ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

УХВАЛА

04 липня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1306/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Новокаховської міської ради Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування підпункту рішення,

встановив:

02 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Новокаховської міської ради Херсонської області (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - третя особа, ФОП ОСОБА_2 .), у якому просить визнати протиправним та скасувати підпункт 5.2. пункту 5 рішення 61-ї сесії 7-го скликання № 1950 від 11.04.2019р. Новокаховської міської ради Херсонської області "Про оформлення договорів, які визначають розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" про надання дозволу на оформлення договору, який визначає розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, відповідно до затверджених раніше графічних матеріалів для оформлення відповідного договору фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 площею 0,0070 га. по АДРЕСА_1 , для розміщення та обслуговування двох зблокованих стаціонарних торгівельних павільйонів, на землях житлової та громадської забудови, терміном на три роки.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб): невідомий, місце проживання та адреса житла: АДРЕСА_2 ) вчиняти будь-які дії щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на землях житлової та громадської забудови площе. 0,0070 га по АДРЕСА_1 . Дружби згідно підпункту 5.2 пункту 5 рішення 61-ї сесії 7-го скликання № 1950 від 11.04.2019 року Новокаховської міської ради Херсонської області.

Ухвалою суду від 03.07.2019 р. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову прийнято до розгляду в порядку письмового провадження.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони ФОП ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на землях житлової та громадської забудови площею 0,0070 га по АДРЕСА_1 . Дружби згідно підпункту 5.2 пункту 5 рішення 61-ї сесії 7-го скликання № 1950 від 11.04.2019 року Новокаховської міської ради Херсонської області, позивач обґрунтовує очевидною небезпекою заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки вчинення ФОП ОСОБА_2 будь-яких дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваного рішення відповідача, у випадку задоволення позову, зумовить виникнення труднощів при виконанні відповідного рішення суду або необхідність приведення правовідносин у попередній стан із необхідністю витрачання значних матеріальних ресурсів. Крім того, позивач вказує на очевидну протиправність оскаржуваного підпункту 5.2 пункту 5 рішення 61-ї сесії Новокаховської міської ради 7-го скликання № 1950 від 11.04.2019 р., оскільки у відповідача були відсутні підстави для його прийняття, а також порушено норми ДБН В .2.3.-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів".

Надаючи правову оцінку доводам та аргументам позивача, викладеним у заяві про забезпечення позову на предмет їх обґрунтованості, суд вказує про наступне.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, крім іншого, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/5233/18.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень слідує, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, основним доводом позивача в обґрунтування необхідності забезпечення позову є та обставина, що, встановлення та експлуатація третьою особою двох зблокованих стаціонарних торгівельних павільйонів на підставі оскаржуваного пункту рішення, а також здійснення ним господарської діяльності, може негативно вплинути на права та законні інтереси ОСОБА_1 , оскільки приведення положення сторін у первісний стан, у випадку задоволення позову, зумовить значні матеріальні витрати.

Проте, ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, а також матеріалами позовної заяви судом встановлено, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що третьою особою ФОП ОСОБА_2 на підставі оскаржуваного пункту рішення Новокаховської міської ради від 11.04.2019 р. № 1950 розпочато будь-які роботи по розміщенню та експлуатації двох зблокованих стаціонарних торгівельних павільйонів, які є предметом спору, і що вказані дії з боку третьої особи якимось чином заподіюють матеріальної позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не доведено обставини, які б вказували, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Довід позивача про те, що у випадку задоволення позову приведення сторін у первісний стан зумовить значні матеріальні витрати, суд вважає необґрунтованим, оскільки ФОП ОСОБА_2 є учасником справи, а тому є обізнаним про факт оскарження підпункту 5.2 пункту 5 рішення 61-ї сесії Новокаховської міської ради 7-го скликання № 1950 від 11.04.2019 р. та повинен усвідомлюватиме про можливі матеріальні наслідки вчинення ним під час розгляду даної справи дій щодо розміщення та експлуатації спірних стаціонарних торгівельних павільйонів, якщо рішення буде прийнято на корись позивача.

Крім того, суд зазначає, що можливі матеріальні наслідки, у т.ч. щодо приведення сторін у первісний стан у випадку задоволення позову та пов`язані з цим матеріальні витрати (зокрема, щодо демонтажу павільйонів), будуть понесені виключно третьою особою, яка не позбавлена права утриматися від вчинення дій по їх розміщенню до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, тим самим мінімізувавши майбутні матеріальні витрати.

При цьому, доказів щодо понесення будь-яких матеріальних витрат позивачем до заяви про забезпечення позову не надано.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів позивача, то суд зазначає, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Доводи заяви про вжиття заходів забезпечення позову у цій частині зводяться, фактично, до порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення, а саме, відсутності належних підстав для його прийняття. Також, позивач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано норми ДБН В. 2.3.-5:2018 "вулиці та дороги населених пунктів", внаслідок чого порушені права позивача на безпечне пересування вулицею Новоселівська у місті Нова Каховка.

Суд з цього приводу зазначає, що наведені обставини не дозволяють стверджувати про наявність підстав для забезпечення позову, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 151 КАС України, адже, правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення входить до предмету з`ясування в межах розгляду судом справи по суті.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з підстав, які наведені позивачем, а тому вимога позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150-154,241,243,248 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Дубровна В.А.