Справа № 22ц-1606/2008 р.
Головуючий по 1 інстанції Нерушак Л.В.
Категорія - 50
Доповідач в апеляційній інстанції Захарова А.Ф.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2008 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненко В.Д.
суддів Захарової А.Ф., Качана О.В.
при секретарі Шанауріній І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Уманської ДШМ, централізованої бухгалтерії відділу культури Уманської міськради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, надання відпустки за період роботи 1987-1988 років, визнання незаконними дій директора Уманської ДШМ ОСОБА_3 та дій головного бухгалтера централізованої бухгалтерії ОСОБА_4 , стягнення моральної шкоди. Вивчивши матеріали справи, судова палата, -
встановила:
У квітні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Уманської дитячої школи мистецтв, централізованої бухгалтерії відділу культури Уманської міської ради про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, надання відпустки за період роботи 1987-1988 років, визнання незаконними дій директора Уманської ДШМ ОСОБА_3 та дій головного бухгалтера централізованої бухгалтерії ОСОБА_4 , стягнення моральної шкоди в сумі 1700 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що працювала у відповідача, була звільнена та поновлена на роботі рішенням Уманського міськрайонного суду від 28.02.2007 року, але наказ № 13 від 6 березня 2007 року про її поновлення на роботі видано з запізненням і є затримкою виконання рішення суду. Також, вважає, що їй не оплачена відпустка з 1 вересня 2005 року по 31 серпня 2006 року, що є заборгованістю, а дії директора Уманської ДШМ при видачі неправильних наказів є неправомірними.
Під час розгляду справи, ОСОБА_2 змінила позовні вимоги, оскільки відповідачами були частково задоволені позовні вимоги, їй було виплачено матеріальну допомогу за 2006 рік в сумі 764 грн., здійснено оплату лікарняних листів за листопад -грудень 2005 року, а тому просила задовольнити решту її вимог та змінити формулювання в п. 1 наказу № 73 від 20.11.2007 року в частині зазначення періоду роботи при наданні відпустки.
Рішенням Уманського міськрайонного суду від 28 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зобов'язано директора Уманської ДШМ змінити формулювання п. 1 наказу № 73 від 20.11.2007 року в частині зазначення періоду роботи, за який надано невикористану частину щорічної відпустки, вказавши період з 01.09.2005 року по 31.08.2006 року, стягнуто із директора Уманської ДШМ ОСОБА_3 200 грн. моральної шкоди в іншій частині вимог відмовлено.
Ухвалою від 27 лютого 2008 року апеляційний суд Черкаської області рішення Уманського міськрайонного суду від 28 грудня 2007 року залишив в силі.
У травні 2008 року позивачка подала заяву про перегляд судового рішення Уманського міськрайонного суду від 28 грудня 2007 року у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду рішення ОСОБА_2 зазначила, що їй було відмовлено в задоволенні вимоги про надання частини щорічної відпустки в кількості 19 календарних днів за період роботи 1987-1988 роки та здійснення її оплати. На час розгляду справи їй не була відома обставина, що вона має право на звернення до міськкому профспілки працівників культури як до контролюючого органу щодо надання відпустки. Даний факт підтверджено відповіддю прокуратури м. Умані від 04.04.2008 року. Позивачка вважає, що вищевказані обставини мають істотне значення для вирішення справи, але не були їй відомі на час розгляду справи, тому не в повному обсязі було зроблене відповідне звернення до директора Уманської ДШМ ОСОБА_3 та начальника відділу культури ОСОБА_5 стосовно вирішення питання про надання частини невикористаної відпустки за 1988 р.
26 червня 2008 року ОСОБА_2 подала до суду додаток до заяви про перегляд судового рішення, в якому зазначається, що їй стали відомі інші факти, які необхідно вважати нововиявленими обставинами, а саме: після винесення рішення судом 28.12.2007 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 27.02.2008 року ОСОБА_2 стало відомо, що Вищим адміністративним судом України відкрито провадження за її позовною заявою до Уманського міськрайонного суду про відшкодування шкоди, де суддя Нерушак Л.В. є третьою особою без самостійних вимог. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21.05.2008 року визначено, що розглядати позов ОСОБА_2 до Уманської ДШМ має інший склад суду, що ОСОБА_2 вважає підтвердженням неможливості участі судці Нерушак Л.В. у справах за участю ОСОБА_2 в порядку цивільного та кримінального судочинства, що вказано і в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 15 квітня 2008 року. ОСОБА_2 зазначила, що на момент винесення рішення судді Нерушак Л.В. було відомо, що вона є неповноважною суддею, також зазначила, що суд вирішив справу за участю неналежного відповідача, так як довідкою № 79 від 23.06.2005 року централізована бухгалтерія не являється юридичною особою, не може приймати участь як сторона у процесі. Судом не було встановлено особу головного бухгалтера ОСОБА_6 Також в додатку до заяви ОСОБА_2 вказувала, що в рішенні Уманського міськрайонного суду від 28 грудня 2007 року зазначається, що вона не надала суду доказів про оскарження наказу № 44 від 26.07.2007 року, що не відповідає дійсності, так як суд зазначив, що наказ № 73 від 20.11.2007 року винесено на підставі протесту прокуратури м. Умані, що вказано в постанові від 28.05.2008 року Монастирищенського районного суду Черкаської області, який також вказав, що порушення трудового законодавства щодо ОСОБА_2 мали місце, і це протирічить висновку Уманського міськрайонного суду про відмову в задоволенні вимог щодо визнання незаконними дії директора Уманської ДШМ ОСОБА_3
Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 30 липня 2008 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд судового рішення Уманського міськрайонного суду від 28 грудня 2007 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала на неї апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2008 року як незаконну та винести ухвалу про зміну підсудності даної справи за обставини неможливості участі суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області у розгляді справ за позовами ОСОБА_2
Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно з ч.2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами 20.05.2008 року, ОСОБА_2 вказувала, що такою обставиною є той факт, що на час розгляду даної справи їй не було відомо, що вона має право на звернення до міськкому профспілки працівників культури як до контролюючого органу щодо надання частини відпустки за 1988 рік, в зв'язку з чим голова міськкому профспілки працівників культури ОСОБА_7 після вивчення ним питання не в повному обсязі зробив відповідне звернення до директора Уманської ДШМ ОСОБА_3 та начальника відділу культури ОСОБА_5 стосовно вирішення питання про надання їй частини невикористаної відпустки за 1988 рік, вважаючи, мабуть, необгрунтованим висновок суду в рішенні від 28.12. 2007 року про відмову їй в задоволенні вимог про визнання незаконними дій директора ДШМ ОСОБА_3 та головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу культури Уманської міськради ОСОБА_6 стосовно ненадання частини щорічної відпустки в кількості 19 календарних днів за період роботи 1987-1988 років та здійснення їй оплати.
Однак з матеріалів справи і рішення Уманського міськрайсуді від 28.12.2007 року вбачається, що поставлене ОСОБА_2 питання про визнання незаконними дій директора Уманської ДШМ ОСОБА_3 щодо ненадання їй відпустки в кількості 19 календарних днів за 1987-1988 роки та здійснення її оплати, - належним чином з'ясовувалось і було вирішене судом.
Встановлено судом, що ОСОБА_2 наказом №80 від 23.12.2005 року звільнено з роботи з 23.12.2005 року і в п.3 наказу вказано провести перерахунок заробітної плати та відпускних відповідно до вимог чинного законодавства, а поновлено ОСОБА_2 на підставі рішення Уманського міськрайсуду від 28.02.2007 року.
Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним щорічні відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, що мають дітей. І директор Уманської ДШМ ОСОБА_3 і головний бухгалтер відділу культури ОСОБА_8 наполягали на тому, що компенсація за всі дні щорічних відпусток, які не були використані ОСОБА_2 за період роботи з 01.09.1982 року по 23.12.2005 рік нарахована і проведено повний розрахунок, що підтверджено перевіркою КРУ у Черкаській області, тому суд і прийшов до висновку про відсутність підстав для надання ОСОБА_2 19 календарних днів відпустки за період 1987-1988 років.
До того ж суд зазначив, що ОСОБА_2 не могла не знати про кількість днів щорічної відпустки, відбуваючи у таку з 01.07.1988 року по 06.08.1988 року і пропустила встановлений законом строк звернення до суду за захистом своїх трудових прав. Тому і з цих підстав рішення суду в цій частині є обґрунтованим. Враховано і той факт, що в період 1988 року ОСОБА_3 не був директором Уманської ДШМ, тому не вирішував питання про відпустки працівників ДШМ.
Звідси, вірним є висновок суду про те, що наведена в заяві ОСОБА_2 від 20.05.2008 року підстава як нововиявлена для скасування рішення не може бути визнана такою і не є істотною щодо цього.
В додатку до заяви про скасування рішення суду за нововиявленими обставинами, поданому ОСОБА_2 в червні 2008 року, заявник зазначала, що після винесення судом рішення 28.12.07 року та ухвали апеляційного суду від 27.02.08 року про залишення цього рішення без змін їй стало відомо, що Вищим адміністративним судом України відкрито провадження за її позовною заявою, де суддя Нерушак Л.В. є третьою особою без самостійних вимог, і ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2008 року зазначено, що розгляд її цивільного позову до Уманської ДШМ має розглядати інший склад суду, що є підтвердженням неправомочності суду під головуванням судді Нерушак Л.В. під час розгляду нею даної справи і постановления по ній рішення 28.12.2007 року, що не врахувала і апеляційна інстанція.
Проте, з цим не можна погодитися теж.
Як вбачається з матеріалів справи, вже будучи незгідною з рішенням суду від 28.12.2007 року, ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом до Уманського міськрайсуду Черкаської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями судді під час розгляду справи, що принижують честь і гідність громадянина України, з притягненням до справи третьої особи - судді Нерушак Л.В. Листом за №К-3 8299/06 від 22 лютого 2008 року Вищий адміністративний суд повідомив Уманський міськрайонний суд та суддю Нерушак Л.В. що за позовом ОСОБА_2 до них заведена адміністративна справа, розгляд якої відбудеться в березні 2008 року (ар.справи 247 -зворотний бік).
Ухвалою судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 15 квітня 2008 року скасовано постанову Уманського міськрайсуду від 13 березня 2008 року, постановлену під головуванням судді Нерушак Л.В., якою відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні скарги на постанову від 8 січня 2008 року помічника прокурора м. Умані Пархети М. А. за істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону і зазначено про необхідність розгляду справи іншим судом, оскільки звернення ОСОБА_2 до Вищого адміністративного суду України з позовом до Уманського міськрайсуду і до судді Нерушак Л.В. про відшкодування шкоди позбавляє можливості суддю Нерушак Л.В. і суддів Уманського міськрайсуду розглядати справи так як викликає сумнів в їх об'єктивності (ар.спр.248).
Однак наведене не свідчить про неповажність Уманського міськрайсуду чи судді Нерушак Л.В. під час розгляду справи 28.12.2007 року. Не впливає на це і відкриття Вищим адміністративним судом в цей час касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 по іншим справам за її позовами до Уманського міськрайсуду. Тому і в даному випадку не вбачається нововиявлених обставин.
Щодо розгляду суддею Нерушак Л.В. даної заяви ОСОБА_2, то згідно ч.1 ст. 363 ЦПК України рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядають у зв'язку з ново виявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ. А рішення Уманського міськрайсуду від 28.12.07 року, залишене в силі ухвалою апеляційної інстанції від 27.02.2008 року, - постановлено під головуванням судді Нерушак Л.В.
Не являються нововиявленими і решта обставин, на які посилається ОСОБА_2 в своїй заяві, а саме, що централізована бухгалтерія, відділу Уманської міськради не є юридичною особою, що згідно наказу від 03.06.08р. за №20 в трудових книжках працівників Уманської ДШМ є записи, які необхідно привести у відповідність до діючого законодавства, що вказує, на думку заявниці, про неможливість проведення належного розрахунку, що в рішенні суду зазначено про те, що ОСОБА_2 не надано доказів, що вона оскаржувала наказ №44 від 26.07.2007 року, що не відповідає дійсності.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановления рішення обставини, а також обставини, на які посилається особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при виконанні вимог ст. 15 ЦПК України (ЦПК 1963 року), тобто при належному дослідженні доказів і матеріалів справи.
Тому суд правильно зазначив, що не вважаються ново виявленими обставинами нові докази, які виявлені після ухвалення рішення суду.
Аналізуючи в цілому заявлені ОСОБА_2 вимоги та обставини справи, судова палата вважає, що судом обґрунтовано відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні заяви про перегляд рішення Уманського міськрайсуду від 28 грудня 2007 року за нововиявленими обставинами, оскільки таких не встановлено і заявником не наведено.
Ухвала суду відповідає вимогам закону і підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги, - не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303; 304; 307; 312 ЦПК України, судова палата, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Уманського міськрайсуді Черкаської області від 30 липня 2008 року, -залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двохмісячного строку.