СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
27 червня 2007 року |
Справа № 2-5/2442-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 26 квітня 2007 року у справі №2-5/2442-2007
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради (пл. Радянська, 1,Алушта,98500)
Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації (вул. Некрасова, 11,Сімферополь,95000)
про визнання права власності та спонукання провести державну реєстрацію
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2007 року у справі № 2-5/2442-2007 (суддя Гаврилюк М.П.) позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації про визнання права власності та спонукання провести державну реєстрацію задоволено частково.
Визнано право власності на нерухоме майно: буфет з літним майданчиком, який розташований на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_1), загальною площею 0,0210 га, що знаходиться в межах м. Алушта у Приморському парку -за Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Рожевий, м. Алушта.
В частині позовних вимог щодо зобов'язання Сімферопольського МБРТІ в особі Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації у м. Алушта провести державну реєстрацію прав власності позивача на спірне майно, без включення в Реєстр прав власності на нерухоме майно запису про відсутність введення в експлуатацію вказаного нерухомого майна -провадження припининено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач -виконавчий комітет Алуштинської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між Алуштинською міською радою (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки від 08 липня 2004 року, згідно якого в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення (кадастровий номер НОМЕР_1), загальною площею 0,0210 га, яка розташована в межах м. Алушта у Приморському парку. Земельна ділянка надана в оренду до 01 жовтня 2014 року для розміщення кіоску з літним майданчиком і барної стійки.
Алуштинська міська рада рішенням НОМЕР_2 надала позивачу дозвіл на проведення реконструкції тимчасового об'єкту торгівлі -буфету з літним майданчиком, в зв'язку з чим був наданий дозвіл на виконання ескізного проекту по реконструкції тимчасового об'єкту на орендованій земельній ділянці.
Розроблений позивачем виконавчий проект реконструкції тимчасового буфету з літнім майданчиком 17 травня 2005 року був погоджений головним архітектором м. Алушта.
Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради НОМЕР_3 був затверджений акт міжвідомчої комісії НОМЕР_4 про надання згоди приватному підприємцю ОСОБА_1 на розробку виконавчої проектної документації по реконструкції буфету з літнім майданчиком, розташованого на орендованої земельної ділянці та надано дозвіл на розроблення виконавчої проектної документації по реконструкції буфету з літнім майданчиком, розташованого на орендованої земельної ділянці.
Позивач на підставі перелічених документів здійснив на орендованій земельній ділянці будівництво та реконструкцію буфету з літним майданчиком.
На прохання позивача узгодити будівельну документацію на побудовані об'єкти нерухомості Управління архітектури та містобудування відповіддю НОМЕР_5 вказало про неможливість проведення узгоджень на самовільно зведенні об'єкти.
Позивач з метою визнання за ним права власності на збудований об'єкт звернувся з до господарського суду Автономної Республіки Крим та просив визнати за ним право власності на будівлю.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з висновку експерту № 593 від 23 березня 2007 року будівля, загальної площею 0,0210 га, яка знаходиться в межах м. Алушта Приморський парк по конструктивним елементам є капітальною, є нерухомим майном, процент готовності складає 100%, є закінченим будівництвом об'єктом та готовий до введення в експлуатації за цільовим призначенням.
Проте, позивач здійснив будівництво без дозволу на виконання будівельних робіт, який мав отримати від органу державного архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням вимог встановлених статті 29 Закону України “Про планування та забудову територій”.
Відповідно до положень статті 29 Закону України “Про планування та забудову територій”, частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самовільним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються, зокрема, без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту.
Вирішуючи справу суд першої інстанції застосував положення частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно побудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб.
З огляду на матеріали справи та існуючи обставини судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував частину 5 статті 376 Цивільного кодексу України, при цьому судова колегія виходить з наступного.
Заявник апеляційної скарги надав позивачу в оренду земельну ділянку для розміщення на неї тимчасових об'єктів торгівлі з метою комерційного використання. Апелянт вважає, що порушенням його прав є якості побудованого об'єкту, що вказують на те, що споруда є капітальною. Судова колегія не може погодитись з цією думкою з огляду на те що, заявник апеляційної скарги надавши земельну ділянку в оренду, визнав можливість знаходження на неї об'єктів торгівлі, самі ж якості збудованого об'єкту не можуть бути визнані такими, що порушують права апелянта.
Сам факт зведення позивачем капітальної споруди та її наявність не надає позивачу права власності на орендовану земельну ділянку та не порушує земельних прав заявника апеляційної скарги, як суб'єкта володіючого повноваженнями власника земельної ділянки.
Судова колегія також бере до уваги те, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 08 липня 2004 року по закінченню строку дії договору, орендар повертає земельну ділянку у стані не гіршому ніж той, що був при отриманні в оренду. Отже, визнання за позивачем права власності на збудовану споруду не позбавляє позивача обов'язку по закінченню строку договору оренди землі повернути земельну ділянку орендодавцю у стані не гіршому ніж той, що був при отриманні в оренду.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що не має підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності на нерухоме майно: буфет з літним майданчиком, який розташований на земельної ділянці (кадастровий номер НОМЕР_1), загальною площею 0,0210 га, що знаходиться в межах м. Алушта у Приморському парку -СПД ОСОБА_1, с. Рожевий, м. Алушта.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо припинення провадження стосовно вимоги позивача про спонукання Сімферопольського МБРТІ в особі Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації у м. Алушта провести державну реєстрацію прав власності з огляду на те, що така вимога повинна розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, воно зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2007 року у справі № 2-5/2442-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді