№ 2-2947/10

У Х В А Л А

3 березня 2010 року                                                             м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Солом’янський районний центр зайнятості  про  розірвання трудового договору,  

                                             В С Т А Н О В И В :    

             01.03.2010 року позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про  розірвання трудового договору, укладеного  08.11.2005 року  з ОСОБА_2

            Вказана позовна заява підлягає поверненню позивачу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.    

Відповідно  до  частини другої статті 124 Конституції України (254к/96-ВР) юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають   між   учасниками   певних  правовідносин.  Виходячи  з наведеного,   відсутність   правовідносин   виключає    можливість звернення до суду,  оскільки відсутнє право,  що підлягає судовому захисту.

Із  позовної заяви вбачається, що позивач, як  фізична особа-підприємець,  08.11.2005 року уклала з відповідачкою трудовий договір. За умовами трудового договору відповідачку було прийнято на посаду майстра манікюру.   Посилаючись на те, що  з 16.01.2006 року  відповідачка  не з’являється на роботі, що є підставою для припинення трудових відносин та розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, просила суд розірвати трудовий договір, укладений  08.11.2005 року  з ОСОБА_2

Також в позовній заяві зазначено, що  позивач в односторонньому порядку розірвала трудовий договір з відповідачем та звільнила його у зв’язку з прогулом, що підтверджується наказом про звільнення № 1 від 16 січня 2006 року.

 Оскільки, згідно п. 4  ч. 1 ст. 40 КЗпП  у випадку прогулу без поважних причин трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом  судом встановлено, що позивач звернувся до суду за захистом прав  які не підлягають захисту в судовому порядку, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Згідно роз’яснень Верховного Суду України викладених в п. 2 постанови  № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, розгляду не підлягають. У разі надходження такого звернення суддя повертає заяву на підставі пункту 3 частини третьої статті 121 ЦПК.

Згідно ч. 3 ст. 121 ЦПК України у випадку, коли заву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи заява повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 121  ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Солом’янський районний центр зайнятості  про  розірвання трудового договору повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя