КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/9874/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 376/377/18

04 липня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Суханової Є.М.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Сокуренка Євгена Сергійовича на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року, постановлену під головуванням судді Клочка В.М., про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення шкоди,-

в с т а н о в и в:

22 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Сквирського районного суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення шкоди, в якому, посилаючись на те, що банком незаконно нараховується йому борг за кредитною карткою та на погашення такого боргу банком незаконно списуються грошові кошти з інших його рахунків, просив суд першої інстанції: визнати недійсним договір б/н від 22 листопада 2010 року про надання банківських послуг; визнати незаконними дії банку щодо оформлення на його ім`я банківського рахунку та платіжної картки; визнати незаконними дії банку щодо переказу грошових коштів з банківського рахунку на номер телефону; визнати неправомірною бездіяльність банку щодо конвертацій цих операції за депозитними договорами; визнати неправомірною бездіяльність банку щодо невиконання рішень судів; визнати незаконними дії банку щодо нарахування коштів як заборгованості та списання коштів з інших особових рахунків в рахунок погашення заборгованості; стягнути з банку завдану шкоду в розмірі 10613 грн. 912 коп., як незаконно стягнуті кошти; стягнути з банку 1470 грн. 50 коп. як майнову шкоду у вигляді реальних збитків понесених на відновлення порушеного права; стягнути з банку 89352 грн. як упущену вигоду від незаконних дій банку; стягнути з банку 68756 грн. 53 коп. як упущену вигоду від незаконних дій банку; зобов`язати банк списати всі відсотки, штрафи та пеню, що були нараховані банком, починаючи з 25 грудня 2015 року; стягнути з банку моральну шкоду в розмірі 1000000 грн.

04 березня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову в якій просив забезпечити позов шляхом:

заборони Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» вчиняти будь-які дії щодо нарахування процентів та будь-яких штрафних санкцій (штрафів і пені) за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року (банківські рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 );

заборони вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з відкритих особових базових банківських рахунків № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 за договорами про заощадження вклади «Мультивалютні» SAMDN25000713511920 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511921 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511922 від 28.12.2010 року, що знаходяться у АТ КБ «ПриватБанк»;

заборони вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з рахунку № НОМЕР_7 , якому відповідає платіжна картка «Для виплат» № НОМЕР_8 ;

без участі і відома ОСОБА_1 відкривати нові рахунки на його ім`я;

змінювати розмір кредитного ліміту за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року;

вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з інших джерел його прибутків.

Зазначив, що постановою Апеляційного суду Київської області від 19 березня 2018 року встановлено, що кредитний договір SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року між ним та банком не є недійсним, а є неукладеним.

АТ КБ «ПриватБанк» ухиляється від виконання судових рішень, а у випадку задоволення позову, він не зможе протягом розумних і встановлених Законом України «Про виконавче провадження» строків повернути собі ті кошти, які банк стягнув з нього незаконно, тому невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та позбавити його можливості досягнення ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, як позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вважаючи, що на час розгляду даної справи заходи забезпечення позову мають гарантувати збереження його майна та не дати відповідачу можливості будь-яким способом заволодіти ним, просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на період судового розгляду цивільної справи №376/377/18 заборонити вчиняти будь-які дії щодо нарахування процентів та будь-яких штрафних санкцій (штрафів і пені) за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року (банківські рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ); вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з відкритих особових базових банківських рахунків № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 за договорами про заощадження вклади «Мультивалютні» SAMDN25000713511920 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511921 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511922 від 28.12.2010 року, що знаходяться у АТ КБ «ПриватБанк»; вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з рахунку № НОМЕР_7 , якому відповідає платіжна картка «Для виплат» № НОМЕР_8 ; без участі і відома ОСОБА_1 відкривати нові рахунки на його ім`я; змінювати розмір кредитного ліміту за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014року; вчиняти будь-яке стягнення,автоматичне погашення заборгованості з інших джерел прибутків ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з також ухвалою суду першої інстанції, 22 березня 2019 року представник відповідача Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Сокуренко Євген Сергійович надіслав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року та прийняти постанову, якою відмовити заявнику у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що заявником не надано доказів та належного обґрунтування того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Судом не з`ясовано чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Зазначає, що заява про забезпечення позову не мотивована належним чином, викладені в ній доводи є недоведеними, тому відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали та на те, що вжиті заходи забезпечення позову не перешкоджають здійсненню господарської діяльності банку та забезпечують реальний захист його порушених прав та інтересів.

Представник Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Штронда Антон Михайлович в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та позбавити його можливості досягнення ефективного захисту, поновлення його порушених чи оспорюваних прав та інтересів як позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що АТ КБ «ПриватБанк» вчиняє дії по автоматичному списанню заборгованості за кредитним договором SAMDNWC00002026188 з банківських рахунків позивача за № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , внаслідок чого позивачу завдається шкода, що призводить до обмеження його прав розпоряджатися своїми грошовими коштами, тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого судового рішення про задоволення позову. При цьому зауважено, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник не можуть перешкоджати господарській діяльності АТ КБ "ПриватБанк", вони співмірні із заявленими позовними вимогами і не суперечать чинному законодавству.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він просив суд:

визнати недійсним договір б/н від 22.11.2010 року про надання банківських послуг, на підставі якого ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 12000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок б/н;

визнати незаконним надання ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 банківської послуги у вигляді відкриття карткового рахунку б/н по договору б/н від 22.11.2010 року за яким ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 12000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту;

визнати незаконним надання ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 банківської послуги у вигляді оформлення на нього платіжної картки ПАТ КБ «ПриватБанк» з № НОМЕР_2 з кредитним лімітом в розмірі 700 грн. ;

визнати незаконним надання ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 банківської послуги у вигляді оформлення на нього у ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунку з № НОМЕР_2 ;

визнати незаконним надання ПАТ КБ «ПриватБанк» банківської послуги у вигляді зарахування коштів в сумі 6979,10 грн. на рахунок з № НОМЕР_2 , який відкритий ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 ;

визнати незаконним надання ПАТ КБ «ПриватБанк» банківської послуги у вигляді здійсненого з відкритого на ім`я ОСОБА_1 у ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунку з № НОМЕР_2 переказу коштів в сумі 6979,10 грн. на телефонний номер ПрАТ «Київстар» НОМЕР_9 ;

визнати неправомірною бездіяльність ПАТ КБ «ПриватБанк», яка полягає у: невідновлені ним суми кредитного ліміту в розмірі 7000, 0 грн. на рахунку № НОМЕР_2 та невжитті заходів, які передбачені п.14.8., п.14.9., п.14.14., п.16.14, п.16,14, п.17.14 статті 14 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні», п.п. 4-8 розділу II (Емісія ЕПЗ), п.п. 6,7,8,9,10 розділу VI (Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками) Положення про порядок емісії ЕПЗ і здійснення операцій використанням затвердженої Постановою Правління НБУ від 05.11.2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням ЕПЗ»;

зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» відновити суму кредитного ліміту в розмірі 7000 грн. на відкритому у ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 рахунку з № НОМЕР_10 шляхом зарахування на вказаний рахунок суми недозволеної ОСОБА_1 банківської операції в розмірі 6979,10 грн. та 20,90 грн. грошової різниці між кредитним лімітом і недозволеною банківською операцією.

визнати неправомірною бездіяльність ПАТ КБ «ПриватБанк», яка полягає у: невиконанні ним умов п.п.3;4 договорів про заощадження вклад «Мультивалютний»: SAMDN25000713511920 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511921 від 28.12.2010 року, не проведенні ним конвертаційних операцій 04.04.2014 року, 24.02.2015 року та 28.09.2017 року за заявками ОСОБА_1 про їх проведення на відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк» особових базових рахунках № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , що передбачено ст. 1068 ЦК України;

визнати неправомірною бездіяльність ПАТ КБ «ПриватБанк», яка полягає у: невиконанні ним ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ від 15.06.2016 року щодо стягнення з ПАТ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 950 грн. за виконавчим листом №376/738/15-ц виданим Сквирським районним судом Київської області від 04.08.2016 року Соборним ВДВ Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області 19.09.2016 року відкрито виконавче провадження №55229342 щодо погашення за рахунок цієї суми в розмірі 950 грн. частини з його перед ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за заявами ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» від 21.12.2017 року;

визнати неправомірною бездіяльність ПАТ КБ «ПриватБанк», яка полягає у: невиконанні ним умов п.п.3;4;17 договорів про заощадження вклад «Мультивалютний»: SAMDN25000713511920 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511921 від 28.12.2010 року, не проведенні ним списання існуючої станом на 22.12.2017 року заборгованості в розмірі 23117,73 грн. щодо списання суми коштів в доларах США по курсу обміну станом на 22.12.2017 року (20167, 73 : 27,75 = 726, 7550 доларів США - залишок боргу) з відкритого на ОСОБА_1 валютного особового базового рахунку № НОМЕР_5 договору про заощадження вклад «Мультивалютний»: SAMDN25000713511921 від 28.12.2010 року, що передбачено ст. 1068 ЦК України;

