У Х В А Л А

18 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/739/18 (П/9901/739/18)

Провадження № 11-19заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Білопольської Н. А.,

розглянула у судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВККС про скасування рішення від 20 липня 2018 року №1261/ко-18, яким:

1) відмовлено судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_1 у задоволенні заяв від 8 травня 2018 року № 21-12693/118 та від 18 липня 2018 року № 31кп-361/18-Б про встановлення нових строків проведення кваліфікаційного оцінювання;

2) визначено, що суддя Господарського суду Львівської області ОСОБА_1 не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням ВККС від 2 березня 2018 року №33/зп-18;

3) відмовлено судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням ВККС від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів;

4) визнано суддю Господарського суду Львівської області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді;

5) рекомендовано Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Львівської області.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 10 грудня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з підстави порушення судом норм матеріального та процесуального права, у січні 2019 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 , подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 21 січня та 11 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до ВККС про визнання незаконним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

14 червня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє її представник ОСОБА_2, про зупинення провадження у цій справі до винесення рішення Конституційним Судом України за результатами розгляду конституційної скарги ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п`ятої статті 83, підпункту «а» пункту 11 частини четвертої статті 85 та частини третьої статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ).

На обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 зазначає, що предметом конституційної скарги ОСОБА_3 є конституційність тих норм Закону № 1402-VІІІ, на підставі яких було проведено її кваліфікаційне оцінювання та ухвалено оскаржуване рішення ВККС від 20 липня 2018 року № 1261/ко-18.

Представник ВККС - Білопольська Н. А. проти задоволення клопотання заперечила у зв`язку з відсутністю об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цій справі не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Суд установив, що в провадженні Конституційного Суду України знаходиться справа № 3-408/2018 (6488/18) за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Основному Закону України положень частини п`ятої статті 83, підпункту «а» пункту 11 частини четвертої статті 85 та частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.

При цьому предметом дослідження у вказаній справі є конституційність зазначених норм Закону № 1402-VIII стосовно повноважень ВККС про: регламентування питання порядку проведення кваліфікаційного оцінювання, які мають бути врегульовані виключно законом; обмеження прав близьких осіб і членів сім`ї судді на приватне й особисте життя; установлення суто формальних підстав для судового оскарження рішення цієї Комісії.

Водночас предметом позовних вимог у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення ВККС про визнання судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді.Ці вимоги мають індивідуальний характер, стосуються правомірності рішення ВККС, яке позивачка, посилаючись на конкретні норми права та обставини, розцінює як таке, що порушило її права і свободи.

Тобто обставини, які підлягають установленню під час вирішення спору в цій справі, не відносяться до предмета доказування в справі № 3-408/2018 (6488/18) за конституційною скаргою ОСОБА_3

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі не містить будь-яких мотивів на обґрунтування висновку про неможливість адміністративному суду самостійно встановити та оцінити коло обставин, які входять до предмета судового розгляду в цій справі, зокрема задля перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в клопотанні про зупинення провадження в цій справі не вмотивовано зв`язку між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції за наслідками розгляду згаданої конституційної скарги та предметом спору; не конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду в порядку конституційного судочинства скарги ОСОБА_3 ; не зазначено, чому зібрані у справі докази не дозволяють установити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС підставою для перегляду судового рішення у зв?язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Із заявленого клопотання та наданих позивачкою обґрунтувань суд не встановив необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС. При цьому наявних у матеріалах справи доказів достатньо для повної, всебічної та об`єктивної оцінки обставин справи, які є предметом судового розгляду.

З огляду на викладене клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цій справі задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за її позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко

Судді: Т. О. Анцупова С. В. Бакуліна В. В. Британчук Ю. Л. Власов О. С. Золотніков О. Р. Кібенко Л. М. Лобойко Н. П. Лященко

М. І. Гриців В. В. Пророк

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич

Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська