Суддя – доповідач Юрченко В.П.
Суддя – доповідач 1-ї інстанції Гладишенко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
02 березня 2010 року справа № 2-а-7942/09/0525
приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Юрченко В.П.
суддів
при секретарі
за участю:
позивача
відповідача Лях О.П., Горбенко К.П.
Фаліні І.Ю.,
не з’явився
не з’явився
розглянувши у відкритому
апеляційну скаргу
відповідача судовому засіданні
Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради
на постанову Кіровського районного суду м. Донецька
від 13.10.2009 року
у справі за позовом ОСОБА_6
до
про Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради
визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2002 – 2005 роки та 2007 – 2009 роки, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_6 звернувся до Кіровського районного суду м. Донецька з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2002 – 2005 роки та 2007 – 2009 роки у розмірі 12039,90 грн.
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 13.10.2009 року позов було задоволено частково. Визнано незаконними дії та зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України здійснити виплату на користь ОСОБА_6 недоотриманої суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008, 2009 роки у розмірі 11 141, 60 грн.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії та перебуває на обліку відповідача.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, він здійснював виплати, керуючись постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та № 562 від 12.07.2005 р. “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин встановлених судом першої інстанції, апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796–ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії – п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір щорічної допомоги на оздоровлення до липня 2005 року не збільшувався, в той час як Законами України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2001 рік", "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2002 рік", "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік", "Про Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України на 2005 рік", «Про Державний бюджет на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово. Визначені наведеною постановою та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри щорічних грошових виплат на оздоровлення значно нижчі за відповідні, передбачені ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", кратні розміри мінімальної заробітної плати, і тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин суд застосував нормативний акт вищою юридичної сили - Закон України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХП.
Крім того, рішеннями Конституційного Суду України від 01.12.2004р., від 09.07.2007р. та від 22.05.2008 р., якими визнані неконституційними відповідні положення Законів про Державні бюджети України на 2004, 2007 та 2008 роки, відновлена попередня редакція ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що позивачем була здійснена виплата спірної допомоги за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008, 2009 роки з порушенням норм спеціального закону.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 207, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИ Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради – залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 13.10.2009 року по справі №2а-7942/09/0525 за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2002 – 2005 роки та 2007 – 2009 роки – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: В.П. Юрченко
Судді: К.П. Горбенко
О.П.Лях