Справа №2-4144/08
РІШЕННЯ
Іменем України
29 серпня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Новак А.В.
при секретарі Миколайчук Т.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, -
встановив:
сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23.02.2002 р. Від цього шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що сімейне життя склалося невдало у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя. Зазначені обставини призвели до негативного ставлення сторін одне до одного, тому сторони втратили почуття кохання та поваги одне до одного. Сторони по справі не підтримують сімейно-шлюбні стосунки та проживають окремо протягом пів року, ведуть окреме господарство, мають окремий бюджет, до примирення не прагнуть.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, оскільки вважає, що подальше спільне проживання та збереження сім'ї стали неможливими.
Відповідачка ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позову та просила його задовольнити.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, а також з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також враховуючи інші обставини життя подружжя суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами склалися негативні стосунки, оскільки сторони між собою не знаходять порозуміння, внаслідок чого між подружжям не підтримуються сімейно-шлюбні стосунки, вони мають окремий бюджет, не ведуть спільного господарства, проживають за різними адресами, практично їх сім'я повністю
розпалася і її збереження суперечило б інтересам сторін та їх неповнолітньої дочки, оскільки відносини між подружжям погіршуються.
Згідно викладеного, керуючись ст. ст. 110 та 112 СК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213 та 226 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23.02.2002 p., актовий запис № 242, зроблений Відділом реєстрації актів громадянського стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, розірвати.
При оформленні розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути державне мито в бюджет держави з ОСОБА_1 в розмірі 17 грн., а ОСОБА_2 звільнити від судових витрат.
Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.