Справа № 22ц/163 Головуючий в суді 1-ї інстанції Волощук В.В.

Категорія 52 Доповідач Балашкевич С.В.

УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого - судді Балашкевича С.В.

суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.

при секретарі Ганько Ю.І.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 7 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

встановила:

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 7 листопада 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Поновлено останній строк на звернення до суду. Постановлено поновити ОСОБА_2 на роботі провідника пасажирських вагонів вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський структурного підрозділу Південно-Західної залізниці по підготовці пасажирських вагонів, їх експлуатації та обслуговуванню. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_2 17 200, 34 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 500 грн. моральної шкоди. Ухвалено стягнути з відповідача 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на користь держави 172 грн. судового збору. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» просить рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 працювала у відповідача провідником пасажирського вагона і наказом № 913/ос від 15 квітня 2008 року була звільнена з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП за прогул без поважної причини (а.с.21).

Приводом для звільнення стало те, що 31 березня 2008 року при перевірці комісією ВЧ-1 поїзда № 107 сполученням Астана-Київ на дільниці Поворино-Лиски позивачки не було виявлено на робочому місці (а.с.5).

Задовольняючи позовну вимогу про поновлення на роботі, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у відповідача підстав, передбачених п.4 ст.40 КЗпП, для звільнення позивачки з роботи, оскільки ОСОБА_3 була відсутня на робочому місці з поважних причин, так як 30 березня 2008 року була затримана працівниками прикордонно-митної служби на станції Картали для надання пояснень з приводу адміністративного правопорушення (контрабанда), вчиненого ОСОБА_4 Названого висновку суд дійшов на підставі пояснень провідників поїзда № 107 ОСОБА_5 та ОСОБА_6, копії протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 та матеріалів оперативної наради комісії по розгляду порушень посадових обов'язків та трудової дисципліни працівниками вагонної дільниці станції Київ-пасажирський від 1 квітня 2008 року (а.с.4, 8-11).

З огляду на наведене, суд відповідно до вимог статті 235 КЗпП правильно стягнув на користь позивачки середній заробіток за час її вимушеного прогулу.

Ухвалюючи рішення про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції обгрунтовано керувався тим, що внаслідок незаконного звільненням з роботи позивачка зазнала моральних страждань, а тому вірно визначив розмір цієї шкоди в сумі 500 грн.

Посилання відповідача на те, що суд не залучив до участі у справі в якості третьої особи керівника, який звільнив ОСОБА_2 з роботи, не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

Рішення суду щодо розподілу судових витрат відповідає вимогам статті 88 ЦПК, а тому доводи відповідача щодо незаконності рішення в цій частині є необгрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» відхилити.

Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 7 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.