районного суду                         ОСОБА_13