ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 р.   Справа № 20/27   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді  Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Надія України,

                       вул.Бориспільська,9, корпус 90, к.411, м.Київ, 02099,

                       в особі Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України",   

                       вул. Нижанківського, 5/5, м.Стрий, Львівська область, 82400

до відповідачів: 1) Приватного підприємця  ОСОБА_2,

                                 АДРЕСА_1, 76000;

                             2) Приватного підприємця ОСОБА_3,

                                 АДРЕСА_2, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості.

Представники:

Від позивача:  Голембйовський В.З.- начальник Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія

                         України", (довіреність №2070 від 25.09.09р.);

Від позивача:  Совтус В.М.- представник, (довіреність б/н від 31.12.09р.);

Від відповідача-1: не з"явились;

Від відповідача-2: не з"явились.

          Представникам позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з Приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості по

                           кредитному договорі в сумі 1787,31грн., з яких 1411,00грн. - основний борг,

                           149,07грн. - відсотки за користування кредитом, 227,24грн. - пеня.

          Представник позивача, використовуючи своє право, надане ст.22 Господарського

процесуального кодексу України, подав суду заяву  про зменшення позовних вимог   №1171 (вх.) від 18.02.2010р., в якій  просить стягнути  з  ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_3   заборгованість по кредитному договорі в сумі 1787,31грн., з яких 1411,00грн. - основний борг, 149,07грн. - відсотки за користування кредитом, 227,24грн. - пеня.

          Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, оскільки ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

          В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між позивачем та відповідачем -1 договору кредиту № ДК 177-93 від  06.05.2008р.та Додатку № 1 до нього;

- видатковий касовий ордер № 189 від 06.05.2008р., який вказує на факт надання кредиту відповідачу -1;

- неналежне виконанння відповідачем -1 умов вище вказаного договору кредиту, зокрема п. 1.1,  який передбачає порядок повернення кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 1560,07грн., з яких 1411,00грн. - основний борг, 149,07грн. - відсотки за користування кредитом;

- п.6.1 Договору кредиту, на підставі якого відповідачу нараховано пеню в сумі 227,24грн.;

- направлення відповідачам листів № 145 та № 146-1 від 22.12.2009р.  з вимогами про сплату заборгованості по договору кредиту;

- договір поруки № 130 від 06.05.2008р., укладений між позивачем та відповідачем -2, згідно умов якого поручитель (ПП ОСОБА_3) зобов"язується перед кредитором (позивачем) відповідати за виконання ОСОБА_2, зобов"язань у повному обсязі за договором кредиту № ДК 177-93 від 06.05.2008р. у сумі 10000,00грн.

          Посилається на ст.ст. 16, 22, 547, 549, 550, 553, 554, 555, 610-612, 623-625, 1048-1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 54, 55, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

          Представники відповідачів в судові засідання не з"являлись, хоча ухвали суду з відомостями про час та місце розгляду справи направлялись їм рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № 14174300 від 19.01.2010р., № 14166502 від 18.01.2010р., № 14364053 від 05.02.2010р., реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції господарським судом Івано-Франківської області № 108 від 05.02.2010р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог суду не подали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача,  всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

                                                         в с т а н о в и в :

          Товариством з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Надія України"  в особі Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" заявлено позов до відповідачів  Приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення  заборгованості по кредитному договорі в сумі 1787,31грн., з яких 1411,00грн. - основний борг, 149,07грн. - відсотки за користування кредитом, 227,24грн. - пеня, в солідарному порядку.

          Підставою для заявлення даного позову слугувало неналежне виконання відповідачем- 1 умов договору кредиту №  ДК 177-93 від  06.05.2008р.та Додатку № 1 до нього, укладених між ТзОВ "Фінансова компанія "Надія України"  та ПП ОСОБА_2

          Згідно умов договору кредиту № ДК 177-93 від  06.05.2008р., зокрема п.1.1, кредитор (позивач) зобов"язується надати грошові кошти - кредит позичальникові (відповідачу 1) у розмірі 10000,00грн., а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, передбачених Договором.

          Кредитор зобов"язується надати позичальнику кредит в день підписання Договору шляхом видачі з каси кредитора грошових коштів у розмірі, зазначеної в п.1.1 договору (п.3.1.1 Договору).

          На виконання умов вище вказаного Договору, позивачем надано відповідачу -1 кредит в сумі 10000,00грн. Факт надання кредиту підтверджує видатковий касовий ордер № 189 від 06.05.2008р.

          В силу п.4.1 Договору за користування кредитом у період з  дати, зазначеної у п.3.1.1 Договору і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 2,5% на місяць від суми, вказаної в п.1.1 Договору.

