АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1996-07 Головуючий в їй інстанції - Олефіренко Н.А.
Категорія-27 Доповідач- Дерев'янко О.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 року колегія судців судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.І.
суддів - Дерев'янко О.Г., Ремез В.А.
при секретарі - Колесніченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову вказує на те, що від громадян йому стало відомо про те, що відповідач звинувачує його у спробі крадіжки його худоби. Оскільки ці відомості є неправдивими позивач просив суд зобов'язати відповідача принести публічне вибачення та спростувати недостовірні відомості, стягнути моральну шкоду 1650 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, зобов'язано відповідача принести позивачу вибачення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач вказує на тре, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, тому просить суд скасувати рішення суду та постановити нове по суті позовних вимог.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні в стягненні моральної шкоди, постановивши в цій частині нове рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач 08 травня 2006 року не з'ясувавши характер обставин розповсюдив відносно позивача недостовірні відомості, які принижують його честь та гідність, тому зобов'язав ОСОБА_1 принести ОСОБА_1 вибачення. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Згідно Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. №7 «Про застосування судами законодавства, яке регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян і організацій» - під розповсюдженням відомостей слід розуміти публікацію в пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, виклад в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в інших формах невизначеному числу осіб або хоч би одній особі.
Таким чином, з урахуванням положень ст.270 ГК України суд першої інстанції правильно задовольнив вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання ОСОБА_1 принести вибачення, оскільки факт розповсюдження недостовірної інформації відносно позивача знайшов свого підтвердження.
Згідно ст.. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди необхідно скасувати, постановити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі по 50 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. 218,303, 308,315 ЦПК України, колегія судців -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2006 року в частині відмови в стягненні моральної шкоди скасувати і постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду 50 грн. В іншій частині позову відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.