УХВАЛА

05 липня 2019 року

Київ

справа №420/3261/19

адміністративне провадження №П/9901/358/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області юриста 2 класу Степаненка Сергія Станіславовича до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, третя особа на стороні відповідача: прокуратура Одеської області, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, третя особа на стороні відповідача: прокуратура Одеської області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27 березня 2019 року № 96дп-19 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Ухвалою від 4 червня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд передав вказану позовну заяву за підсудністю Верховному Суду як суду першої інстанції.

Суд, з`ясовуючи чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та чи подано позовну заяву у строк, установлений законом, виходить з такого.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України професійна діяльність прокурорів віднесена до публічної служби в розумінні цього Кодексу.

Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення після закінчення строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, адже строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, згідно оскаржуваного рішення відповідача від 27 березня 2019 року прокурор Степаненко Сергій Станіславович був присутнім на засіданні 27 березня 2019 року, на якому розглядалося питання про накладення на нього дисциплінарного стягнення, висловлював свою позицію та надавав пояснення щодо доводів дисциплінарної скарги.

Відтак, зазначена позивачем у позовній заяві обставина щодо отримання ним оскаржуваного рішення 11 квітня 2019 року може бути причиною для розгляду питання про поновлення пропущеного строку та яка має бути оцінена судом, проте не є обставиною, з якою пов`язується початок перебігу строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 9901/315/19.

В порушення вимог частини шостої статті 161 зазначеного Кодексу позивач не додав до позову заяву про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивач повинен додати до позову заяву про поновлення строку, обґрунтувати причини та надати докази поважності причин пропуску строку, звертаючи увагу на об`єктивний і незалежний від позивача характер таких причин.

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 , враховуючи його майновий стан і те, що предметом позову є захист трудових прав, заявляє клопотання про відстрочення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено умови, за яких можливе відстрочення сплати судового збору. Такими умовами, зокрема, є майновий стан сторони та спеціальний предмет позову - захист трудових прав.

Незважаючи на те, що предметом позову є захист трудових прав, ОСОБА_1 не зазначив в чому саме полягає його скрутне майнове становище, які причини зумовлюють неможливість сплати ним судового збору при поданні позовної заяви та які докази це підтверджують.

Тому підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн.

Виходячи з цього, позивач за подання адміністративного позову немайнового характеру має сплатити 768,40 грн. (1 921 грн. х 0,4 ) судового збору.

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

рахунок отримувача: 31219207026007;

код ЄДРПОУ: 38004897;

код банку отримувача: 899998;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)";

символ звітності банку: 207.

Крім того, при перевірці позовної заяви на відповідність вимогам статті 160 КАС України, Верховним Судом встановлено, що всупереч вимог пунктів 2, 11 частини п`ятої цієї статті, позивач не зазначив у позовній заяві: 1) своє місцезнаходження, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або серію та номер паспорта, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти; 2) не підтвердив, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам щодо її оформлення, подана з пропуском строку звернення до суду і позивачем не обґрунтовано клопотання про відстрочення сплати судового збору, то позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків шляхом:

1) надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

2) надання документа про сплату судового збору;

3) виконання вимог, визначених пунктами 2, 11 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Керуючись статями 4, 22, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області юриста 2 класу Степаненка Сергія Станіславовича про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області юриста 2 класу Степаненка Сергія Станіславовича до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, третя особа на стороні відповідача: прокуратура Одеської області, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу строк у десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н.М. Мартинюк