Справа №1-521/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2010 року Дарницький районний суд м.Києва в складі головуючого- судді Сизової Л.А., при секретарі Лахман Т.В., Місяць І.В., з участю прокурора Гардецького О.А. та захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, гр-н України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має неповнолітню дитину 2001 року народження , працює неофіційно на СТО по вул. Промисловій в м.Києві, проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 в скоєнні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, суд
ВСТАНОВИВ :
22.03.2009 року приблизно о 21год.45хв. ОСОБА_3, знаходячись на СТО по вул. Промисловій, 8 в м.Києві , де він працює автомаляром, знаходячись в стані алкогольного сп»яніння та маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля марки « Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_1, ринкова вартість якого становить 230674грн.75коп., який належить гр. ОСОБА_4 Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 за допомогою ключів, які були йому ввірені для проведення ремонтних робіт автомобіля, відкрив двері автомобіля , після чого, сівши за кермо автомобіля, завів двигун та виїхавши за межі СТО, направився по вул. Промисловій в м.Києві в напрямку Харківської площі в м.Києві, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом.
Цього ж дня, а саме 22.03.2009 року приблизно о 22год. ОСОБА_3, рухаючись на автомобілі « Мерседес Бенц» по вул. Світла в м.Києві, проявив неуважність, відволікся від керування автомобілем , внаслідок чого здійснив зіткнення з маршрутним таксі « Богдан», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та пошкодив автомобіль « Мерседес Бенц».
Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи №446 від 14.04.2009 року, ринкова вартість автомобіля « Мерседес Бенц» станом на 22.03.2009 року становила 230674грн. 75коп. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля « Мерседе Бенц» в результаті його пошкодження в ДТП складає 57271грн.61коп., чим потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно значну матеріальну шкоду.
Будучи допитаний в якості підсудного, ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину не визнав та пояснив, що з 2008 року він неофіційно працює автомаляром на СТО по вул. Промисловій, 8 в с. Бортничі .
21.03.2009 року приблизно о 10 годині ОСОБА_6, пригнав на ремонт автомобіль «Мерседес-Бенс» чорного кольору , оскільки на передньому правому крилі був скол фарби . ОСОБА_7 він знав раніше наглядно, оскільки той уже приганяв цей автомобіль на ремонт. За попередньою усною домовленістю між ним та ОСОБА_7, останній повинен був повернутися на СТО за автомобілем о 9 годині 23.03.2009 року. Після цього, ОСОБА_7 поїхав, а йому залишив один комплект ключів від автомобіля. 22.03.2009 року він протягом дня займався ремонтом автомобіля - фарбуванням правого крила. В обідній час до власника гаража прийшли його знайомі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , принесли 2 пляшки горілки. Вони пожарили шашлики та випили горілку. Він також вживав горілку разом з знайомими. Після того, як він поспілкувався з хлопцями , вони пішли, а він залишився на СТО . Вдень до нього телефонував ОСОБА_6, він цікавився тим , як просуваються ремонтні роботи, вони вели розмову про те , де і як він зможе забрати автомобіль. Остаточно вони не домовилися, ОСОБА_6 ще мав перетелефонувати, але так і не зателефонував. Проте, десь біля 21год. він (ОСОБА_3) вирішив їхати додому на автомобілі «Мерседес Бенц», щоб зранку зателефонувати ОСОБА_6 та повідомити йому де знаходиться автомобіль. Документів на автомобіль у нього не було. Проїжджаючи по вул. Світла в сел. Бортничі, він відволікся від керування, була ожеледиця, та вдарився в таксі « Богдан». Водій « Богдана» викликав працівників ДАІ, приїхали ОСОБА_6 та ОСОБА_4. Як пояснив , ОСОБА_3 в судовому засіданні , він не знав про те, що автомобіль належить ОСОБА_4 . Вину не визнав, оскільки він виїхав на автомобілі з дозволу ОСОБА_6, він не знав , що ОСОБА_6 не власник автомобіля.
Аналізуючи покази підсудного, дані ним в судовому засіданні , суд звертає увагу на наступне.
В ході досудового слідства ОСОБА_3, будучи опитаним 23.09.2009 року ( а.с. 15-18) дав пояснення про те, що йому було відомо , що автомобіль належить «чоловіку на ім»я ОСОБА_4» , далі він пояснює, що « я трішки сп»янівши вирішив взяти ключі від автомобіля, до яких мав певний доступ і без будь-якого права та дозволу взяв автомобіль « Мерседес» , на якому вирішив прокататись та поїхати додому».
Будучи допитаним в якості обвинуваченого 25.03.2009 року ( а.с. 100-101), ОСОБА_3 повністю визнавав себе винним та пояснив, що «при цьому мені було відомо, що даний автомобіль належить чоловіку на ім'я ОСОБА_4, а ОСОБА_6 керує ним за довіреністю» , « В результаті випитої горілки я трохи сп»янів та в цей момент мені спало на думку взяти ключі від автомобіля « Мерседе Бенц» … та поїхати на ньому на Харківський масив та припаркувати його біля свого будинку , щоб зранку наступного дня, не повертаючись на вул. Промислову, 8 в м.Києві , повернути автомобіль ОСОБА_6, при цьому я планував зранку здзвонитися з ОСОБА_6 та повідомити де його автомобіль».
Вподальшому , будучи допитаним в якості обвинуваченого в присутності захисників у травні 2009 року (а.с. 124-127) , ОСОБА_3змінив свою позицію, вину не визнав в скоєнні злочину та показав, що він взяв автомобіль з дозволу ОСОБА_6, який дав йому на це попередній дозвіл по телефону та , що він не знав про належність автомобіля ОСОБА_4.
Оцінюючи вищевикладені покази ОСОБА_3, які він давав в ході досудового слідства та судового слідства, суд вважає, що в основу вироку необхідно покласти покази , дані ОСОБА_3 про те, що він під впливом алкоголю вирішив покататися на автомобілі, доїхати додому , не маючи на те права та дозволу від власника автомобіля, про якого йому було відомо , оскільки вони є послідовними, співставляються з іншими зібраними по справі доказами. Невизнання вини підсудним, зміну їм показів , суд розцінює як бажання підсудного завести суд в оману , уникнути відповідальності та покарання.
Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини в скоєнні злочину , його вина повністю доведена в судовому засіданні і підтверджується слідуючими доказами .
Показами потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав, що йому належить автомобіль «Мерседес-Венц», д. н. з. НОМЕР_1, чорного кольору. Іноді, у його присутності даним автомобілем керує його водій ОСОБА_7 . Від ОСОБА_6 йому стало відомо , що ОСОБА_3 добрий майстер з фарбування автомобілів, тому у 2008 році він скористався послугами ОСОБА_3, але пізніше з»явилися огріхи, відслоїлася фарба, а тому ОСОБА_10 зателефонуав ОСОБА_3 і той пообіцяв все виправити. Усно домовилися , що робота буде розпочата 21.03.2009 року. 21.03.2009 року він і ОСОБА_10 на двох автомобілях , поїхали на СТО. При цьому, він зайшов у магазин , а ОСОБА_10 повіз автомобіль на СТО. Довіреності на право керування автомобілоем « Мерседе Бенц» у ОСОБА_10 не було. Олександр йому сказав , що ОСОБА_3 прижене автомобіль на Харківський масив, а потім він та ОСОБА_10 його заберуть. Чи телефонуав йому ОСОБА_10 22.03.2009 року з приводу перегону автомобіля , він не пам»ятає, але розмова про це була. Проте, потерпілий також показав , що , коли він залишав автомобіль і ключі , то дозволу на те, щоб кататися на автомобілі не давав, що всі перемовини велися з ОСОБА_10. Потім , йому зателефонуав ОСОБА_10, повідомив , що сталася ДТП, вони приїхали на місце ДТП і побачили розбиту машину. Потім він став думати , чи писати заяву в РУ ГУ і вирішив написати, оскільки побоювався , що ОСОБА_3 не відшкодує завдану йому шкоду.
На досудовому слідстві, будучи допитаним в якості потерпілого ( а.с. 68-69), ОСОБА_4 показав, що « 21.03.2009 року за його проханням , ОСОБА_10 знову поїхав на його автомобілі до ОСОБА_3 та залишив його для повторного фарбування крила, при цьому, він повинен був приїхати 23.03.2009 року на СТО до ОСОБА_3 та забрати автомобіль. 22.03.2009 року близько 23 години до нього на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_10 та повідомив, що ОСОБА_3 в нетверезому стані скоїв ДТП (зіткнувся з маршрутним таксі) при цьому перебував за кермом його автомобіля. Також ОСОБА_4 дізнався адресу де це сталося. Близько 23 години 50 хвилин він приїхав до військової частини, що розташована по вул. Світла в м. Києві та на узбіччі виявив свій автомобіль, який мав значні пошкодження, а саме повністю розбиту передню частину автомобіля. За кермом знаходився ОСОБА_3, який перебував в нетверезому стані. Ніяких пояснень щодо своїх дій ОСОБА_3 йому не надав, просто зазначив, що знає, що винен». Тобто, даючи покази на досудовому слідстві 26.03.2009 року, потерпілому ОСОБА_4 було достовірно відомо по якій справі він визнаний потерпілим, про що він подавав заяву про злочин 22.03.2009 року ( а.с.8), проте жодних показів про те, що з його дозволу та відому ОСОБА_3 взяв автомобіль, потерпілий не давав.
Таким чином, аналізуючи покази потерпілого ОСОБА_4, даними ним в судовому засіданні в частині того, що йому було відомо, що ОСОБА_3 повинен був перегнати автомобіль на Харківський масив, то суд оцінює їх критично, вважає, що потерпілий ОСОБА_4 змінив покази з метою полегшити участь підсудного, а тому суд кладе в основу вироку , покази потерпілого , дані ним на досудовому слідстві.
Показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що на прохання ОСОБА_4 він приганяв його автомобіль « Мерседес Бенц» на СТО , де працює ОСОБА_3 для ремонту. Після того, як ОСОБА_3 ремонтував автомобіль, то пізніше виявилося відслоювання фарби, а тому знову на прохання ОСОБА_4, він вдруге пригнав автомобіль на ремонт. 21.03.2009 року він особисто пригнав автомобіль та передав ОСОБА_3. З ОСОБА_3 вони домовилися , що в понеділок зранку о 9год. він забере автомобіль на СТО. В неділю він зателефонував ОСОБА_3, спитав про автомобіль і ОСОБА_3 сказав, що він готовий. Він сказав ОСОБА_3 , що ще зателефонує. Після цього він подзвонив ОСОБА_4, але з ним не було зв»язку і він прийняв рішення, щоб ОСОБА_3 пригнав автомобіль на Позняки. Потім він у зв»язку з зайнятістю забувся про це і більше ОСОБА_3 не телефонував і ОСОБА_3 йому також не телефонував. Увечері йому зателефонуав ОСОБА_4 і сказав , що ОСОБА_3 попав в ДТП. ОСОБА_4 заїхав за ним і вони разом поїхали на місце ДТП. Довіреності на право керування та розпорядження автомобілем «Мерседес Бенц» у нього немає.
На досудовому слідстві, будучи допитаним в якості свідка ( а.с. 74-75), ОСОБА_6 показав, що він являється водієм у ОСОБА_4 і він зазвичай у його присутності керує автомобілем « Мерседес Бенц» . Він «домовився з ним (ОСОБА_3) про те, що він 21.03.2009 року приганяє ОСОБА_3 автомобіль ОСОБА_4, той усуває недолік, та ОСОБА_6 з ОСОБА_4 23.03.2009 року з СТО на якому працює ОСОБА_3 забирають автомобіль ОСОБА_4.
21.03.2009 року за проханням ОСОБА_4, ОСОБА_6 знову поїхав на його автомобілі до ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_4 поїхав за ним слідом на своєму другому автомобілі, щоб потім підібрати ОСОБА_6 Приблизно о 10 годині ОСОБА_6 залишив автомобіль ОСОБА_4 для повторного фарбування крила на СТО, при цьому він віддав ОСОБА_3 комплект ключів від даного автомобіля та вони черговий раз домовилися що ОСОБА_3 має виконати роботи до понеділка 23.03.2009 року, при цьому ніякої згоди на те, щоб ОСОБА_3 сідав за кермо даного автомобіля та куди- небудь їхав ні він, ні ОСОБА_4 йому не надавали. Взагалі ОСОБА_11 ОСОБА_4 на той час навіть не бачив.
22.03.2009 року близько 22 години до ОСОБА_6 на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_11 та почав розповідати що він на автомобілі ОСОБА_4 потрапив в ДТП, (зіткнувся з маршрутним таксі «Богдан»), при цьому, ОСОБА_6 по його вимові зрозумів, що ОСОБА_11 у стані алкогольного сп'яніння. Також він дізнався що ДТП мало місце при в'їзді в с. Бортничі, після цього він зателефонував до ОСОБА_4 та розповів йому про те, що сталося. Зрештою, через деякий час ОСОБА_4 заїхав до нього на своєму другому автомобілі «Лексус» та вони разом направилися на місце ДТП.
