Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Харків  

 27 червня 2019 р.                                                                                 № 520/3486/19  

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,   

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Шевцової Ю.В.,

представника відповідача - Лисенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження  адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОКОМ” до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, визнання податкової накладної прийнятою та зареєстрованою,

                                                      В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “АВТОКОМ”  звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкової накладної за №3 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоком”;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.02.2018 р. № 596614/31942314;

- визнати податкову накладну ТОВ “Автоком” № 3 від 11.12.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного подання до реєстрації 11.12.2017 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що спірне у даній справі рішення комісії було відмовлено у реєстрації податкової накладної. На думку позивача, вказане рішення є незаконними та таким, що порушує його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарської операції, що стали підставами для  складення  та реєстрації податкової накладної. Також позивачем вказано, що позивачем було виконані всі умови для автоматичної реєстрації  податкової  накладної, проте станом на  02.01.2018 року   і до часу звернення до суду  зазначена податкова накладна не була зареєстрована у Єдиному реєстрі  податкових накладних, що  свідчить, на думку позивача, про  протиправній  дій (бездіяльності) відповідача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, а також призначено розгляд справи у підготовчому провадженні.

Представником відповідача Державної фіскальної служби України через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позивачем не надано документи складського обліку, доказу оплати, та документів на транспортний засіб. Отже, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 27.06.2019 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОКОМ” про  поновлення строку звернення  до суду, визнано поважними причини пропуску строку звернення Товариством з обмеженою відповідальністю “АВТОКОМ” до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, визнання податкової накладної прийнятою та зареєстрованою.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів по справі у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “АВТОКОМ”, код ЄДРПОУ 31942314, пройшло процедуру державної реєстрації 08.05.2002 року та набуло статусу суб`єкта господарювання, зареєстровано за юридичною адресою: вул. Єнакіївська, буд. 19/318, м. Харків, 61176.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності підприємства згідно КВЕД-2010 є 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); 45.19 торгівля іншими автотранспортними засобами; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 96.09 надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; 73.20 дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

У адміністративному позові представником позивача вказано, що засобами телекомунікаційного зв`язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України підприємством позивача надіслано податкову накладну №3 від 11.12.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до отриманої квитанції №1 податкова накладна доставлена до центрального рівня державної податкової служби України.

За результатами обробки реєстрацію податкової накладної було зупинено та вказано, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН зупинена, ПН відповідає  критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказам МФУ №567 від  13.06.2017 року. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8704. та запропоновано ТОВ «Автоком» надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому,  відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних  № 1246 від 29.12.2010, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності    податкової накладної    та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких     податкової накладної        та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну    та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених        пунктом 192.1 статті 192        та        пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до        пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до        пунктів 200-1.3        і        20-1.9        статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у    податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації    податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України       “Про електронний цифровий підпис”,    “Про електронні документи та електронний документообіг”    та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних  № 1246 від 29.12.2010, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, з огляду на викладене слід дійти висновку, що прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної відбувається за результатами проведення оцінки наданих платником податків документів та пояснень.

Під час судового розгляду справи встановлено, що 29 грудня 2017 року ТОВ «Автоком» надало до ДФС пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній. Реєстрацію якої зупинено, однак система не працювала рішення за наслідком поданих документів не було отримано позивачем.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та наданих представником позивача пояснень,  позивачем протягом наступного місяця повторно направлялись пояснення та документи на виконання вимог ДФС, на підтвердження чого до суду надано копії квитанції від 19.01.2018 року,  22.01.2018 року.

Рішенням комісії ДФС України, яка  приймає рішення  про реєстрацію  податкової накладної/розрахунку коригування  в Єдиному  реєстрі  податкових накладних  або відмову  в такій реєстрації від 16.02.2018 р. № 596614/31942314 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.16).

З наявної в матеріалах справи копії рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації  № 596614/31942314 від 16.02.2018 року, вбачається, що відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, на підставу прийняття вказаного рішення зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 11.12.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМ» за результатами фінансово-господарської діяльності було виписано на покупця КП «Шляхрембуд» податкову накладну за № 3 на суму ПДВ  розмірі 1581666,67 грн.

11 грудня 2017 року позивачем виписано податкову накладну № 3 за номенклатурою товарів вантажний автомобіль МАN ТGS 26.400 6x4 ВВ обладнаний котлом для литого асфальту GТК 8S, VIN: НОМЕР_1 , код УКТЗЕД 8704239100.

На підтвердження реальності вказаної господарської операції представником позивача до суду надано наступні первинні документи.

10 липня 2017 року між ТОВ «Укрростехно», постачальник, і ТОВ «АВТОКОМ», покупець, укладено договір купівлі-продажу № 057, відповідно до умов якого ТОВ «АВТОКОМ» придбано вантажний автомобіль - шасі МАN ТGS 26.400 6x4 ВВ WМA26SZZ8JP099604 (8704239100) ціною 2843914,50 грн., в тому числі ПДВ 473985,75 грн.

При цьому, 07.07.2017 року позивачем сплачено на користь ТОВ «Укрростехно» повну вартість зазначеного вантажного автомобіля, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «АВТОКОМ» в ПАТ «Альфа-Банк» від 12.07.2017 року та 11.07.2017 року на користь позивача виписано і зареєстровано податкову накладну №177 на поставку вантажного автомобіля - шасі НОМЕР_2 ТGS НОМЕР_3 , код УКТ ЗЕД 8704239100, на загальну суму 2843914,50 грн., в тому числі  ПДВ 473985,75 грн.

Після  вказаного 31.10.2017 року вантажний автомобіль - шасі МАN ТGS 26.400 6x4 ВВ WМA26SZZ8JP099604 (8704239100) був поставлений на користь позивача за видатковою накладною №ВП-139.

