Справа № 2- а-1294/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Домусчі Л.В.,
при секретарі Ларіної Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської про визнання неправомірними дій органу місцевого самоврядування, про усунення порушення права, стягнення шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Суть спору: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд визнати дії Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради неправомірними, зобов’язати їх усунути допущене порушення , призначити та сплатити їй недоплачену одноразову допомогу, пов'язану з народженням дитини допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, стягнути завдану їй шкоду у вигляді витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
В подальшому позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила суд , визначивши двох відповідачів, та визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі-відповідач-1) та Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (далі – відповідач 2) щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною-дочкою ОСОБА_2 06.12.2007р. народження до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зобов'язати відповідачів, виплачувати позивачу щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, не меншому прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб до кінця перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею 3-х років, зобов'язати відповідачів провести перерахунок позивачу та виплатити і звернути до негайного виконання рішення суду недоплачену одноразову допомогу, пов'язану з народженням дитини до розміру, встановленому ст. 41 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням", зобов'язати відповідачів провести перерахунок та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до розміру, встановленого статтею 43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" з 16.02.2008 р. З урахуванням індексу інфляції у розмірі 1069,76 грн.( з відповідача 1-122,89 грн. та з відповідача 2-946,87 грн.) та 3% річних у розмірі 429,34 грн. .( з відповідача 1-165,39 грн. та з відповідача 2- 263,95 грн.), а також просила стягнути на її користь завдану шкоду у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. з негайним виконанням всіх позовних вимог. Вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно сплачує позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомогу при народжені згідно ст..15 ОСОБА_3 України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, тобто у розмірі меншому, ніж встановлений у ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням".
У судовому засіданні позивачка підтримала уточнені позовні вимоги у повному обсязі та пояснила, що вона є матір’ю неповнолітньої дитини та має право на отримання одноразової допомоги, пов'язану з народженням дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у зв’язку з тим, що вона є застрахованою особою, працювала, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Але у 2007р., 2008р, 2009р. їй невірно нараховувалась зазначена допомога відповідачами, яка не відповідає розміру, встановленому ст..43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням". При цьому вона зазначила ,що відповідач-1 був створений з 01.01.2009р. згідно рішення Одеської міської ради №3407-V від 09.10.2008 « Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року №20-V «Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради, її виконавчих органів та витрат на їх утримання» .
Під час судового засідання позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог, не заперечувала проти розгляду справи без участі представників відповідачів
Відповідачі -Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідачів за довіреностями ОСОБА_4 в минулих судових засіданнях надала суду письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якої вона просила відмовити в позові. При цьому вона погоджується з тим, що нарахування здійснені відповідно до ст..15 ОСОБА_3 України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, проте зазначає, що на момент проведення позивачу відповідних нарахувань та визначення їх розміру діяли зміни згідно ОСОБА_3 України « Про Державний бюджет України на 2007рік», « Про Державний бюджет України на 2008рік», « Про Державний бюджет України на 2009рік», якими було встановлено, що допомога при народжені дитини та допомога по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку відповідно до ОСОБА_3 України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірах, які були встановлені позивачу .
Крім того, представник відповідачів вважає, що відповідно до ст..7 ОСОБА_3 України «Про Конституційний Суд України» акти втрачають чинність від дня прийняття рішення про їх неконституційність, а так як рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними деяких положень ОСОБА_3 України « Про Державний бюджет України на 2007рік» вступило в силу 09.07.2007р., то саме з цієї дати повинні стягуватись недоотриманні суми боргу. Таким чином, на думку представника відповідачів, позивачу була призначена та виплачувалась вказана допомога в розмірі, що був передбачений діючим на той час законом. Крім того відповідач-1 вважає, що він відповідає тільки за 2009р. та не є належним відповідачем у справі по вимогам за 2007р та 2008 роки.
Суд, вислухавши думку позивача, керуючись ч.2 ст. 128 КАС України, ухвалив розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі наданих документів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у ч.3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст..18 ч.2 КАС України усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЖД N 110982, копія якого залучена до матеріалів справи та проживає разом із своєю донькою.(а.с.3)
Згідно наданого свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування №2876101129 позивачка є застрахованою особою від 04.10.2002р.(а.с.10).
Згідно Конституції України, ОСОБА_3 України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р.№2017-ІІІ, позивач наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною та одноразову допомогу, пов'язану з народженням дитини. Згідно ч.3 та ч.4 ст.1 ОСОБА_3 України «Про прожитковий мінімуму» від 15.07.1999р. №966-ХІV до працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. Застрахована працездатна, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, відноситься до категорії «працездатних осіб». І допомога призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки призвана компенсувати частину заробітку працездатної особи.
Відповідно до ст..9 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір та акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст..34 закону,та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використання цих коштів.
Таким чином Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, та Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради у відносинах з фізичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб’єктом владних повноважень.
