КОПІЯ: Справа № 2-800/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 березня 2010 року                                   м. Полтава

 Ленінський районного суду м. Полтави у складі:

головуючого судді:    Юхно С.П.

при секретарі             Жовтяк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Тепловозоремонтний завод” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,  -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

У лютому 2010 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ВАТ “Тепловозоремонтний завод” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. У позові вказав, що він 6 квітня 2009 року звільнений з ВАТ «Тепловозоремонтний завод»  за наказом № 741 за  п.1 ст. 40 КЗпП України. На день звільнення розрахунок з ним відповідач не зробив, пояснивши це відсутністю коштів. Такі дії відповідача є незаконними, оскільки порушують вимоги ст. 116 КЗпП України. Тому просив суд стягнути на його користь з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 1 587 грн. 74 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 6 350 грн. 96 коп., а всього 7 938 грн. 70  коп.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю.

Суд, вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню з наступних підстав:

ОСОБА_1  працював на ВАТ «Тепловозоремонтний завод»  на посаді слюсаря. 6 квітня 2009 року ОСОБА_1  звільнений із займаної посади ВАТ «Тепловозоремонтний завод» на підставі  наказу № 741 за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Розрахунок на день звільнення з позивачем відповідач по справі не зробив. Згідно довідки від  22 лютого 2010 року за № 70-15/283 (а.с. 17) заборгованість з виплати заробітної плати складає 1 587 грн. 74 коп., в тому числі вихідної допомоги в сумі  703 грн. 56 коп.

Таким чином, суд вважає неправомірними дії відповідача по невиплаті позивачу розрахунку на день звільнення в сумі 1 587 грн. 74 коп., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. У відповідності до ст. 116 цього ж Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Згідно ст. 117 цього ж Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану позивачу заробітну плату в день звільнення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 6 350 грн. 96 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 60, 209, 212, 218 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Тепловозоремонтний завод” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Тепловозоремонтний завод” на користь ОСОБА_1  1 587 (одну тисячу п’ятсот вісімдесят сім) грн. 74 коп. в рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Тепловозоремонтний завод” на користь ОСОБА_1  6 350 (шість тисяч триста п’ятдесят) грн. 96 коп. середній заробіток за час затримки розрахунку.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Тепловозоремонтний завод” на користь держави 79 грн. 38 коп. судового збору.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Тепловозоремонтний завод” на користь держави витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області. Заява про апеляційне оскарження подається через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

ВІРНО: Суддя Ленінського районного суду

м. Полтави                                                                                               С.П. Юхно