справа № 631/467/17

провадження № 2/631/142/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 липня 2019 року                         смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді -  Пархоменко І.О.,

при секретарі  -  Семенко А.А.,                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ЛИПКОВАТІВСЬКОГО АГРАРНОГО ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Іваницького Євгена Анатолійовича, треті особи: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ та ПРОКУРАТУРА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішення щодо його державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Директор ЛИПКОВАТІВСЬКОГО АГРАРНОГО КОЛЕДЖУ Таркан ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати недійсним та скасувати державну реєстраціюСвідоцтво про право власності, серія та номер 35432564 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства загальною площею 44 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, видане 25.03.2015 р. реєстраційною службою Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області на ім`я ОСОБА_2 . В обґрунтування позову зазначив, що зазначена земельна ділянка знаходяться в його постійному користуванні та була незаконно вилучена внаслідок протиправних дій Відділу Держземагенства України у Нововодолазькому районі в Харківській області, а тому всі дії з передачі її у в власність, суперечать закону та в силу приписів ст. 70 Закону України «Про вищу освіту», ст. 84, 149, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. 15, 16, 21, 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, Розпорядження Кабінету міністрів України від 11.02.2010 р. №318-р «Деякі питання збереження об`єктів державної власності», зазначене Свідоцтво підлягає визнанню недійсним.

Представник Липковатівського аграрного коледжу ОСОБА_4 у судове засідання не з?явився, через канцелярію суду надав заяву за вхідним № 2835/19-вх. від 19.04.2019 року, в якій просив суд справу розглянути у його відсутність, не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення та наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та Державний реєстратор Нововодолазького районного управління юстиції в Харківській області Іваницький Є.А. у судове засідання не з?явились, про час та день слухання справи, про причини неяввки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

Треті особи, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ та ПРОКУРАТУРА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не направили своїх представників для участі у судовому засіданні, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280 - 282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, розглянувши заяви представника позивача, перевірив матеріали справи, надані докази, вважає, що позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню за наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На виконання Постанови Ради Міністрів УРСР №856 від 12 серпня 1964 р. «Про організацію радгоспів-технікумів», Наказом №228 від 19 серпня 1964 р. був створений Липковатівський радгосп-технікум як державний навчальний заклад.

Липковатівський аграрний коледж – заснований на державній формі власності як вищий навчальний заклад І-го рівня акредитації, що проводить освітню діяльність, пов`язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст за кількома спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріального забезпечення. Діяльність Коледжу регламентується Статутом, прийнятим загальними трудовими зборами трудового колективу Коледжу (протокол №2 від 10.01.2012 року), погодженим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (на теперішній час – Міністерство освіти та науки України) та Міністерством аграрної політики та продовольства України, зареєстрованого 15.05.2012 р. за №14671050025000231.

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України №87-р від 04.02.2015 р. «Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління Міністерства освіти і науки» Липковатівський аграрний коледж переданий із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Для проведення навчально-технічної та виробничої практики студентів, забезпечення проведення науково-дослідних робіт, Коледжем було набуто право постійного користування на земельні ділянки, площею 4890 га, які розташовані на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області:

Право постійного користування землею Липковатівським радгоспом-технікумом, статус та назву якого було зміненона Липковатівський аграрний коледж і надано право здійснювати підготовку фахівців з ліцензованими напрямками за ІІ рівнем акредитації на підставі постанови Кабінету Міністрів України №228 від 05.04.1994 р. «Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів» та наказу Міністерства освіти України №77 від 29.03.1995 р. «Про підсумки акредитації закладів освіти України», наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України №125 від 15.05.1995 р. «Про зміну статусу радгоспів-технікумів», було набуте:

Відповідно Постанови №6 від 07.01.1972 р. «Про перетворення у радгоспи окремих колгоспів Української РСР» Центрального Комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР, з метою зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарських середніх спеціальних учбових закладів, було укрупнено Липковатівський радгосп-технікум шляхом приєднання до нього колгоспу ім. Шевченка та колгоспу «Червоний Жовтень».

На виконання зазначеної постанови було ухвалене аналогічне за змістом Рішення №50 від 19 січня 1972 р. виконавчого комітету Харківської обласної Ради депутатів трудящих «Про приєднання колгоспів імені Шевченка і «Червоний Жовтень» Нововодолазького району до Липковатівського радгоспу-технікуму».

