Судове рішення #8013590

                                                                                                            Справа № 2-а-05-20/2010р.                                                                                      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2010 року  Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого  судді                            Терентьєва Г.В.,

при секретарі                                      Гончаровій А.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася  до  суду  з  позовною заявою  до  Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області  про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», посилаючись на те, що вона є дитиною війни  і відповідно до статті  6  Закону  України  "Про соціальний захист дітей війни" з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і оскільки  у  період  2006-2008  рр. грошова допомога їй не була доплачена, просила зобов’язати відповідача нарахувати на її користь суму недоплаченої щомісячної грошової допомоги з січня 2006 по листопад 2008 року включно у розмірі 4178,61 грн.

У судове засідання позивачка не з’явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник  відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що відсутні підстави для нарахування, а тим більше сплати за рахунок  коштів ПФУ на користь  позивачці недоплаченої як дитині війни державної соціальної допомоги, крім того законодавством України визначено, що фінансування на підставі ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» проводиться з державного  бюджету України,  а не з бюджету  Пенсійного фонду  України, а  так само не визначений Законом механізм розрахунку підвищення, передбаченого вищевказаною статтею, отже, не має підстав для задоволення вимог позивачці.

Суд, розглядаючи справу на підставі представлених сторонами доказів, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити.    

Судом встановлено, що  згідно тимчасової довідки позивачка є дитиною війни і має право користуватись пільгами відповідно до Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” з 01.01.2006р. (а.с.5)

Згідно ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”, - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що

-2-

виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України №3235-ІV від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена, відповідач не нараховував і не сплачував позивачці державну соціальну допомогу.

            Питання щодо конституційності  зазначеного Закону №3235-ІV від 20.12.2005 року Конституційним судом не вирішувалося.

            Ст. 19 Конституції України передбачає, що  правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений  робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов’язані  діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

            Виходячи з наведеного,  суд приходить до висновку, що не нарахування відповідачем та несплата ним позивачці  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у 2006 році не може бути визнана неправомірною.

            Законом України від 19.12.2006 року №;489-V «Про Державний  бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена.

            Однак Конституційний Суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнав положення Закону України «Про Державний бюджет України  на 2007 рік» /п. 12 ст. 71/, яким призупинено дію ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України.

            Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

            Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, а саме: дітям війни /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту»/ до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що  виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для  учасників війни.

            Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року вказані зміни у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України /є неконституційними/.

            Згідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» /діє з 22.05.2008 року/ дітям війни /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05. - 48,10грн., з 01.07 – 48,20грн., з 01.10 – 49,80грн.

            Разом з тим, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

            Виходячи з наведеного, положення постанови Кабінету Міністрів України  №530 від 28.05.2008 року не можуть бути застосовані при вирішенні цього спору.

            Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджу Кабінет Міністрів України, тому не можна визнати протиправними дії Управління  Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області щодо невиплати позивачці до пенсії

-3-

як дитині війни.

            У той же час, Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області зобов’язане здійснити нарахування позивачці надбавки, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік за рахунок коштів Державного Бюджету України.

            Згідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється  з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

            Відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Суд вважає, що наведені  позивачкою причини  пропуску строку для звернення до суду є поважними, а тому підстави для відмови у позові з цієї причини відсутні.

            Керуючись ст. ст. 19, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 99, 100, 160-163, 167 КАС України, суд, -      

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області  здійснити нарахування та виплату  ОСОБА_1 надбавки,  передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік за рахунок коштів Державного Бюджету України.

            Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

      Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяті днів з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження ухвали та подачі апеляційної скарги на ухвалу протягом двадцяті днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

     

Суддя                                                                     Г.В.Терентьєв                                                                                                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація