Справа № 10-6 2009 р. Головуючий у 1 інстанції Діброва О.В.
Категорія ст.165-2 КК України Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2009 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Мельничук Н.М.
суддів Михайловського В.І.,
Захарчука С.В.
з участю: прокурора Яковлева А.С.
захисника ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 22 грудня 2008 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою відмовлено в обранні обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, не судимому, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Згідно змісту постанови суду, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 11.12.2008 року біля 17 годин в с. Рудня Базарська Народицького району він у стані алкогольного сп'яніння наблизився до житлового будинку ОСОБА_5, розбив кулаком віконне скло у веранді та сінях, проник всередину будинку, де з застосування фізичного насильства до потерпілої ОСОБА_5 відкрито викрав гроші в сумі 27 гривень, а також гроші в сумі 600 гривень, які знаходилися в кімнатах будинку потерпілої.
Кримінальну справу порушено 12.12.2008 року, ОСОБА_3 затримано в порядку ст.115 КПК України, 15.12.2008 року затримання продовжено до 10 діб, а 22.12.2008 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України.
Органи досудового слідства та прокурор звернулися з поданням про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, посилаючись на те, що він вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання понад 5 років, перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини по справі.
Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні подання з посиланням на те, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, вину визнає частково, вперше вчинив злочин, має постійне місце проживання та у справі відсутні дані щодо можливості перешкоджати з боку обвинуваченого встановленню істини по справі.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду від 22 грудня 2008 року, а справу направити в той же суд для розгляду.
В обгрунтування апеляції прокурор посилається на ті обставини, що статтею 186 ч.3 КК України передбачено покарання у вигляді від 4-х до 8-ми років, тобто вчинений злочин є тяжким. Суворість передбаченого ст.186 ч.3 КК України покарання буде спонукати обвинуваченого ОСОБА_3 до перешкоджання встановленню істини по справі. Обвинувачений ОСОБА_3 ніде не працює, не навчається, зловживаючи спиртними напоями.
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 та законного представника неповнолітнього обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Згідно змісту ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у ст.148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Вирішуючи питання необхідності обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_3 вперше вчинив злочин у неповнолітньому віці, визнав вину частково, має постійне місце проживання та з'являється в органи досудового слідства, встановленню істини по справі не перешкоджає.
Приймаючи до уваги викладене та з урахуванням вимог ст.434 КПК України, згідно яких затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосуватися до неповнолітнього лише у виняткових випадках, зважаючи на те, що судом першої інстанції достатньо повно враховані обставини, передбачені статтями 106, 148, 150, 155 КПК України, апеляційний суд не вбачає вагомих підстав для скасування постанови щодо неповнолітнього ОСОБА_3 від 22 грудня 2008 року.
Тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, не може бути безумовною підставою для обрання йому такого запобіжного заходу як взяття під варту.
Керуючись ст.ст. 165-2, 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Народицького районного суду Житомирської області від 22 грудня 2008 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.