Зі змісту наданих представником позивача  під час  судового розгляду справи пояснень та доказів судом встановлено, що 18.10.2017 року позивачем на підставі контракту № 1207/17 від 12.07.2017 року придбано та розмитнено в режимі імпорту котел для литого асфальту GTK 8S на транспортній рамі, рік випуску 2017, сер. № 2017370, який являє собою мобільний перемішувач для литого асфальту, що призначений для транспортування готової асфальтової суміші від змішувальної установки до місця проведення робіт, код УКТЗЕД 8474390000, за ціною та митною вартістю 179850,00 євро, що за курсом на дату проведення попередньої оплати за контрактом 02.08.2017 року 3054,2375 грн. за 100 євро становить 5493046,14 грн., та підтверджується випискою по рахунку від 02.08.2017 року, вантажною митною декларацією від 18.10.2017 року

Загалом, вартість придбаних з 01.01.2017 року товарів по спірній господарській операції за кодом УКТ ЗЕД 8704 за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та вантажними митними деклараціями в режимі імпорту становила 7862974,89 грн.

Як встановлено під час судового розгляду справи, підставою для виписки податкової накладної №3 від 11.12.2017 р. стало укладання договору по закупівлю № 100 від 24 липня 2017 року з Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд», за умовами якого ТОВ «Автоком» (постачальник) зобов`язалось передати покупцю (КПСП РБА м Харкова «Шляхрембуд») товар - вантажний автомобіль МАN ТGS 26.400 6x4 ВВ, обладнаний котлом для литого асфальту типу 8S на умовах передплати покупцем 30% вартості товару на загальну суму 9490000 грн., в тому числі ПДВ 1581666,67 грн., вартість товару без податку на додану вартість 7908333,33 грн.

Матеріали справи свідчать, що 11.12.2017 року сторонами складено та підписано видаткову накладну, акт приймання-передачі на постачання товару - вантажного автомобілю МАN ТGS 26.400 6x4 НОМЕР_4 , обладнаний котлом для литого асфальту типу 8S, WМA26SZZ8JP099604. Якість товару та відповідність вимогам Держстандартів підтверджена висновком науково-технічної експертизи № 486685 від 21.12.2017 р., актом технічної експертизи КІ № 003235 від 28.12.2017 р., сертифікатом відповідності ВГ № UA 9.009.01602-16, договору про проведення науково-технічної експертизи від 26.12.2017 року з актом наданих послуг від 27.12.2017 року, тобто автомобіль було переобладнано шляхом прилаштування та монтажу на шасі (кабіна з двигуном та кузовом) котла для литого асфальту.

Як встановлено під час розгляду справи, 19-20 грудня 2017 року поставлений автомобіль був повністю оплачений покупцем.

Суд зазначає, що відповідно до підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Як встановлено судом під час розгляду справи та не спростовано відповідачем, позивачем разом із поясненнями було надано документи для підтвердження господарської операції.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів неподання позивачем таких доказів, а відтак останні були предметом аналізу комісії Державної фіскальної служби України при прийнятті нею оскаржуваного у даній справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, проте безпідставно не були враховані.

Відповідно до квитанції від 29.12.2017 року реєстрація податкової накладної була зупинена. Також у квитанції вказано, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПНРК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання, обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8704, що спростовано дослідженими судом первинними документами щодо господарських операцій позивача з його контрагентами та об`єктивно пояснюється видом діяльності позивача щодо оптової торгівлі іншими машинами й устаткуванням.

Однак, як встановлено під час судового розгляду справи 28.12.2017 року позивачем зазначена податкова накладна була направлена  до ДФС  для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, після чого було отримано  квитанцію 1.

Відповідачем протягом операційного дня 28.12.2017 року квитанцію про прийняття /неприйняття, зупинення  реєстрації  спірної  податкової накладної  не  надіслано.

Як вказано представником позивача 29.12.2017 за результатами оброки  реєстрацію податкової накладної було зупинено і запропоновано позивачу надіслати пояснення, що і було здійснено позивачем.

При цьому, суд зазначає, що положеннями п. 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200 1.3 та 200 1.9 статті 200 1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім: податкових накладних / розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу; податкових накладних / розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" щодо зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних / розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Проте як встановлено під час розгляду справи відповідачем не було здійснено реєстрацію податкової накладної №3 від 11.12.2017 року, що свідчить про  допущення  останнім протиправної бездіяльності щодо не реєстрації податкової накладної за №3 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоком”, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, суд зазначає, що абзацом 1 Постанови Кабінету  Міністрів  України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України  письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови Кабінету  Міністрів  України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 передбачено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що в супереч вище викладеним  нормам, рішення  комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових  накладних або відмову в такій реєстрації не містить в собі чіткої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної. Крім того, в рішенні  не зазначено, які саме документи складені  з порушенням  законодавства та яких документів не вистачає для  прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем в супереч вищевикладеним нормам права протиправно прийнято рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.02.2018 р. № 596614/31942314, у зв`язку з чим вказане підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання податкової накладної ТОВ “Автоком” № 3 від 11.12.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного подання до реєстрації 11.12.2017 року суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1   ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують      Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод   та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи, є саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 3 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України датою її фактичного подання 11.12.2017 року.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОКОМ”.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОКОМ” (вул. Єнакіївська, буд. 19/318, м. Харків, 61176) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, визнання податкової накладної прийнятою та зареєстрованою - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкової накладної за №3 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоком”.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.02.2018 р. № 596614/31942314.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України датою її фактичного подання 11.12.2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОКОМ” (вул. Єнакіївська, буд. 19/318, м. Харків, 61176, код ЄДРПОУ - 31942314) сплачену суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 39292197).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного  позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного  провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення  виготовлено 03 липня 2019 року.

Суддя                                                                             Мельников Р.В.