При цьому, перетворення колгоспів в радгоспи та приєднання їх до Липковатівського радгоспу-технікуму відбувалося в порядку передбаченому Постановою Ради Міністрів СРСР і ЦК КПРС від 3 травня 1957 р. N 495 (постанова Ради Міністрів УРСР і ЦК Компартії України від 9 травня 1957 р. N 450).

Відповідно ст.2 Земельного Кодексу Української РСР 1970 р., земельні відносини в Українській РСР регулюються Основами земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік, а також іншими актами земельного законодавства СРСР, цим Кодексом та іншими актами земельного законодавства Української РСР, які видаються у відповідності з ними.

Факт перетворення та приєднання колгоспів саме відповідно зазначеного Порядку підтверджується: Протоколом-рішенням №1 від 19.01.1972 р. Нововодолазької районної Ради депутатів трудящих; Наказом №29 від 08.02.1972 р. Липковатівського радгоспу-технікуму; Протоколом–рішенням №14 від 25.07.1973 р Виконавчого комітету Нововодолажської районної ради депутатів трудящих Харківської області УССР; Проектом внутрішньогосподарського землевпорядкування, затвердженим виконкомом Нововодолажської районної Ради депутатів трудящих 25 липня 1973 р. та винесеним в натуру 10 жовтня 1973 р.

Таким чином, все майно, права та обов`язки, в тому числі і земельні ділянки які були закріплені на праві постійного (мовою оригіналу «вічного») землекористування за колгоспами: «Червоний Жовтень» – Державного акту на вічне користування землею №540460 від 28.01.1952 р. та імені Чапаєва, який рішенням загальних зборів членів колгоспу ім. Чапаєва, у 1968 р. був перейменований у колгосп імені Шевченка – Державного акту на вічне користування землею №540456 від 24.01.1952 р., перейшли в постійне користування Липковатівського радгоспу-технікуму.

Також і відповідно до заведеної за формою, затвердженою Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.06.1977 р. №501 Земельнокадастрової книги Липковатівського радгоспу-технікуму від 12.03.1986 р., зазначені вище Державні акти, визначені як підстава набуття права користування землею.

Згідно ст. 145 ЗК України (від 1970 р. в редакції станом на час здійснення запису у 1986 році) для забезпечення раціонального використання земельних ресурсів ведеться державний земельний кадастр, який містить сукупність вірогідних і необхідних відомостей про природний, господарський і правовий стан земель.

За приписами ст. 146 ЗК України (від 1970 року) державний земельний кадастр включає дані реєстрації землекористувань, обліку кількості і якості земель, бонітування ґрунтів і економічної оцінки земель.

У відповідності до ст. 147 ЗК України (від 1970 року) порядок ведення державного земельного кадастру, форми кадастрової документації, періодичність уточнення та оновлення кадастрових даних встановлює Рада Міністрів СРСР.

Згідно п. 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 10 червня 1977 р. за № 501 «Про порядок ведення державного земельного кадастру» формами кадастрової документації є в тому числі земельнокадастрова книга підприємства, організації і установи, яким земля надана в постійне або довгострокове користування.

Далі, відповідно постанови Кабінету Міністрів України №228 від 05.04.1994 р. «Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів» та наказу Міністерства освіти України №77 від 29.03.1995 р. «Про підсумки акредитації закладів освіти України», наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України №125 від 15.05.1995 р. «Про зміну статусу радгоспів-технікумів», було змінено статус і назву Липковатівського радгоспу-технікуму Харківської області на Липковатівський аграрний коледж та надано право здійснювати підготовку фахівців з ліцензованими напрямками за ІІ рівнем акредитації.

Рішення Виконавчого комітету Бірківської селищної ради №1 від 28.01.1999 р. «Про закріплення в постійне користування земель за Липкуватівським аграрним коледжем», за навчальним закладом були знов закріплені по фактичному користуванню станом на 01.01.1999 р. отримані в 1972 р. земельні ділянки.

Кабінетом Міністрів України погоджено площі земельних угідь вищих аграрних закладів освіти та навчально-дослідних господарств в обсягах відповідно до звітів станом на 01.01.2002 р. (доручення Кабінету Міністрів України №16455/3 від 04.04.2002 р.) - лист Міністерства аграрної політики України від 15.02.2002 року №37-79-13/4708.

Станом на 01.01.2002 р. за Липковатівським аграрним коледжем відповідно до звітів на праві постійного користування обліковується земельна ділянка загальною площею 4890 га.

Розпорядженням Нововодолазької РДА Харківської області від 11.11.2007 року №686 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельну ділянку Липковатівського аграрного коледжу».

Виготовлений новий проект землеустрою та отримані кадастрові номери: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , що підтверджується довідками Відділу Держкомзему у Нововодолазькому районі Харківської області № №252-258 від 28.11.2009 року.

Отже з урахуванням приписів ч.ч.1,3,4 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України», Закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Таким чином, з урахуванням перехідних положень Земельного Кодексу України 1991 р. який втратив чинність та Земельного Кодексу України 2001 р., зазначених Державних актів, рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, беручи також до уваги п. 6 Постанови Верховної Ради УРСР від 18.12.1990 р. № 563-ХІІ «Про земельну реформу», п. 6 Перехідних положень ЗК України (2001 р.) з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 р. у справі №1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками), у Липковатівського аграрного коледжу виникло і зберігалося право постійного користування одержаною на законних підставах в 1972 р. землею.

Враховуючи, наявність у кадастровій документації записів про державну реєстрацію держаних актів на вічне користування землею, суд приходить до висновку, що державна реєстрація вказаних актів є здійсненою, а тому у відповідності до ч. 4. ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права Липковатівського аграрного коледжу на земельні ділянки, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними.

Відповідно ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в редакції від 01.07.2004 р., право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відділом Держземагенства України у Нововодолазькому районі в Харківській області, безпідставно, в лютому 2014 р., було внесено зміни до державної статистичній звітності за формами 6-зем та 2-зем, внаслідок чого, землі які знаходяться в користуванні та використовуються Коледжем, були фактично в нього вилучені та переведені до земель запасу.

Скориставшись тим, що землі Липковатівського аграрного коледжу безпідставно переведені до земель запасу,25.03.2015 р. реєстраційною службою Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області на ім`я відповідачки ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_10 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства загальною площею 44 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

Державним реєстратором Нововодолазького районного управління юстиції в Харківській області Іваницьким Євгеном Анатолійовичем 25.03.2015 р. було ухвалене відповідне рішення №20265168 та внесено відомості щодо реєстрації права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зроблено відповідний запис за №9171167.

Відповідно до ст.149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Тобто, підставою для вилучення вказаних земельних ділянок є рішення уповноваженого органу влади. Але, вилучення земельної ділянки повинно здійснюватись цим органом тільки у порядку, передбаченому ст.149 Земельного кодексу України, де другим необхідним елементом вилучення земельної ділянки, окрім рішення органу місцевого самоврядування, є згода землекористувача.

Липковатівський аграрний коледж згоди на їх вилучення не надавав, як не надавали і засновники Липковатівського аграрного коледжу - Міністертво аграрної політики та продовольства України лист від 06.03.2015р. №37-27-3-13/3194 та Міністерство освіти та науки України, як і не приймалося з цього приводу ніяких рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Крім цього, згідно з ч.4 ст.84 Земельного кодексу України, відповідно якої до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать земельні ділянки, закріплені за професійно-технічними навчальними закладами.

Згідно з ч.2 ст.70 Закону України «Про вищу освіту», майно закріплюється за державним або комунальним вищим навчальним закладом на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди засновників вищого навчального закладу та вищого колегіального органу самоврядування вищого навчального закладу, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно п.4. Розпорядження Кабінету міністрів України від 11.02.2010 р. №318-р «Деякі питання збереження об`єктів державної власності», згідно з якими Державному комітетові із земельних ресурсів разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та іншими суб`єктами управління державної власності, у тому числі Національними та галузевими академіями наук, не допускати погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватися відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам та організаціям, до законодавчого врегулювання питання щодо визначення порядку їх відчуження.

Таким чином, земельна ділянка, яка знаходиться в постійному користуванні Липковатівського аграрного коледжу є земельною ділянкою державної власності, яка не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність та/або користування юридичним і фізичним особам.

Ті обставини, що земельна ділянка, яка закріплена і фактично знаходиться в постійному користуванні Липковатівського аграрного коледжу, юридично надана у приватну власність, суперечить чинному законодавству та порушує права Коледжу.

