Головуючий у 1 інстанції – Тимченко О.О.                                                               Суддя-доповідач – Юрченко В.П.                                                    

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                     ПОСТАНОВА

                                  Іменем  України

02 березня 2010 року                                                    справа № 2-а-1251/09/0504

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого     судді Юрченко В.П.

суддів

при секретарі

за участю:

позивача

відповідача Лях О.П., Горбенко К.П.

Фаліні І.Ю.,

ОСОБА_5  

не з’явився

розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

ОСОБА_5

на постанову               Будьоннівського районного суду м Донецька  

від 25 червня 2009 року

у справі за позовом

до

про ОСОБА_5

Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька

визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії,-

ВСТАНОВИЛА:

           Позивач звернувся до Будьоннівського районного суду м Донецька   із позовом Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2009 роки.

    Постановою Будьоннівського районного суду м Донецька   від 25.06.2009 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано незаконною бездіяльність та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька здійснити виплату ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01 червня 2008 року по 31.12.2008 року у сумі 683, 60 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

            Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій вона посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги,  вважає, що останню необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.    

           Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії „діти війни” та знаходиться на обліку відповідача  та отримує пенсію за віком.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 -протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Протягом 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 та 2008 роки зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

  Частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк, встановлений для звернення до адміністративного суду, проте з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суду не може погодитися з огляду на наступне.

 За правилами ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

              Згідно ст. 100 цього Кодексу пропущення строку звернення є підставою для відмови у задоволені позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

            Як встановлено під час апеляційного провадження, позивач звертався у вересні 2008 року до Донецького окружного адміністративного суду, якому на той час була підсудна ця справа, з аналогічною позовною заявою. Однак, як вбачається із відповіді на його звернення підписане заступником голови суду справа по суту не розглянута.        

             Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволені частині позовних вимог щодо зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за  2009 року.  Колегія судів приходить до висновку, що законодавчих обмежень щодо виплати спірної допомоги на час розгляду справи не має, тому в цій частини позов також підлягає задоволенню.

          Виходячи із вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню також за період   з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично отриманих сум.        

          Колегія суддів приходить до висновку, про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.2, 195, 196, п.3  ч. 1  ст. 198, 202, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                                        П О С Т А Н О В И Л А:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити частково.            

           Постанову Будьоннівського районного суду м Донецька   від 25.06.2009 року у справі № 2-а-1251/09/0504 за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу – скасувати.

            Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

            Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_5 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року неправомірними.

            Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в м Будьоннівському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_5 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично отриманих сум.

           В задоволені решти позовних вимог відмовити.

           Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судові витрати у сумі 3,40 грн.  

            Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.    

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                      В.П. Юрченко

Судді                                                                                              К.П. Горбенко

                                                                                                        О.П. Лях