КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.06.2007                                                                                           № 36/123

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Корсака В.А.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

  Від позивача: Уманець С.Г. – за дов.

Від відповідача: Рябошапка Л.Г. – за дов.,

 Від третьої особи: Костишена В.Л. – за дов.,-

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 25.04.2007

 у справі № 36/123  

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України"

 до                                                   Державного підприємства "Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті України" (УЦОП)

 третя особа відповідача           Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

                       

 про                                                  визнання права користування майном

 

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.04.2007р. у справі №36/123 позов задоволено, визнано за Закритим акціонерним товариством «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України»  право користування всіма приміщеннями цілісного майнового комплексу структурного підрозділу готель «Експрес», в тому числі приміщеннями підвалу і 17-го поверху, які є невід’ємними складовими частинами ЦМК готель «Експрес» по бульвару Т.Шевченка, 38/40 у м. Києві. Відповідно до вказаного рішення присуджено до стягнення з Державного підприємства «Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті України»  на   користь    Закритого    акціонерного  товариства «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» 85 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся  з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення  скасувати та прийняти нове рішення, яким  відмовити у позові, оскільки судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що спірне приміщення за договором №335 від 19.09.2001 р. позивачу не передавалися, та до цілісного майнового комплексу не увійшли.

              Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судова колегія встановила наступне.

19.09.2001 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Закритим акціонерним товариством «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» був укладений договір оренди №335 цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства.

Відповідно до умов вказаного договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передало, а позивач отримав в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу готель «Експрес» Державного підприємства «Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті України», строком з 19.09.2001 р. до 19.09.2011 р.

З акту приймання - передачі необоротних активів цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства «Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті України» від 19.09.2001 р.  вбачається, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передало, а позивач отримав згідно з додатком до цього акту в строкове платне користування необоротні активи цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства «Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті України» за адресою: 01032,  м. Київ, бул. Т. Шевченка, 38/40, склад і вартість яких визначено відповідно до акту оцінки вартості майна, затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 18.09.2001 р. № 464, складеного станом на 31.07.2001 р., вартість яких становить 12 773 900 грн.

          Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» - орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, що об'єктами оренди є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Статтею 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Матеріали даної справи свідчать про те, що з боку відповідача систематично чиняться перешкоди позивачу у використанні цілісного майнового комплексу, зокрема приміщеннями підвалу та 17 поверху ЦМК, через які проходять інженерні мережі, призначені для функціонування ЦМК, зокрема шляхом навішування замків на вхідні двері вищеваказаних приміщень, що унеможливлює доступ працівників позивача до підвалу та 17 поверху ЦМК з метою обслуговування інженерних мереж,    05 лютого 2007 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № ЗАТ УЦОП-2-11/36. Відповідач, відповідаючи на претензію листом № УЦОП-419/175 від 28.02.2007 р. повідомив позивача про те, що відповідно до договору оренди № 335 від 19.09.2001р. позивачу було передано у користування готель «Експрес» за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 38/40, до складу якого увійшли приміщення номерного фонду, тому підстав для використання позивачем приміщень підвалу та 17-го поверху відповідач зазначив, що у позивача немає.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості. Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства.

Колегія вважає апеляційні заперечення відповідача безпідставними, так як в оренду було передано цілісний майновий комплекс, який включає як приміщення номерного фонду, так і допоміжні приміщення (підвал та технічний 17 поверх), без яких функціонування ЦМК неможливе.

          Положеннями статті 48 Закону України «Про власність» передбачено, що положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Отже, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості вимог позивача.  

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому не вбачає підстав для його скасування. Апеляційна скарга є безпідставною, до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український центр по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті України»  на рішення господарського суду міста Києва 25.04.2007 р. у справі №36/123 – залишити без задоволення, а рішення -  без змін.  

2.Матеріали справи №36/123 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 02.07.07 (відправлено)