Судове рішення 736/2202/18 від 08.07.2019

Особи

Учасники процесу:

Третя особа: Корюківська міська рада
позивач: Радченко Олександр Григорович
Представник позивача: Загалець Олександр Миколайович
відповідач: Комунальне підприємство "Убідське"

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #80100752

Справа № 736/2202/18

Номер провадження 2/736/128/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Чурупченка М.І.,

за участю секретаря – Макуха О.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Загальця О.М.,

представника відповідача – Малюк Л.М.,

представника третьої особи – Ващенка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Убідьське» Корюківської міської ради Чернігівської області, залученої третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Корюківської міської ради Чернігівської області, про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2018 року позивач звернувся до суду з позовом та 28 лютого 2019 року уточнивши та збільшивши свої позовні вимоги просить: стягнути з КП «Убідьське» Корюківської міської ради на його користь заборгованість по заробітній платі за період січень 2001 року по 30 квітня 2002 року в розмірі 1976,00 грн. та компенсацію заборгованої заробітної плати за період січень 2001 року по 30 квітня 2002 року, у розмірі 39915,00 грн. Допустити негайне виконання рішення суду.

Свої вимоги аргументує тим, що за Розпорядженням сільського голови Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, він в січні 2001 року за контрактом був призначений на посаду директора КП «Убїдьське» Сядринської сільської ради (зараз Корюківської міської ради). Приймаючи його на дану посаду сільський голова гарантував йому виплату мінімальної заробітної плати. Але, працюючи на даному підприємстві на посаді директора, він взагалі не отримував заробітної плати за відсутності коштів.

Розпорядженням сільського голови Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, його 30 квітня 2002 року було звільнено з посади директора КП «Убідьське» Сядринської сільської ради у зв`язку із закінченням строку договору.

Звільнивши його з посади відповідач не виплатив йому заробітної плати за відпрацьований період, за таких обставин він вимушений звернутись до суду з даним позовом про стягнення заробітної плати та індексацію і компенсацію заборгованої заробітної плати.

У судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали і просили задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи заперечили проти позову та просили відмовити у його задоволенні за безпідставністю заявлених вимог.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показала, що з липня 2002 року вона почала працювати головним бухгалтером КП «Убідьське». Коли прийшла працювати бухгалтером, то після роботи директора ОСОБА_1 в КП «Убідьське» ніяких бухгалтерських документів їй не передавали, а була тільки книга доходів і витрат, яка була прошита і пронумерована на 96 аркушах. Як велась діяльність і як велось ведення бухгалтерського обліку при директору КП «Убідьське» ОСОБА_1 (позивачу) їй невідомо. Будь-які інші документи у КП «Убідьське» Сядринської сільської ради, коли вона приступила до роботи, були відсутні. Коли вона почала працювати бухгалтером, то всю належну бухгалтерську документацію почали вести належним чином.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказав, що він працював сільським головою Сядринської сільської ради Корюківського району в період 1998-2001 років. Такккож вказав, що коли він був сільським головою, то організовувалось КП «Убідьське» Сядринської сільської ради. Відповідні розпорядження щодо організації КП «Убідьське» виносились. Також вказав, що директором КП «Убідьське» при його організації було за контрактом прийнято позивача ОСОБА_1 з січня 2001 року. Заробітну плату сільська рада ні директору ні іншим особам КП «Убідьське» не виплачувала, так як була на державній дотації. Потім він в середині 2001 року був звільнений з посади сільського голови. Як виплачувалась заробітна плата директору КП «Убідьське» йому не відомо.

Як встановлено судом, за Розпорядженням №34 від 30 грудня 2000 року сільського голови Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, позивач ОСОБА_1 був призначений на посаду директора КП «Убїдьське» Сядринської сільської ради (зараз Корюківської міської ради). Приймаючи його на дану посаду сільський голова гарантував йому виплату мінімальної заробітної плати. Але, працюючи на даному підприємстві на посаді директора, він взагалі не отримував заробітної плати за відсутності коштів.

Розпорядженням від 30 квітня 2002 року сільського голови Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, його було звільнено з посади директора КП «Убідьське» Сядринської сільської ради у зв`язку із закінченням строку договору. Звільнивши його з посади відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платі за відпрацьований період.

Відповідно до ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оплату праці» та ст.115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» та ст.95 Кодексу законів про працю України, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата за виконану працівником місячну погодинну норму праці (обсяг робіт).

Позивач був прийнятий на роботу на повний робочий день, отже, в будь-якому разі він мав би отримувати мінімальну заробітну плату.

Розмір мінімальної заробітної плати за 2001 рік становить 118 грн., розмір мінімальної заробітної плати з 2002 року становить 140 грн. Таким чином, недоплата до мінімальної заробітної плати становить: - за 2001 рік 118 грн. х 12 = 1416,00 грн.; - за січень-квітень 2002 року 140 грн. х 4 = 560,00 грн. Всього заборгованість по заробітній платі складає 1976,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці», в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Порядок проведення такої індексації затверджено постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним

законодавством.

Компенсація громадянам доходів у разі їх несвоєчасної виплати здійснюється відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Порядок проведення такої компенсації затверджено постановою КМУ від 21 лютого 2001 року №159.

Згідно положень зазначених законів, індексація та компенсація заробітної плати здійснюється підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та господарювання.

Розмір мінімальної заробітної плати за 2001 рік становить 118 грн., розмір мінімальної заробітної плахи з 2002 року становить 140 гри. Таким чином, заборгованість по заробітній платі становить: - за 2001 рік 118 грн. х 12 = 1416,00 грн.; - за січень-квітень 2002 року 140 грн. х 4 = 560,00 грн. Всього заборгованість по заробітній платі складає 1976,00 грн.

Процент індексації з 2000 по 2018 рік = 202% х 1976 грн. = 39915,00 гри. — індексація невиплаченої заробітної плати.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, власник підприємства зобов`язаний провести всі розрахунки зі звільненим працівником і виплатити останньому всі заборговані суми в день звільнення.

Відповідач заборгованість по заробітній платі в день звільнення позивачу ОСОБА_1 не виплатив.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню на користь позивача, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 3, 24, 33-34 Закону України « Про оплату праці», ст.ст. 47, 95, 115-117, 233 КЗпП України, ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Убідьське» Корюківської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період січень 2001 року по 30 квітня 2002 року в розмірі 1976 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Убідьське» Корюківської міської ради на користь ОСОБА_1 індексацію та компенсацію заборгованої заробітної плати за період січень 2001 року по 30 квітня 2002 року, у розмірі 39915,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 00 коп.

Всього стягнути з Комунального підприємства «Убідьське» Корюківської міської ради на користь ОСОБА_1 – 41891 (сорок одну тисячу вісімсот дев`яносто одну) грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду про присудження заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Комунального підприємства «Убідьське» Корюківської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі – 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. І. Чурупченко

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 2/736/128/19