ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

16 лютого 2010 р.   Справа № 20/9   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді  Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом         ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат"  вул.Баранова,127, м.Житомир, 10025;

до відповідача   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  

                            АДРЕСА_1, 76018;

про стягнення коштів.

Представники:

Від позивача:  Лашин О.В. - представник, (довіреність №б/н від 24.12.09р.);

Від відповідача:   ОСОБА_2- приватний підприємець,

(довідка з ЄДРЮО та ФО-П).

          Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 19933,29грн., з яких 19494,27грн.

                            - основного боргу та 439,02грн. -3% річних.

          Представник позивача, використовуючи своє право, надане ст.22 Господарського

процесуального кодексу України, подав суду заяву  про зменшення позовних вимог   №1076 (вх.) від 16.02.2010р., в якій  просить стягнути  з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - 19933,29грн., з яких 19494,27грн. - основного боргу та 439,02грн. -3% річних.

          Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, оскільки ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, вказуючи при цьому на:

- поставку товару в асортименті  ПП ОСОБА_2 на підставі укладеного з ним Договору дистрибуції від 24.11.08 р.В  підтвердження факту поставки  подав суду підписані відповідачем та скріплені печаткою видаткові накладні на суму поставки ;

- неналежне виконання відповідачем умов договору дистриб"юції № 24-11-08 від 24.11.2008р., укладеного між сторонами, зокрема п.4.7 Договору, який передбачає порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі19494,27грн.;

- ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та п.6.5 Договору, на підставі яких відповідачу  нараховано 3% річних в сумі 439,02грн.

          Посилається на ст.ст. 193, 225, 226, 229, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 611, 625, 695 Цивільного кодексу України.

          Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, зокрема 19494,27грн.- основного боргу та 439,02грн. - 3% річних. Даний факт підтверджує заява подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2,  № 1075 від 16.02.2010р.

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

                                                         в с т а н о в и в :

          Закритим акціонерним товариством "Житомирський м'ясокомбінат" заявлено позов до   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з останнього 19494,27 грн. заборгованості за поставлений товар та 439,02 грн. три відсотки річних від простроченої суми заборгованості.

          Підставою для заявлення даного позову слугувало неналежне виконання відповідачем умов договору дистриб"юції № 24-11-08 від 24.11.2008р., укладеного між ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат" та  Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

          Згідно умов вище вказаного Договору, зокрема п.1.1, постачальник  (позивач) зобов"язується передати дистриб"ютору (відповідачу) у встановлений строк продукцію власного виробництва - м"ясопродукти - "товар" партіями, а дистиб"ютор отримати та оплатити партії "товару" на умовах, визначених цим договором, незалежно від результатів своєї господарської діяльності та здійснювати подальшу реалізацію товару за ціною не вищою ніж встановлена постачальником, надавати інші послуги визначені цим договором.

          На виконання умов вище вказаного Договору, позивач поставив, а відповідач отримав товар в асортименті , що підтверджується його підписом , скріпленим печаткою  на  видаткових  накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 11-15).

          Відповідно до п.4.7 Договору розрахунки за кожну одержану партію товару дистриб"ютор здійснює безпосередньо з постачальником, безготівково, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, у термін не пізніше чотирнадцяти банківських днів з моменту передачі товару дистриб"ютором, згідно розділу 3 даного Договору.

    Станом на 16.02.2010р., матеріали справи не містять відомостей про погашення  заборгованості за поставлений товар в сумі 19494,27 грн., а отже  в наявності факт порушення  відповідачем  по-справі, умов спірного договору, які передбачають порядок розрахунків між сторонами. Більше того, сам відповідач позов визнав .

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

          Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

       Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання (ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України).

          Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

          Таким чином враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про правомірність заявленої позивачем  вимоги про стягнення з відповідача 19494,27грн. заборгованості, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем договору  дистриб"юції.

          З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

          Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

          Крім того,  п.6.5 Договору вказує на відповідальність дистриб"ютора за порушення терміну сплати за товар, передбаченого п.4.7 Договору, у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

          Враховуючи вище викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу  3% річних, що складає 439,02грн.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  Позивачем доведено обставини, на які  він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги визнав.

          Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 19494,27грн., 3% річних - 439,02грн. правомірна та підлягає задоволенню.     

          Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України,  судові

витрати покласти на відповідача.              

          Керуючись ст. 124 Конституції України,  ст.ст. 509, 526, 527, 625, 629  Цивільного  кодексу України,  ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 76018 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Зактитого акціонерного товариства "Житомирський м'ясокомбінат",  вул.Баранова,127, м.Житомир, 10025 (ідентифікаційний код 32122069) - 19494,27грн. (дев"ятнадцять тисяч чотириста дев"яносто чотири грн. 27 коп.) - заборгованості за поставлений товар, 439,02грн. ( чотириста тридцять дев"ять грн. 02коп.) - 3% річних, 199,33грн. (сто дев"яносто дев"ять грн. 33коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

         Суддя                                                            С.Кобецька

                                                                           Рішення підписано 18.02.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук

18.02.2010р.