ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 р. Справа № 20/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Колісник О.М.
Розглянувши матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України,
вул.Бориспільська,9, корпус 90, к.411, м.Київ, 02099,
в особі Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України",
вул. Нижанківського, 5/5, м.Стрий, Львівська область, 82400
до відповідачів: 1) Приватного підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 76019;
2) Приватного підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_2, 76000;
3) Приватного підприємця ОСОБА_3,
АДРЕСА_3, м.Івано-Франківськ, 76000;
про розірвання договору та стягнення заборгованості.
Представники:
Від позивача: Голембйовський В.З.- начальник Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія
України", (довіреність №2070 від 25.09.09р.);
Від позивача: Совтус В.М.- представник, (довіреність б/н від 31.12.09р.);
Від відповідача-1: не з"явились;
Від відповідача-2: не з"явились;
Від відповідача-3: не з"явились.
Представникам позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про розірвання договору кредиту №ДК 119-79 від 27.02.09р.
та стягнення солідарно з Приватних підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Івановича заборгованості за кредитним договором в сумі 7666,51грн., з
яких 6000,00грн. - основний борг, 1560,77грн. - відсотки за користування
кредитом, 105,73грн. - пеня.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- укладення між позивачем та відповідачем-1 договору кредиту ДК 119-79 від 27.02.2009р. та Додатку № 1 до нього (графік сплати кредиту);
- видатковий касовий ордер № 134 від 27.02.2009р., який вказує на факт надання відповідачу кредиту;
- неналежне виконання відповідачем-1 умов вище вказаного договору кредиту, зокрема п. 2.1, який передбачає порядок повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 6000,00грн. - основний борг, 1560,77грн. - відсотки за користування кредитом;
- п.7.1 Договору кредиту, на підставі якого відповідачу нараховано пеню в сумі 105,73грн.;
- укладення між позивачем та відповідачами-2, 3 договору поруки № 91 від 27.02.2009р. для забезпечення виконання зобов"язань по договору кредиту ДК 119-79 від 27.02.2009р.;
- звернення кредитор (позивача) до поручителів (відповідачів-2,3) з вимогами про сплату боргу за кредитним договором (листи № 130 від 13.11.2009р. та № 127 від 12.11.2009р.);
- п.4.3.4 Договору кредиту, який передбачає право кредитора достроково розірвати Договір кредиту у випадку порушення графіку погашення кредиту і відсотків більш ніж на один платіжний період;
- направлення відповідачу-1 повідомлення вимоги № 136 від 15.12.2009р. про сплату грошового боргу та про дострокове розірвання договору кредиту № ДК 119-79 від 27.02.2009р.
Посилається на ст.ст. 16, 22, 547, 549, 550, 553, 554, 555, 610-612, 623-625, 1048-1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 54, 55, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
Представники відповідачів в судові засідання не з"являлись, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення № 14174530 від 16.01.2010р., № 14363987 від 05.02.2010р., реєстри господарського суду Івано-Франківської області про направлення рекомендованої кореспонденції № 24 від 15.01.2010р. та № 108 від 05.02.2010р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог суду не подали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд
в с т а н о в и в :
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" та Приватним підприємцем ОСОБА_1, 27.02.2009р. укладено договір кредиту № ДК 119-79 від 27.02.2009р. та Додаток №1 до нього (графік сплати кредиту).
Згідно умов договору кредиту № ДК 119-79 від 27.02.2009р., зокрема п.2.1, кредитор зобов"язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 12000,00грн., з оплатою по процентній ставці 3,3% на місяць, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором.
На виконання умов вище вказаного Договору, позивачем надано відповідачу кредит в сумі 12000,00грн. Факт надання кредиту підтверджує видатковий касовий ордер № 134 від 27.02.2009р.
Відповідно до п.3.2 спірного Договору позичальник зобов"язувався повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним, до 16-00год. 25.02.2010р.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.6) відповідачем порушено п.3.2 Договору кредиту та Додаток № 1 (графік сплати кредиту), які передбачають порядок повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Як наслідок, борг відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 7666,51грн., з яких 6000,00грн. - основний борг (за період з 25.09.2009р. по 25.12.2009р.), 1560,77грн. - відсотки за користування кредитом (за період з 25.09.2009р. по 25.12.2009р.), 105,73грн. - пеня (за період з 25.06.2009р. по 24.12.2009р.).Отже, в наявності підстави для дострокового розірвання договору.
Договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених Договором або законом (п.8.6 Договору кредиту).
З огляду на п.4.3.4 Договору кредиту, кредитор має право вимагати достроково розірвання Договору у разі порушення Графіку погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1) більш ніж на один платіжний період.
