УХВАЛА

04 липня 2019 року

Київ

справа №1.380.2019.000992

адміністративне провадження №К/9901/17668/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дії, скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

22 квітня 2019 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без руху з підстав не сплати судового збору.

23 травня 2019 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області.

На зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 24 червня 2019 року.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Положеннями пункту 2 частини другої статті 333 КАС України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Приймаючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки апеляційної скарги, а Законом України «Про судовий збір» не встановлено пільг щодо сплати судового збору органами Пенсійного фонду України.

Верховний Суд зазначає, що ухвалюючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував положення статті 132, 133 КАС України, які визначають порядок зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат.

Крім того, виходячи з положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», які установлюють вичерпний перелік підстав для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність умов, передбачених цією статтею для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги органами Пенсійного фонду України.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо неврахування судом апеляційної інстанції ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2016 року в рамках справи №6-19041ск16, є безпідставними, оскільки висновки Вищого спеціалізованого суду України в зазначеній справі поширюються на особливості розгляду справ цивільної юрисдикції.

Судом апеляційної інстанції ці доводи оцінені та відхилені.

За приписами частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу через невиконання ухвали суду про виправлення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Виходячи з того, що правильне застосування та тлумачення норми права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись частиною другою статті 328, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дії, скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді О.В. Кашпур

С.А. Уханенко