Правове регулювання надання допомоги по народженню дитини та догляду за нею застрахованим особам здійснюється нормами ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Згідно ст..1 цього ОСОБА_3 передбачене матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини.
Згідно зі ст. 4 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 42 цього ОСОБА_3 право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.
У ст. 43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена норма закону введена в дію з 01.01.2002 р. ОСОБА_3 України від 11.01.2001 року N 2213-III.
Вивчивши зазначені документи, суд встановив, що позивач є матір'ю дитини, яка не досягла трирічного віку, з якою вона разом проживає та яку вона фактично доглядає, є застрахованою особою, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, внаслідок чого має право з 06.12.2007 р. отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається застрахованій особі у розмірі, встановленому ст. 43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Отже, після настання страхового випадку 06.12.2007р. (народження дитини), позивачка набула права на отримання матеріального забезпечення у розмірах, визначених ст..ст.41-43 ОСОБА_3 2240-ІІІ.
Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, яке здійснює управління в соціальній сфері, знаходиться в стані припинення з 07.11.2008р., тобто на час розгляду справи існує як юридична особа.
Відповідно до положення про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради- Відповідач-1 відповідно до вимог статті 54 ОСОБА_3 України "Про місцеве самоврядування в Україні" є розпорядником бюджетних коштів. Саме тому у здійсненні своєї діяльності у частині виплати допомоги сім'ям з дітьми керується не тільки ОСОБА_3 України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а ще й бюджетними нормами: ОСОБА_3 про Державний бюджет, Бюджетним кодексом, а також Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.01.2007 р. N 13, та Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 256 від 04.03.2002 р. (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до Постанови КМ України від 16.01.2007р.№32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» та наказу Міністерства праці та соціальної політики від 06.12.2006р. №453 «Про передачу функцій призначення виплати, допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передані органам праці та соціального захисту населення.
Позивачка проживає в Приморському районі м.Одеси і отримувала допомогу у Управляння праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, функції якого з 01.01.2009р. з їх виплати виконує Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради через свої структурні підрозділи, а саме через Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси, що не мають статусу юридичної особи (згідно рішення Одеської міської ради від 09.10.2008р. №3407-V).
Тому відповідачі у відповідні періоди часу зобов’язані були здійснювати відповідні грошові виплати за ОСОБА_3 України №2240-ІІІ.
Тому при вирішенні даного спору суд вважає, що саме ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-ІІІ є спеціальним.
З відповіді відповідача-2 N 602 від 25.02.2009 р., вбачається, що позивачу розрахована одноразова допомога при народжені дитини на період часу з 01.12.2007р. по 31.12.2007р. може бути здійснені Управлінням у разі проведення додаткового фінансування на ці цілі, а у період часу 2008р. допомога по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку призначалась та виплачувалась згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1751 у розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менше як 130 грн., тобто позивачка отримувала допомогу у розмірі 130 грн. в місяць. Тому для здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підстав не має.(а.с.12-13)
Відповідно до довідки Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради-відповідача-1 наданої 20.02.2009р. позивачка перебуває у них на обліку та їй призначена одноразова допомога при народжені дитини відповідно до ОСОБА_3 України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми» і щомісячно виплачувалось з 01.01.208р. по 31.12.2008р.по 425 грн., а всього за 2008р. виплатили 5100 грн. (а.с.14).
Позивачка в судовому засіданні та в позовних вимогах зазначила, що також нею були отримані за грудень 2007р. 3400 грн., яка чомусь не увійшла в довідку. Таким чином нею було отримано допомогу пр. народжені дитини у розмірі 8500 грн. (а.с.12).
Згідно ст..41 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини.
Таким чином прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років з 01.10.07р. по 31.12.2007р в місяць затверджений у розмірі 470 грн. , який, як суд вважає, і необхідно використовувати при нарахуванні одноразової допомоги при народженні в 2007р. дитини, (тобто 22,6 * 470=10622 грн.).
Відповідно до довідки Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради-відповідача-1 наданої 20.02.2009р. №673 позивачка перебуває у них на обліку з 06.02.2008р. по 07.12.2010р. і їй призначено допомогу по догляду за дитиною щомісячно у розмірі січень 2008р.-107,59 грн., а з лютого 2008р-по 130 грн. грн. щомісячно (а.с.15-16).
Таким чином всі документи щодо обліку позивачки з 2007-2009р.р. знаходяться у відповідача-1, по яким вони і здійснювали певні виплати.