При цьому, приписи п.4.3.5 Договору передбачають обов"язок кредитора направити позичальникові повідомлення про дострокове розірвання Договору. Повідомлення містить вимогу кредитора про дострокове погашення кредиту, сплату відсотків за весь термін користування кредитом (за весь термін дії Договору), а також пені.
На виконання вимог вище вказаного пункту Договору, кредитор (позивач по справі) звертався до позичальника (відповідача-1) з повідомленням вимогою № 136 від 15.12.2009р., про сплату грошового боргу та про дострокове розірвання договору кредиту № ДК 119-79 від 27.02.2009р. Однак, така вимога залишена позичальником без належного реагування.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стосовно договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В силу ч.1 п.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
Зважаючи на викладені вище норми Закону та враховуючи те, що підстави розірвання договору доведені, суд прийшов до висновку про обгрунтованість вимоги позивача щодо розірвання договору кредиту ДК 119-79 від 27.02.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем-1.
Що стосується заявленої вимоги про стягнення заборгованості слід вказати наступне.
Неналежне виконання відповідачем умов спірного Договору кредиту зумовило виникнення у відповідача-1 заборгованості за кредитним договором в сумі 7666,51грн., з яких 6000,00грн. - основний борг, 1560,77грн. - відсотки за користування кредитом, 105,73грн. - пеня.
Станом на 18.02.2010р., матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вище вказаної заборгованості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 Цивільного кодексу України).
Відповідно до 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).
Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання (ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України).
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог п.7.1 спірного Договору, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або сплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов"язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов"язаний оплатити кредитору пеню.
Таким чином, враховуючи вище зазначене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 105,73грн. за період з 25.06.2009р. по 24.12.2009р. (а.с. 6).
Слід зазначити, що відповідно до п.6.1 Договору кредиту, між кредитором і ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3 укладено договір поруки № ДП 91 від 27.02.2009р., згідно умов якого поручителі (відповідачі 2, 3) на добровільних засадах зобов"язуються відповідати перед кредитором за виконання ПП ОСОБА_1 своїх зобов"язань, що випливають з Договору кредиту, укладеного між позичальником та кредитором.
Відповідно до п.3.1 Договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов"язань по Договору кредиту, поручителі та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов"язань в повному обсязі.
Згідно п.2.3 Договору поруки, поручителі приймають на себе зобов2язання у випадку невиконання позичальником зобов"язань за Договором кредиту, здійснити виконання зобов"язання позичальника в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобов"язань.
На виконання вище вказного пункту Договору поруки, кредитор (позивач) звертався до поручителів (відповідачів-2,3) з вимогами про сплату боргу за кредитним договором. Даний факт підтверджують листи № 130 від 13.11.2009р. та № 127 від 12.11.2009р. Однак, такі листи залишились без належного реагування з боку поручителів.
З огляду на п.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України).
В силу ч.2 ст.554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.3 ст.554 Цивільного кодексу України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідачі позовні вимоги не спростували.
Таким чином, договір кредиту ДК 119-79 від 27.02.2009р., укладений між позивачем та відповідачем-1 слід розірвати, заборгованість, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем-1 умов спірного Договору кредиту в сумі 7666,51грн., з яких 6000,00грн. - основний борг, 1560,77грн. - відсотки за користування кредитом, 105,73грн. - пеня, стягнути з відповідачів солідарно.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідачів.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 527, 546, 549, 553, 554, 625, 611, 614, 629, 651, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Розірвати договір кредиту № ДК 119-79 від 27.02.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", вул.Бориспільська,9, корпус 90, к.411, м.Київ, 02099, та Приватним підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76019.
Стягнути солідарно з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76019 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1); Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 76000 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2); Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", вул. Нижанківського, 5/5, м.Стрий, Львівська область, 82400 (код ЄДРПОУ 35183632, п/р 26502301713752 в філії "Відділення Промінвестбанку" в м.Івано-Франківську, МФО 336354)- заборгованість за кредитним договором в сумі 7666,51грн. (сім тисяч шістсот шістдесят шість грн. 51коп.), з яких 6000,00грн. (шість тисяч грн. 00коп.) - основний борг, 1560,77грн. (одна тисяча п"ятсот шістдесят грн. 77коп.)- відсотки за користування кредитом, 105,73грн. (сто п"ять грн. сімдесят три коп.)- пеня; 187,00грн. (сто вісімдесят сім грн. 00коп.)- державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.)- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Кобецька
Рішення підписано 23.02.2010р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
помічник судді І.В.Григорчук
23.02.2010р.