визнати незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині: нарахування на ОСОБА_1 коштів до сплати по договору б/н від 22.11.2010 року про надання банківських послуг як заборгованості в сумі 26741,13 грн. та списання з особових базових рахунків № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , відкритих на ім`я ОСОБА_1 4905,48 + 2298,7 = 7204,18 грн. в рахунок погашення заборгованості;

з урахуванням ст.ст. 230, 231 ЦК України, стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 7204,18 грн. х 2 = 10613,92 грн., завданих йому банком збитків - незаконно стягнутих з нього банком коштів, з яких: 5306,96 грн. х 2 = 10613,92 грн. шляхом зарахування їх на картку «Для виплат» № НОМЕР_11 ; 1897, 22 х 2 = 3794,44 грн. шляхом конвертації цієї суми за курсом Банку станом на 15.07.2016 року, а вона у валютному еквіваленті (долари США) на цю дату становить - 71,11 дол. США х 2 = 142,22 дол. та зарахувати їх на картку «Для виплат» № НОМЕР_12 ;

з урахуванням ст.ст. 230, 231 ЦК України, стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь ОСОБА_1 735,25 грн. х 2 = 1470,5 грн. заподіяну ним йому майнову шкоду у вигляді реальних збитків за період починаючи з 05.12.2017 року, тобто витрат які він зробив або вимушений буде зробити для відновлення порушеного права, тобто витрат, які були і будуть здійснені ним вже за весь час розгляду цієї і цивільної справи № 376/2092/16-ц: для купівлі паперу, фарби для принтеру, друку і копіювання документів, витрат пов`язаних з оплатою послуг за користування: мережею Інтернет для отримання необхідної інформації та для електронного листування, витрат на поштовий зв`язкок для пересилання необхідних документів, транспортних витрат на участь у судових засіданнях та на ознайомлення з матеріалами справ, витрат для підготовки документів до суду та до правоохоронних органів з метою припинення у відношенні нього протиправних дій Банку, витрат для купування медичних препаратів, необхідних йому для того щоб остаточно не втратити своє здоров`я чи не вмерти після кожної, починаючи з 05.12.2017 року протиправної у відношенні нього дії банку;

з урахуванням ст.ст. 230, 231 ЦК України, стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь 44646 грн. х 2 = 89352 грн. завданих йому Банком збитків (упущеної вигоди) доходів, які він міг б реально одержати за звичайних обставин не звільнившись 24.01.2018 року з роботи, якби його право на недоторканість його майна не було порушене відповідачем, яке він обраховує з врахуванням того, що замість ведення усталеного способу життя, отримання доходу від головної і інших видів діяльності, він починаючи з 24.01.2018 року його не одержує і не одержить тільки по тій причині, що весь свій вільний час витрачав і буду витрачати для підготовки заяв, клопотань пояснень до суду, до правоохоронних органів, до органів ДВС, прокуратур, брав участь і прибував і буде прибувати на судові засідання, і всі ці дії здійснювались і будуть здійснюватись ним для захисту своїх прав від незаконних дій Банку по заподіянню йому якомога більшої шкоди;

стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь 68756,53 грн. завданих йому банком збитків (упущена негода) доходів, які він міг б реально одержати за звичайних обставин, якби на відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк» особових базових рахунках № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 відповідач 04.04.2014 року, 24.02.2015 року та 28.09.2017 року за його заявками здійснив конвертації з гривні в долари США і навпаки всіх коштів, що мали перебувати на вказаних рахунках на день звернення;

зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» списати всі відсотки, штрафи та пеню, що були нараховані ПАТ КБ «ПриватБанк», починаючи з 25.12.2015 року та по день прийняття у справі судового рішення;

з урахуванням ст.ст. 230, 231 ЦК України стягнути з відповідача - ПАТ КБ «Приватбанк» на його користь 1 000 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору б/н від 22.11.2010 року про надання банківських послуг, оскарження дій банку щодо нарахування відсотків, пені, штрафів за кредитним договором та списання коштів на погашення заборгованості по кредиту з інших особових рахунків позивача, визнання таких дій банку незаконними, відшкодування заподіяної шкоди.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив забезпечити вказаний позов шляхом:

заборони Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» вчиняти будь-які дії щодо нарахування процентів та будь-яких штрафних санкцій (штрафів і пені) за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року (банківські рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 );

заборони вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з відкритих особових базових банківських рахунків № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 за договорами про заощадження вклади «Мультивалютні» SAMDN25000713511920 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511921 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511922 від 28.12.2010 року, що знаходяться у АТ КБ «ПриватБанк»;

заборони вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з рахунку № НОМЕР_7 , якому відповідає платіжна картка «Для виплат» № НОМЕР_8 ;

без участі і відома ОСОБА_1 відкривати нові рахунки на його ім`я;

змінювати розмір кредитного ліміту за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року;

вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з інших джерел його прибутків.