Близько 23 години 50 хвилин вони знаходилися вже біля військової частини, що розташована по вул. Світла в м. Києві та на узбіччі виявили автомобіль ОСОБА_4, який мав значні пошкодження, а саме повністю розбиту передню частину автомобіля. За кермом знаходився ОСОБА_11, який перебував в нетверезому стані. Ніяких пояснень щодо своїх дій ОСОБА_11 не надав, просто просив вибачення та зазначив, що знає що винен». Таким чином, оцінюючи покази свідка ОСОБА_6, дані ним в судовому засіданні , суд ставиться до них критично і вважає, що свідок змінив свої покази з метою полегшити участь підсудного ОСОБА_3 з метою уникнути ним відповідальності , суд кладе в основу вироку покази свідка , які були дані ним на досудовому слідстві.
Показами свідка ОСОБА_12, даними ним на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні про те, що він працює інспектором відділу по оформленню ДТП та дізнання ДАІ відділу Дарницького району м. Києва.
З 22.03.2009 року на 23.03.2009 року він спільно з інспектором Куделя І.М. ніс службу в складі автопатруля № 532 по обслуговуванню Дарницького району м. Києва по оформленню дорожньо транспортних пригод. Приблизно о 22 годині 22.03.2009 року ним від чергового по УДАІ м. Києва отримано повідомлення про ДТП на вул. Світла, 6 біля автобусної зупинки. Прибувши по вищевказаній адресі, ними було виявлено автомобіль «Мерседес-Бенс», д.н.з. НОМЕР_1, чорного кольору, який скоїв своєю передньою частиною зіткнення із задньою частиною маршрутного таксі «Богдан», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5. За кермом «Мерседеса» знаходився раніше невідомий громадянин, який представився ОСОБА_3, 1977 р. н., проте документів на право керування зазначеним транспортним засобом у нього не було, він знаходився у стані алкогольного сп'яніння, про що свідчили різкий запах алкоголю, нечітка вимова та хитка хода. Як пояснив ОСОБА_3, він займався ремонтом даного автомобіля на СТО в с. Бортничі та взяв його з ціллю доїхати додому, при цьому власнику автомобіля про це повідомити не встиг. Рухаючись по вул. Світла в м. Києві проявив неуважність та скоїв ДТП. Також, на місце події приїхали двоє громадян, один з яких, представився ОСОБА_6, а інший ОСОБА_4 та який пояснив, що автомобіль «Мерседес» належить йому, надавши всі необхідні документи, при цьому, зазначив, що вищевказаний автомобіль був ними наданий для проведення ремонтних робіт ОСОБА_3 та останній без їх згоди залишив межі СТО, в результаті чого, ОСОБА_4. вирішив звернутися із заявою про незаконне заволодіння його транспортним засобом.
Після цього ОСОБА_12. спільно з ОСОБА_13 було прийнято рішення викликати на місце слідчо-оперативну групу Дарницького РУ, по прибуттю якої у ОСОБА_4 було прийнято заяву, оглянуто та вилучено автомобіль «Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_1, який відразу було повернуто ОСОБА_4 під розписку для проведення подальшої калькуляції з метою встановлення матеріальної шкоди заявнику. Також ними, в свою чергу, було складено відносно ОСОБА_3 адміністративний протокол за ст. 130 КпАП України (а. с. 78-79).
Показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що він підтримує дружні стосунки з ОСОБА_3 , з яким знайомий біля 15 років . Йому відомо, що до ОСОБА_3 пригнали на ремонт автомобіль « Мерседес Бенц», який вони з ОСОБА_3 раніше неодноразово ремонтували. При цьому, порядок ремонту був наступний: власник залишав ключі від автомобіля та був повідомлений про те, що автомобіль потрібно пересувати з ціллю виконання всіх дій, необхідних для його ремонту - після рихтування для фарбування автомобіля, його потрібно було відвезти в камеру для фарбування. Щодо обставин, при яких ОСОБА_3 повинен був повернути власнику автомобіль , то йому про це нічого не відомо.
П оказами свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні показав ,що на території його приватного будинку (вул. Промислова, 8 в м. Києві) знаходиться гараж, де він зберігає та ремонтує свій власний автомобіль. Інколи до нього звертаються друзі та знайомі з проханням надати гараж для технічного обслуговування різних автомобілів, зокрема проведення ремонтних робіт, оскільки у нього є всі необхідні умови для цього. В ін підтримує дружні стосунки з ОСОБА_3 , який звертався до нього з проханням надати гараж для проведення ремонтних робіт різних автомобілів. ОСОБА_11 проводив ремонтні роботи автомобіля «Мерседес-Бенц», чорного кольору - рихтував крило та фарбував його. 21.03.2009 року зранку до його гаража ОСОБА_3 для проведення ремонтних робіт знову було пригнано зазначений вище автомобіль, кому він належить та хто ним керує він не знає, при цьому водій «Мерседесу» надав ОСОБА_3 ключі і залишив машину. ОСОБА_11 попросив гараж на 2-3 дні. 22.03.2009 року приблизно о 12 годині до нього в гості прийшли двоє друзів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вони вирішили випити горілки та пожарити м'яса, оскільки був вихідний день. Він вирішив запросити до своєї компанії і ОСОБА_3, який працював в гаражі, на що він погодився та вони всі разом стали вживати горілку. Приблизно о 16 годині він звернув увагу на те, що до ОСОБА_3 хтось зателефонував та із суті розмови він зрозумів, що цікавилися ходом проведення ремонтних робіт автомобіля. Він почув слова ОСОБА_3 «в понедельник утром заберете», про те, де саме мало відбутися повернення автомобіля власнику він не знає. Приблизно о 17 годині ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розійшлися по домівках, він пішов до будинку та того вечора він ОСОБА_3 вже не бачив.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується також:
П ротоколом огляду місця події від 23.03.2009 року, а саме автомобіля «Мерседес-Бенц» по вул. Світла, 6 в м.Києві (ас. 20).
В исновком автотоварознавчої експертизи № 448 від 14.04.2009 року, згідно з яким, ринкова вартість автомобіля «Мерседес-Бенц» становила 230674 гривні 75 копійок, вартість матеріального збитку, завданого власнику
автомобіля складає 57271 гривні 61 копійка (а. с. 45-63).
Постановою про приєднання р ечових доказів, в якості якого визнано та приєднано до матеріалів справи автомобіль « Мерседес -Бенц» (а. с. 65 ).
Аналізуючи вищевикладені докази в їх сукупності , суд вважає, що ОСОБА_3 своїми умисними діями скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом , що завдало значної матеріальної шкоди , тобто скоїв злочин , передбачений ст. 289 ч.2 КК України.
Суд не приймає до уваги посилання захисників на те, що в діях підсудного ОСОБА_3 відсутній склад злочину , оскільки він взяв автомобіль з дозволу власника ( законного володільця) і не мав умислу на його заволодіння, оскільки в судовому засіданні не здобуто жодних доказів про те, що ОСОБА_3 мав законне право керувати автомобілем, який належить ОСОБА_4 Крім того, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони незаконного заволодіння транспортним засобом є мета, проте вона в законі не конкретизована, чим підкреслюється, що змістом кримінально - правової заборони заволодіння транспортним засобом, може бути як заволодіння ним з наміром ніколи не повертати його власникові , так і з наміром використати його для проїзду в певний пункт (в даному випадку до будинку на Харківському масиві м. Києва) або для прогулянки, а потім повернути його власникові (законному володільцю) чи кинути його на дорозі.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, його особу , що вину не визнав , позитивно характеризується , на утриманні має неповнолітню дитину, що раніше не судимий і вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна, оскільки , як вбачається з протоколу накладення арешту на майно, майно , що підлягає опису відсутнє ( а.с. 134).
Як обставини , що пом»якшують покарання підсудного ОСОБА_3 , суд враховує , що на його утриманні знаходяться мати та неповнолітня дитина, добровільне відшкодування шкоди .
Обставиною , що обтяжує покарання підсудного є скоєння злочину в стані алкогольного сп»яніння .
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України , суд
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину , передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді п»яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання відраховувати з 25 березня 2009 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 – тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Речовий доказ залишити у потерпілого.
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду м.Києва через Дарницький районний суд м.Києва з моменту проголошення, засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
СУДДЯ :