Справа №22ц/68 Головуючий в суді 1-ї інст. Сергійко В.В.

Категорія 27 Суддя - доповідач Павицька Т.М.

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Павицької Т.М.

суддів Косигіної Л.М., Котік Т.С.

при секретарі Бурківській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення позики за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2008 року, -

встановила:

У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 150 000 доларів США. На обгрунтування своїх вимог посилалася на те, що 10.08.2007 року ОСОБА_3 взяв позику у її чоловіка - ОСОБА_5 у розмірі 49000 доларів США. 16.01.2008 року відповідач додатково отримав від їхньої сім'ї 101 000 доларів США строком на два місяці для підприємницької діяльності. З цього приводу ОСОБА_3 дав їй розписку про отримання позики на всю суму в розмірі 150 000 доларів США. У зв'язку з тим, що відповідач у встановлений строк суму боргу не повернув, просила стягнути з нього зазначену суму.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2008 року відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове - про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що позика, отримана відповідачем, є коштами сімейного бюджету позивача і належать подружжю позивача та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності подружжя, а тому вимоги щодо захисту права спільної сумісної власності подружжя є однаковими як у позивача, так і в її чоловіка ОСОБА_5, кожен з них діє за взаємною

обох з подружжя (ст.ст. 60, 63, 65 СК України). Крім того зазначив, що суд першої інстанції передчасно відхилив надані позивачем письмові докази. Вважав, що на порушення норм процесуального права судом не вирішено клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_5 в якості другого позивача.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, 16 січня 2008 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 150 000 доларів США (а.с.4).

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст.1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Судом встановлено, що у розписці про отримання ОСОБА_3 150 00 доларів США, не вказано що грошові кошти передаються ОСОБА_2 у борг і, відповідно, не зазначено на який період і дату їх повернення.

З врахуванням наведених обставин, суд першої інстанції правильно встановив, що вказана розписка не може вважатися борговим документом, який посвідчує укладення між позивачкою та відповідачем договору позики, а тому обгрунтовано відмовив ОСОБА_2 в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Є безпідставним посилання ОСОБА_2 на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не залучивши до участі в справі в якості другого позивача її чоловіка ОСОБА_5 Оскільки відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного у ст.11 ЦПК України, суд не може залучити особу до участі у справі в якості позивача. Крім того, ОСОБА_5, який є позичальником грошових коштів ОСОБА_3 за розписками від 01.08. без зазначення року та від 10.08.2007 року має право звернутися до суду за захистом порушеного права.

При розгляді справи судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та дана їм належна оцінка.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313- 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.