          Згідно п.3.2.4 Договору кредиту, позичальник зобов"язується проводити погашення кредиту і відсотків у порядку та строки згідно з графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток №1), який є невід"ємною частиною договору. Днем погашення кредиту та/або відсотків є день зарахування відповідної суми на поточний рахунок кредитора або надходження до каси кредитора.

          Відповідно до п.3.2 спірного Договору термін повного погашення кредиту 25.12.2008р.

          Як вбачається з матеріалів справи (а.с.27), неналежне виконання відповідачем-1 умов спірного Договору кредиту та Додатку № 1 до нього, зумовило виникнення у відповідача -1 заборгованості, яка становить 1411,00грн. - основного боргу, 149,07грн. - відсотків за користування кредитом.

          Станом на 18.02.2010р., матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем -1 вище вказаної заборгованості.

          Слід зазначити, що позивач звертався до відповідача -1 з вимогою про сплату  заборгованості по кредитному договорі. Факт направлення відповідачу -1 листа № 145 від

22.12.2009р.  підтверджує чек № 6895 від 22.12.2009р.

          За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

          Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання (ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України).

          Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

          Таким чином, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про правомірність заявленої позивачем  вимоги про стягнення заборгованості з відповідача 1560,07грн, з яких 1411,00грн. - основний борг, 149,07грн. - відсотки за користування кредитом, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем - 1 умов спірного договору кредиту.

          З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

          Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          З огляду на ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання

грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття  3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до вимог п.6.1 спірного Договору, у випадку порушення позичальником зобов"язань за Договором, у тому числі термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор має право нарахувати, а позичальник зобов"язаний оплатити кредитору пеню.

          Таким чином, враховуючи вище зазначене, позивачем правомірно нараховано відповідачу  пеню в сумі 227,24грн. за період з 16.10.2008р. по 15.04.2009р. (а.с.27).            

          Слід зазначити, що між позивачем та відповідачем -2 укладено договір поруки № 130 від 06.05.2008р., згідно умов якого поручитель (ПП ОСОБА_3.) зобов"язується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_2, зобов"язань у повному обсязі за договором кредиту № ДК 177-93 від 06.05.2008р. у сумі 10000,00грн.

          Відповідно до п.3.2 Договору поруки, у разі порушення боржником зобов"язань за договором кредиту боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимоги до поручителів як солідарно, так і до кожного з них окремо.

          Поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту у сумі 10000,00грн., відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором  кредиту, а також відшкодування збитків.

          У випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов"язань за договором кредиту кредитор направляє поручителям вимогу про виконання зобов"язань боржника за договором кредиту, у якому повідомляє поручителів про порушення боржником умов договору кредиту, суму боргу, включаючи заборгованість за кредитом, за відсотками, суми пені, збитків.

          На виконання вище вказаного пункту Договору поруки, кредитор (позивач) звертався до поручителя (відповідача 2)  з вимого про сплату заборгованості за кредитним договором. Даний факт підтверджує лист № 146-1 від 22.12.2009р. Однак, такий лист залишився поручителем  без належного реагування.

          З огляду на п.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          В силу ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України,           за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.          

          У разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України).

          В силу ч.2  ст.554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  Позивачем доведено обставини, на які  він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідачі позовні вимоги не спростували.

          Отже, вимога позивача про стягнення з  заборгованості по кредитному договорі в сумі 1787,31грн., з яких 1411,00грн. - основний борг, 149,07грн. - відсотки за користування кредитом, 227,24грн. - пеня, є правомірною та підлягає стягненню солідарно з Приватних підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

          Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України,  судові

витрати покласти на відповідачів.              

          Керуючись ст. 124 Конституції України,  ст.ст. 509, 526, 527, 546, 549,  553, 554, 625, 629, 1049, 1054  Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

          Стягнути солідарно  з Приватного підприємця  ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 76000 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1); Приватного підприємця ОСОБА_3,  АДРЕСА_2, Івано-Франківська область (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", вул. Нижанківського, 5/5, м.Стрий, Львівська область, 82400 (код ЄДРПОУ 35183632, п/р 26502301713752 в філії "Відділення Промінвестбанку" в м.Івано-Франківську, МФО 336354)- заборгованості за кредитним договором в сумі 1787,31грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят сім грн. 31 коп.), з яких 1411,00грн.  (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 00коп.)- основний борг, 149,07грн. (сто сорок дев"ять грн. 07коп.) - відсотки за користування кредитом, 227,24грн. (двісті двадцять сім грн. 24 коп.) - пеня;  102,00грн. (сто дві грн. 00коп.)- державного мита , 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.)- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                        С.Кобецька

                                                                   Рішення підписано  23.02.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук

23.02.2010р.