КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.02.2010                                                                                           № 2/264

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря

судового засідання

 за участю представників сторін:

 прокуратури:         Демиденко Н.П., представник, довіреність № 03 від 11.01.2010;

 від позивача:          Малиш В.В., представник, довіреність № 51 від 30.12.2009;

від відповідача:     ОСОБА_3, представник, довіреність № 1570 від 14.09.2009;

 розглянувши  апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.12.2009

 у справі № 2/264 ( )

 за позовом                               Прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради;

 до                                                   Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4;

 про                                                   дострокове розірвання договору оренди та виселення

          постанова прийнята 24.02.2010, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 01.02.2010 до 24.02.2010

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 у справі № 2/264 задоволено повністю позовні вимоги Прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 про дострокове розірвання договору оренди та виселення.

          Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 Фізична особа – підприємець ОСОБА_4 (далі – ФОП ОСОБА_4) подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

          Зокрема, скаржник посилається, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи; судом не досліджено чи фактично укладався між відповідачем та ТОВ „Паритет-Трейд” договір суборенди від 31.07.2008 № 1/2; судом не взято до уваги, що в наданій позивачем до матеріалів справи копії договору суборенди від 31.07.2008 підпис відповідача відсутній.

          Крім того, в тексті апеляційної скарги представником ФОП ОСОБА_4 зазначено, що додаткові підстави оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі будуть надання після отримання повного тексту рішення суду (3 аркуш а/скарги), але під час перегляду оскарженого рішення в суді апеляційної інстанції зазначені доповнення до апеляційної скарги ФОП ОСОБА_4 надані не були.

          Прокурор у справі та представник Комунального підприємства „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради (далі – КП „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради) у відзивах на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 та в засіданні суду проти доводів скарги заперечували, просили рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 – без задоволення.

          Представником ФОП ОСОБА_4 через канцелярію суду 01.02.2010 подано заяву про зупинення провадження у даній справі до прийняття рішення Господарським судом міста Києва за позовною заявою ФОП ОСОБА_4 до Солом’янської районної ради у місті Києві, третя особа Управління приватизації комунального майна Солом’янської районної у місті Києві ради про визнання недійсним рішення Солом’янської районної у місті Києві ради від 18.05.2009 № 401 та зобов’язання вчинити дії.

          24.02.2010 в засіданні суду представником відповідача подано доповнення до заяви про зупинення провадження у справі № 2/264, до якого додано копію позовної заяви з відміткою відділу діловодства Господарського суду міста Києва про її прийняття.

          Колегія суддів вищезазначену заяву про зупинення відхилила з огляду на те, що підставою для розірвання договору у даній справі є несплата відповідачем (орендарем за договором) орендної плати, а тому результати розгляду Господарським судом міста Києва справи за позовною заявою про визнання недійсним рішення та зобов’язання вчинити дії ніяким чином не можуть вплинути на результати розгляду даної справи.

          Представником ФОП ОСОБА_4 в судовому засіданні 24.02.2010 заявлено усне клопотання про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги, оскільки її складав інший представник скаржника та для ознайомлення з матеріалами справи. Колегія суддів заявлене клопотання відхилила з огляду на наступне.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.12.2009 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 у даній справі прийнято до апеляційного провадження, розгляд скарги призначений на 01.02.2010. Ухвалою суду від 01.02.2010 розгляд скарги відкладався на 24.02.2010 у зв’язку з неявкою представника скаржника (останнім було подано клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку із його хворобою).

          Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Отже, зважаючи на вищезазначене, колегія суддів вважає, що представник скаржника не був обмежений в часі для ознайомлення з матеріалами справи, але не скористався своїми правами, наданими ст. 22 ГПК України.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між КП „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) 11.06.2008 (зі змінами від 23.10.2008) укладено договір № 511/Ч оренди нерухомого майна (нежилих приміщень, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва, за умовами якого, Орендодавець на підставі розпоряджень Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.12.2007 № 2492 та від 11.06.2008 № 991 передав, а Орендар прийняв в оренду нежиле приміщення, площею 179,1 кв.м. по вул. Мартиросяна, 20 у м. Києві для розміщення центру по наданню інформаційних послуг (п. 1.1 договору).

          Орендна плата згідно умов договору встановлена в розмірі 22 972,50 грн., яку Орендар зобов’язаний  перераховувати незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Орендар компенсує Орендодавцю плату за землю. Орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються Орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі (розділ 3 договору).

Відповідно до п.9.3.2 договору Орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору в судовому порядку і стягнення з Орендаря збитків, якщо Орендар несвоєчасно сплачує передбачені договором платежі.

          Строк дії договору відповідно до п. 9.1 договору встановлено з 11.06.2008 до 11.05.2011.

          Сторони 11.06.2008 підписали акт прийому-передачі, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв об’єкт оренди за договором № 511/Ч.

          Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор зазначив, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за оренду приміщення та видатки по сплаті земельного податку, що складає 224 093,01 грн. та перевищує три місяці.

          Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ФОП ОСОБА_4 даний аргумент не спростовує належними засобами доказування, що дає підстави вважати про відсутність у ФОП ОСОБА_4 таких доказів.

          До того ж, в засіданні суду 24.02.2010 представник скаржника не заперечував, що підставою для розірвання спірного договору стала несплата відповідачем (орендарем за договором) орендної плати більш, ніж три місяці.

          Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

          Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

          Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

          Статтею 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

          Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

          У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

          Позивач листом від 05.03.2009 № 833/57 звернувся до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди № 511/Ч у зв’язку з несплатою відповідачем орендних платежів більше, ніж три місяці.

В матеріалах справи відсутні докази відповіді відповідача на зазначену пропозицію.

          Отже, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору (ст. 188 ГК України), договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони (постанова Верховного Суду України від 17.06.2008 № 8/32пд, п. 1 листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008 № 01-8/471 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України”).

          Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 ГК України).

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

          До того ж, п. 8.2 договору оренди № 511/Ч передбачено, що Орендар не має права передавати свої зобов’язання за договором та передавати об’єкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди Орендаря.

          Під час перегляду оспореного рішення прокурором надано копію договору суборенди від 31.07.2008 № 1/2, укладеного між ТОВ „Паритет-Трейд” (Суборендар) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар). Предметом зазначеного договору є передача Орендарем Суборендарю в термінове платне користування приміщення по вул. Мартиросяна, 20 в м. Києві, що знаходиться в орендному користування в Орендаря у відповідності до договору № 511/Ч (п. 1.1 договору суборенди).

          Зазначений договір підписано ФОП ОСОБА_4 та представником від ТОВ „Паритет-Трейд”.

          Крім того, комісією КП „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у місті Києві ради 27.10.2009 складено акт, в якому зазначено, що приміщення, яке є об’єктом договору оренди № 511/Ч здається в суборендне користування ТОВ „Паритет-Трейд”, але дозвіл Солом’янської районної у місті Києві ради державної адміністрації на суборенду у дирекції відсутній.

          Вищезазначені документи (договір суборенди № 1/2 та акт від 27.10.2009) надані прокурору на виконання його вимоги від 28.01.2010 № 644вик-10 листом ТОВ „Паритет-Трейд” від 29.01.2010 № 37.

          Згідно з ч. 1 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зазначені обставини свідчать про порушення ФОП ОСОБА_4 умов п. 8.2 договору № 511/Ч та ч. 1 ст. 774 ЦК України.

          Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Посилання скаржника, що судом не досліджено чи фактично укладався між відповідачем та ТОВ „Паритет-Трейд” договір суборенди від 31.07.2008 № 1/2, не є підставою для скасування рішення у даній справі, оскільки як вже зазначалось вище, обставини, що стали причиною звернення позивача до суду із даним позовом є заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі більше, ніж за три місяці.

          Доводи ФОП ОСОБА_4, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи, є необґрунтованими виходячи з наступного.

          Згідно п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

          Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.

          Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Отже, у випадках, передбачених ст. 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

          Як вбачається із матеріалів справи, прокурором при зверненні до Господарського суду міста Києва було зазначено адресу ФОП ОСОБА_4: 02068, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2

          Ухвала Господарського суду міста Києва від 01.09.2009 у справі № 2/264, якою засідання суду було призначено на 15.09.2009, була надіслана на адресу сторін та прокурора 04.09.2009, про що свідчить відмітка на звороті ухвали.

          При цьому, зазначена ухвала була надіслана на дві адреси відповідача.

          У зв’язку з неявкою представника відповідача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 розгляд справи було відкладено на 20.10.2009. Зазначена ухвала була надіслана на адресу сторін та прокурора 21.09.2009, про свідчить також відмітка на звороті ухвали. Дана ухвала була також надіслана на дві адреси відповідача.

          20.10.2009 ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладався на 03.11.2009, про що сторони були повідомлені належним чином.

          В подальшому, ухвалами суду від 10.11.2009 та 19.11.2009 вікладався розгляд справи на 19.11.2009 та 01.12.2009 відповідно. При цьому, в засіданні суду 19.11.2009 був присутній представник відповідача, отже був обізнаний про відкладення розгляду справи на 01.12.2009.

          Отже, ФОП ОСОБА_4 було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

          При цьому, в матеріалах справи відсутні дані про те, що кореспонденція, яка надсилалась Господарським судом міста Києва на адресу ФОП ОСОБА_4, поверталась на адресу суду.

          За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 у справі № 2/264.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 у справі № 2/264 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.

2. Матеріали справи № 2/264 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та прокурору.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.02.10 (відправлено)