Суд не приймає доводи відповідача про те, що він не несе обов’язки виконання зобов’язань щодо виплати недоплаченої допомоги, зміна юридичної особи, якій державою делеговані функції з нарахування та виплати допомоги не тягне за собою припинення правовідносин щодо виконання цих функцій. Крім того відповідач-1 прийняв на себе зобов’язання сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, позивачка стоїть на обліку на підставі документів поданих з 2007р. та продовжує подальше нарахування допомоги до досягненню дитини трирічного віку. Виходячи з положень ст..ст.55, 56 Конституції України у будь-якому разі в названих вище випадках спіні правовідносини допускають правонаступництво, як зазначив Вищий Адміністративний Суд у п.9 Постанови №2 від 06.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ». Тому суд вважає, що вирішення питання про усунення порушення прав у даному випадку належить саме до компетенції відповідача-1.
Таким чином відповідач-2 з 06.12.2007р., аз 01.01.2009р-відповідач-1 повинен забезпечувати призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку на підставі документів, визначених законом №2240-ІІІ, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. ОСОБА_3 також встановлено розмір зазначених видів допомоги. При цьому відповідач повинен своєчасно формувати заявки по коштах державного бюджету, необхідних на виплату застрахованим особам допомоги.
Однак при нарахуванні допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку відповідачі керувалися не спеціальним ОСОБА_3, який повинен застосовуватись уданому випадку до позивача по справі, як до застрахованої особи, а нарахування проводилось згідно ст.. 15 ОСОБА_3 України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Проаналізувавши положення ст. 43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", суд приходить до висновку, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується, виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму.
Суд вважає, необхідним визначити, що ст. 43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" не визначений вид прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як підстава для проведення розрахунку допомоги.
Згідно ст..62 закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що з 01 січня 2007р. прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить-434 грн., з 01 квітня 2007р.-463 грн., з 01 жовтня 2007р.-470 грн.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2007р. становить-525 грн., з 01 квітня 2007р.-561 грн., з 01 жовтня 2007р.-568 грн.
09 липня 2007р. рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 визнано неконституційними абз.3 ч.2 ст.56, пункт 14 ст.71 закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Таким чином, з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною з лютого 2008р. до досягнення нею трирічного віку повинна була виплачуватись, з урахуванням рішення Конституційного Суду України, в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та відповідно до прожиткового мінімуму однієї працездатної особи за 20008р.
Таким чином позивач має право на отримання з лютого 2008р. допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 58 ОСОБА_3 України від 28.12.2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на 2008 рік затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 592 гривні, з 1 квітня - 605 гривень, з 1 липня - 607 гривень, з 1 жовтня - 626 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень;
- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 663 гривні, з 1 квітня - 678 гривень, з 1 липня - 680 гривень, з 1 жовтня - 701 гривня;
- працездатних осіб: з 1 січня - 633 гривні, з 1 квітня - 647 гривень, з 1 липня - 649 гривень, з 1 жовтня - 669 гривень;
- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008р. положення п.25 розділу ІІ щодо виключення ст..40-44 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" законом України «Про державний бюджет на 2008рік» були визнані неконституційними.
Статтею 152 Конституції України встановлено. Що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня їх ухвалення Конституційним Судом України.
Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрата чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновлення дії цього закону, а відповідно, і поновлення прав та обов’язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.
Вирішуючи питання, який саме вид прожиткового мінімуму необхідно застосувати для визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, суд виходить з наступного.
Приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 42 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки, суд вважає, що застосування до такого розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, не відповідає сутності та призначенню такої соціальної гарантії.
Як зазначено вище, у ст. 43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" прямо визначено, що допомога виплачується у розмірі, не меншому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Такий прожитковий мінімум встановлений на 2007 р. частиною 1 ст.62 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет на 2007р» та ч. 1 ст. 58 ОСОБА_3 України від 28.12.2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідно до статті 43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та ч. 1 ст. 58 ОСОБА_3 України від 28.12.2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік мала бути виплачена відповідачем на місяць у розмірі з 1 січня – 633 гривні, з 1 квітня - 647гривень, з 1 липня - 649 гривень, з 1 жовтня – 669 гривень.
Відповідачем-2 надана довідка, яка свідчить про те, що у 2008 р. позивач отримував допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тільки у розмірі з 06.02.08р. в лютому 107,59 грн, а в останні місяці-по 130 грн., який був встановлений розпорядженням N417693.
Суд вважає, що такі дії відповідача щодо виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не відповідають ст. 43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідачі відмовляються від виконання вимог зазначених вище положень ОСОБА_3, надіславши позивачу 25.02.2009 р. відповідь з посиланнями на постанови КМУ N 1751 від 27.12.2001 р. , суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача-2 за період з 06.12.207р. по 31.12.2008р. та відповідача-1 з січня 2009р. щодо відмови виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не меншому прожиткового мінімуму, спонуканню його провести перерахунок та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку до розміру, встановленого статтею 43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" з 06.12.2007 р.
При цьому суд бере до уваги те, що згідно зі ст. 71 КАС України, відповідачем не надано жодного доказу обґрунтованості нарахуванню та виплаті позивачу в 2008 р. допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку тільки у розмірі 130 грн.
Суд враховує, що згідно з частиною 4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до частин 1,2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Європейського суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Offise) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язанні містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом-відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвали певну концепцію, в цьому випадку це надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Крім того, судом встановлено, що на 2007р. загальний розмір прожиткового мінімуму встановлений частиною 1 ст.62 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет на 2007р», а на 2008рік- частиною 1 ст.58 ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
В рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (справа №1-28/2008) вказано, що Конституція України у ст..92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. ОСОБА_3 про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає ОСОБА_3 про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін чи доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися інші закони.
Згідно з частиною першою статті 54 ОСОБА_3 України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року
Відповідачі по справі проігнорували преюдиціальне значення вищезазначених рішень Конституційного Суду України, у зв’язку з чим їх дії є неправомірними.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що вимога, щодо стягнення з відповідача конкретних сум не підлягає задоволенню, оскільки обов’язок, щодо нарахування соціальних виплат покладені на органи праці та соціального захисту населення , тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги замість органу, на який покладено такі повноваження.
До матеріалів справи залучена довідки N 672 від 20.02.2009р. та лист від 25.02.2009р. які свідчать про те, що у період часу з 01.12.2007 р. по 31.12.2008 р. позивачем отримана допомога при народжені дитини у розмірі, встановленому у ст. Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", та є підтвердженням про порушення відповідачами прав позивача.
За таких обставин суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по спонуканню відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу недоплачену разову допомогу, пов'язану з народженням дитини до розміру, встановленому ст. 41 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" та зобов’язати провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно ст..43 цього закону.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача відповідної допомоги у визначеній позивачем певній сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги замість органу, на я кий покладено такі функції.
Разом з тим, суд відхиляє вимоги позивача про виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням наступного.
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001р. №159. Перелік грошових доходів, які підлягають компенсації визначено п.3 зазначеного Порядку, тоді як допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вказаним пунктом не передбачена.
Крім того, відповідно до п.2 вказаного Порядку Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Згідно з пунктом 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого , але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Тому у зв’язку з тим, що така частина грошових доходів не була позивачу нарахована, вимога щодо компенсації втарти частини доходу не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Однак, відповідачі, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність та ґрунтовність виплати позивачу не у повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку за період з 06.02.2008р. та недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини в грудні 2007р. та вчинення дій по відмові позивачці у здійсненні належного перерахунку виплат допомоги по догляду за дитиною до 3-х років на підставах, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст..48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
В ст.22 Конституції України зазначено, що конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Стосовно індексу інфляції та 3 % річних по невиплаті допомоги суд вважає, що в цих вимогах слід відмовити, так як зазначені наслідки передбачені ст.625 ЦК України до договірних відносин, під які не підпадають встановлені правовідношення.
Відповідно до ч.1 статті 256 КАС суд, який прийняв постанову про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позбюджетних фондів, може звернути до негайного виконання постанову у межах суми стягнення за один місяць. Тому вимога позивача щодо негайного виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.
Вимоги щодо стягнення шкоди у вигляді на правову допомогу у розмірі 1000 грн. суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 500 грн., так як згідно наданої квитанції вбачається що ця сума сплачена позивачкою за консультацію, підготовку позову та інших правових документів, але позивачка суду не надала докази щодо якої саме консультації та яких інших документів сплачена така сума.
Керуючись ст..ст. 19,22,48, 124,152 Конституції України, ст. ст.2, 8, 18, 69,70,71,94,98, 160 - 163 КАС України, ст.ст. 9,34,41,42,43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням", ст..54 ОСОБА_3 України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд ,-
постановив :
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Управляння соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси в частині відмови виплачувати ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини відповідно до ст.. 41 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" та допомогу по догляду за дитиною -ОСОБА_2 06.12.2007р. народження до досягнення нею трирічного віку з 06.12.2007р. та по 31.12.2008р. у розмірі, передбаченому ст..43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням".
3. Визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в частині відмови виплачувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною -ОСОБА_2 06.12.2007р. народження до досягнення нею трирічного віку в період з 01.01.2009р. у розмірі, передбаченому ст..43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням".
4. Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради провести донарахування та виплатити ОСОБА_1 недоплачену одноразову допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 06.12.2007р.народження у розмірі, передбаченому ст. 41 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, встановленого на день народження дитини.
5. Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради провести починаючи з 06.12.2007р. провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною -ОСОБА_2 06.12.2007р. народження до досягнення нею трирічного віку, тобто до 06.12.2010р., до розміру, встановленого статтею 43 ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" з розрахунку прожиткового мінімуму на працездатних осіб у відповідному році з урахуванням вже виплачених сум.
6. Стягнути з Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 500 грн.
7. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.
Стягнення підлягають негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Витрати по справі у розмірі 3 грн. 40 коп. судового збору віднести на рахунок держави.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Домусчі Л.В.