Відповідно до ч. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України N 18-рп/2004 від 01.12.2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес) під поняттям "охоронюваний законом інтерес", що вживається у Цивільно-процесуальному кодексі України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Перелік способів захисту порушених прав визначає ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити порушені права чи інтереси і в інший спосіб, який встановлений договором або законом.

Вказана норма кореспондується із ст. 152 ЗК України, відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Окрім цього, протиправність дій та незаконність видання такого наказу підтверджується висновками за результатами роботи працівника Державної сільськогосподарської інспекції України члена комісії Адміністрації Президента України з вивчення діяльності Харківської обласної державної адміністрації, районних державних адміністрацій Харківської області щодо організації виконання завдань, визначених актами та дорученнями Президента України, а також взаємодії зазначених адміністрації з територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади стосовно виконання завдань, визначених актами та дорученнями Президента України, в частині ситуації, яка склалась навколо земель Липковатівського аграрного коледжу, згідно з якими було зазначено про порушення Головним управлінням Держземагенства в Харківській області під час видання ним оспорюваного Наказу: вимог пункту 11.11 Положення про Головне управління Держземагенства в областях, затверджене Наказом Мінагрополітики України 10.05.2012 р. №258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 р. №852/21164 та чинного на час видання оспорюваного Наказу; вимог ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вимог ч.4 ст.84 Земельного кодексу України, про що Коледжем був отриманий відповідний лист №1075/6-1/2-15 від 17.03.2015 р.

Частиною 3 статті 152 Земельного Кодексу України передбачено, що захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування та шляхом застосування інших, передбачених законом способів.

Статтею 155 ЗК України проголошено, що у разі видання державним органом акта, яким порушуються права щодо володіння, користування чи розпорядження належною особі земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, видане 25.03.2015 р. реєстраційною службою Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області на ім`я відповідачки ОСОБА_2 свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_10 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства загальною площею 44 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської областімає бути визнано недійсними.

Також відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 3 статті 152 Земельного Кодексу України передбачено, що захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування та шляхом застосування інших, передбачених законом способів.

Статтею 155 ЗК України проголошено, що у разі видання державним органом акта, яким порушуються права щодо володіння, користування чи розпорядження належною особі земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи викладене та те, що оскаржуване Свідоцтво про право власності на нерухоме майно суперечать Закону та порушує права ЛИПКОВАТІВСЬКОГО АГРАРНОГО КОЛЕДЖУ, таке Свідоцтво має бути визнано недійсними відповідно до ст. 155 ЗК України.

Питання щодо судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України с урахуванням роз`яснень п. 35 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, ст. 15, 16, 21, 236 ЦК України, п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. 70 Закону України «Про вищу освіту», ст. 84, 149, 152, 155 Земельного кодексу України, Розпорядженням Кабінету міністрів України від 11.02.2010 р. №318-р «Деякі питання збереження об`єктів збереження державної власності», -

ВИРІШИВ:

Позов ЛИПКОВАТІВСЬКОГО АГРАРНОГО ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Іваницького Євгена Анатолійовича, треті особи: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ та ПРОКУРАТУРА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішення щодо його державної реєстрації задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію Свідоцтва про право власності, серія та номер 35432564 видане 25.03.2015 року реєстраційною службою Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області на ім`я ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства загальною площею 44 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_11 на користь ЛИПКОВАТІВСЬКОГО АГРАРНОГО КОЛЕДЖУ понесені судові витрати розходи пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1.600,00 (одна тисяча шістсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення буде складено 05 червня 2019 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ЛИПКОВАТІВСЬКИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ, місцезнаходження: площа Доценка, будинок № 1, село Липкуватівка Нововодолазького району Харківської області, 63221, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00705657;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ;

Відповідач: Державний реєстратор НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Іваницький Євген Анатолійович, місце проживання чи перебування: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий, паспорт громадянина України не відомий.

Третя особа: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, місцезнаходження: майдан Свободи, Держпром, 1 під`їзд, 6 та 7 поверх, місто Харків, 61022, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39792822;

Третя особа: МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, ПРОКУРАТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження: 01135, проспект Перемоги, будинок № 10, місто Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38621185;

Третя особа: ПРОКУРАТУРА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження : 61050, вулиця Богдана Хмельницького, будинок № 4, місто Харків, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02910108;

               Суддя                                                                                І. О. Пархоменко