Справа № 1-113/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року                                                      Бериславський районний суд Херсонської області

в складі:   головуючого - судді  Сіянка В. М.

за участю:

секретаря             Третьякової Т. М.

прокурора              Коваленка А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 в період із середини вересня місяця 2009 року по 04 жовтня 2009 року, знаходячись в смт. Новоронцовка Херсонської області, умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи з єдиним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вчинення тотожних дій, неодноразово, без дозволу власника, через вхідні двері, які не мали замикаючих пристроїв проникав у житловий будинок № 10 по провулку Шкільному, який належить на праві власності потерпілій ОСОБА_2, звідки таємно викрав наступне майно, яке належить потерпілій ОСОБА_2: одну трилітрову банку консервованих вишень вартістю 16,50 грн.; чотири трилітрових банки консервованих помідор вартістю 18,50 грн. кожен, та продовжуючи реалізацію зазначеного умислу у ніч на 04.10.2009 року проник у житловий будинок № 10 по провулку Шкільному, який належить на праві власності потерпілій ОСОБА_2 шляхом демонтажу віконної рами, звідки викрав зимову куртку зі штучної шкіри вартістю 200 гривень, светр синтетичний машинної в’язки біло-сірого кольору вартістю 56 гривень, светр синтетичний машинної в’язки чорного кольору вартістю 60 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_2, чим спричинив останній матеріального збитку на загальну суму 406,50 грн.    

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, згодився з обсягом добутих по справі доказів і не оспорював їх в суді, а також  визнав не доцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ним не оспорюються, уточнив, що його позиція добровільна та істинна. В доповнення повідомив, що дійсно в період із середини вересня місяця 2009 року по 04 жовтня 2009 року, знаходячись в смт. Новоронцовка Херсонської області, вчинив крадіжку зазначених в обвинувальному висновку речей у дружини свого дядька. Куртку та светр він їм повернув, а продукти харчування вжив як їжу.    

Крім визнання вини, вина підсудного в інкримінованому йому злочині підтверджується слідуючими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку:

?   заявою потерпілої ОСОБА_2 про вчинений злочин (а. с. 4);

?   явкою з повинною підсудного, в якій він добровільно зізнався у вчиненому злочині (а. с. 5);

?   протоколами огляду місця події, а саме житлового будинку № 10 по провулку Шкільному в смт. Нововоронцовка Херсонської області, який належить потерпілій ОСОБА_2, в ході якого зафіксовано місце вчинення злочину та сліди злочину з фототаблицями до протоколу (а. с. 9 – 12, 14-17);

?   довідками про вартість викраденого майна (а. с. 24-27, 34, 103-104);

?   розпискою потерпілої про отримання нею від працівників міліції куртки та двох  светрів (а. с. 37);

?   протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10.10.2009 року, в ході якого підсудний добровільно показав та відтворив обставини вчиненого ним злочину та фототаблицями до протоколу (а. с. 61-65).

    Інші докази по справі, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, судом не досліджувалися, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, цивільний позов не заявлено.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. Злочинні дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є: поєднана з проникненням у житло.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного суд визнав щире каяття у вчиненому, з’явлення із зізнанням.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, дані на особу характеристики, який посередньо характеризується громадськістю (а. с. 73, 76), обставини, що пом’якшують покарання, ненастання тяжких наслідків від злочину, часткове відшкодування завданої злочином шкоди, і вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням статті 75 КК України, оскільки підсудний не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.

Судові витрати (а. с. 42) підлягають стягненню з підсудного на користь держави.

Речові докази (а. с. 37-38) – куртка та два светри – підлягають залишенню потерпілій ОСОБА_2 за належністю.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки три місяці.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік шість місяців, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

 Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання та роботи.

Початок строку відбування покарання рахувати з 08.10.2009 року, тобто з дня затримання (а. с. 47), зарахувавши ОСОБА_1 строк тримання під вартою з 08.10.2009 року по 23.02.2010 року у строк відбування покарання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 – утримання під вартою - до вступу вироку в законну силу змінити на підписку про невиїзд, звільнивши засудженого ОСОБА_1 з під варти із зали суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 448,33 грн. судових витрат.

Речові докази (а. с. 37-38) – куртка та два светри –  залишити потерпілій ОСОБА_2 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області протягом п’ятнадцяти діб з часу його проголошення, шляхом подачі апеляції через Бериславський районний суд.

Суддя                                                           В. М. Сіянко