Справа № 539/1728/19

Провадження № 2/539/756/2019

                                                               РІШЕННЯ

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року                                                                                            м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді –  Алтухової О.С.,

за участю секретаря – Ануфрієвої Н.М.,

учасники справи у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав заяву № б/н від 12.02.2015 року, за якою отримав кредит у розмірі 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань та на вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 12803,22 грн, з яких: 0,00 грн. заборгованості за тілом кредита; 606,10 грн. - заборгованості  за простроченим  тілом кредита; 0,00 грн. – заборгованості  за нараховуваними відсотками; 8361,25 грн. –нарахована пеня  за прострочене зобов`язання; 2750,00 грн. - нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу  на суму від 100 грн.,  а також 500,00 грн – штраф (фіксована складова) та 585,87 грн. – штраф (процентна складова).

Ухвалою від 13 травня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності. Позовні вимоги визнав частково, щодо неустойки просив застосувати ст. 551 ЦК України.

  За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору б/н від 12.02.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 500,00 грн. на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,48 % на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 12.02.2015 року, з умовами якої погодився відповідач, про що свідчить наявність його власноручного підпису на ній, визначено, що заява разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Крім цього, підписавши дану заяву, відповідач підтвердив, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення та згоден з його умовами.

Згідно з п. 2.1.1.2.1, для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам`ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві. Договір укладається терміном на п`ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не відмовилася від договору, він продовжується на такий же термін.

Відповідно до п. 1.1.2.1.7, 1.1.2.1.8 умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту й овердрафту), оплати винагороди банку.

Згідно п. 1.1.5.20 при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.

Згідно витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань встановлений штраф у розмірі 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Пунктом 1.1.5.25 передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим договором, умовами і правилами клієнт платить банку по кожному випадку порушення пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який платиться пеня, за кожний день прострочення.

Як вбачається зі змісту вищевказаного кредитного договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання перед відповідачем виконав.

За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 549, 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Разом з тим згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання).

Пеня  згідно з наданим позивачем  розрахунком нараховувалась позивачу  з 2016 року, але матеріали справи не містять доказів того, що кредитор вживав заходів щодо зменшення розміру заборгованості, в тому числі  і неустойки, зволікав  зі зверненням до суду з позовом.

Відповідно до ч.2 ст. 616 ЦПК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, якщо  кредитор не вжив заходів щодо їх  зменшення.

При цьому питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.         

Конституційний суд України у пункті 3 Рішення № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, аналізуючи правовідносини зі сплати пені, що виникають між фізичними особами - споживачами та банками і іншими фінансовими установами у правовідносинах споживчого кредитування, дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Враховуючи положення ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо балансу договірних прав та відносин, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені до розміру основної суми боргу, тобто до 606 грн. 10 коп., що відповідатиме загальним засадам цивільного судочинства.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасність  сплати боргу  на суму від 100 грн. у розмірі 2750,00 грн., 500,00 грн. – штраф (фіксована складова) та 585,87 грн. – штраф (процентна складова), нарахованих позивачем через несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору б/н від 12.02.2015 року передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. У той самий час умовами кредитного договору також передбачена сплата штрафів фіксованої частини та процентної складової.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15.

Як убачається з розрахунку заборгованості, 27.10.2016 р. відповідачем внесено 103,00  гривень на погашення заборгованості за кредитом, що  є дією, що свідчить про визнання ОСОБА_1 свого боргу перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконав, суд знаходить позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредита - 606,10 грн.; 606,10 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання, що разом складає   1212,20 грн.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. За частиною першою вищевказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,141,259,263,279, 280-283 ЦПК України, суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованость за кредитним договором №б/н від 12.02.2015 року у розмірі 1212 (одна тисяча двісті дванадцять) гривень 20 копійок, з яких: 606,10 грн. - заборгованість за кредитом (прострочене тіло кредиту); 606,10 грн. - заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати у виді судового збору у розмірі  181(сто вісімдесят одна) гривня 87 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач – Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 04 липня 2019 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду                                     О.С. Алтухова