Забороняючи ПАТ КБ " ПриватБанк" вчиняти будь-які дії щодо нарахування процентів та будь-яких штрафних санкцій (штрафів і пені) за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року (банківські рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ); змінювати розмір кредитного ліміту за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014року, суд першої інстанції не з`ясував обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що на час розгляду заяви про забезпечення позову предметом спору в даній справі №376/377/18 був, в тому числі, договір б/н від 22.11.2010 року про надання банківських послуг, на підставі якого ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 12000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок б/н.

При цьому позивач просив забезпечити позов також шляхом заборони ПАТ КБ "ПриватБанк" вчиняти будь-які дії щодо нарахування процентів та будь-яких штрафних санкцій (штрафів і пені) за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року (банківські рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) та заборони змінювати розмір кредитного ліміту за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року, який не був предметом спору у даній справі на час подання та вирішення заяви про забезпечення позову. Питання про недійсність/неукладеність вказаного договору вирішено в іншій цивільній справі №376/2092/16-ц.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом заборони ПАТ КБ "ПриватБанк" вчиняти будь-які дії щодо нарахування процентів та будь-яких штрафних санкцій (штрафів і пені) за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року (банківські рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) та заборони змінювати розмір кредитного ліміту за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року не відповідає заявленим позовним вимогам станом на час подання та розгляду заяви , а тому не направлений на забезпечення позову.

Задовольняючи заяву, забезпечуючи позов способом заборони ПАТ КБ " ПриватБанк" вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з відкритих особових базових банківських рахунків № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 за договорами про заощадження вклади «Мультивалютні» SAMDN25000713511920 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511921 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511922 від 28.12.2010 року, що знаходяться у АТ КБ «ПриватБанк»; вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з рахунку № НОМЕР_7 , якому відповідає платіжна картка «Для виплат» № НОМЕР_8 ; без участі і відома ОСОБА_1 відкривати нові рахунки на його ім`я; вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з інших джерел прибутків ОСОБА_1 , суд першої інстанції не врахував, що в межах розгляду даної цивільної справи №376/377/18 ОСОБА_1 вже подавав заяву про забезпечення позову, яка була задоволена в повному обсязі ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року. Вказаною ухвалою суду зобов`язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на період судового розгляду цивільної справи №376/377/18 заборонити вчиняти будь-які дії щодо нарахування процентів та будь-яких штрафних санкцій (штрафів і пені) за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року (банківські рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ); вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з відкритих особових базових банківських рахунків № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 за договорами про заощадження вклади «Мультивалютні» SAMDN25000713511920 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511921 від 28.12.2010 року, SAMDN25000713511922 від 28.12.2010 року, що знаходяться у АТ КБ «ПриватБанк»; вчиняти будь-яке стягнення, автоматичне погашення заборгованості з рахунку № НОМЕР_7 , якому відповідає платіжна картка «Для виплат» № НОМЕР_8 ; без участі і відома ОСОБА_1 відкривати нові рахунки на його ім`я; змінювати розмір кредитного ліміту за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014року; вчиняти будь-яке стягнення,автоматичне погашення заборгованості з інших джерел прибутків ОСОБА_1 .

Постановою Апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» було задоволено частково. Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року про забезпечення позову скасовано в частині заборони ПАТ КБ "ПриватБанк" вчиняти будь-які дії щодо нарахування процентів та будь-яких штрафних санкцій (штрафів і пені) за кредитним договором SAMDNWC00002026188 від 27.02.2014 року (банківські рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) та заборони змінювати розмір кредитного ліміту за кредитним договором SAMDNWC00002026188. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Колегія суддів вважає, що вжиті вказаними судовими рішення заходи забезпечення позову є достатніми для забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Сокуренка Євгена Сергійовича підлягає задоволенню, ухвала Сквирського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149, 150, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Сокуренка Євгена Сергійовича задовольнити.

Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року про забезпечення позову скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 липня 2019 року.

Головуючий: Судді: