Постанова

Іменем України

27 червня 2019 року

м. Київ

справа № 756/7748/16-ц

провадження № 61-22921св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2017 року ускладіколегії суддів: Українець Л. Д., Оніщук М. І., Крижанівська Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 19 471,90 грн збитків за спожиту необліковану електроенергію, 1 378 грн судового збору, 1 476 грн витрат за проведення судово-криміналістичної експертизи.

В обґрунтування заявлених вимог посилалося на те, що 15 травня 2014 року за адресою відповідача представники ПАТ «Київенерго» виявили відсутність пломби № 6210298 на клемній кришці розрахункового приладу обліку, на її місті стоїть пломба № 00900943, яка має сліди склею, пломби Держспоживстандарту пошкоджені та мають сліди від перепломбування. На підставі наявних порушень складено акт порушень № 36134 , який підписано трьома представниками енергопостачальника.

23 квітня 2015 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення, під час якої встановлено, що акт від 15 травня 2014 року № 36134 складено правомірно.

На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН відповідно до п. 3.4 Методики, згідно якого нарахована сума склала 19 471,90 грн.

Не зважаючи на вимогу сплатити вказану заборгованість, станом на 01 лютого 2016 року заборгованість споживачем не погашена.

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 17 січня 2017 року позов ПАТ «Київенерго» задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» 22 325,90 грн.

Суд першої інстанції мотивував рішення доведеністю заявлених позивачем вимог.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Апеляційний суд м. Києва рішенням від 01 березня 2017 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Апеляційний суд мотивував рішення тим, що ПАТ «Київенерго» не надало належних та допустимих доказів на підтвердження вини відповідача у пошкодженні пломб приладу лічильника електричної енергії та втручання у його роботу з метою заниження показників спожитої електричної енергії, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення) на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 20 березня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Київенерго» просить скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2017 року,і залишити в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції є незаконним і несправедливим, ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яку надає позивач, у розумінні статті 1 Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, далі - ПКЕЕН).

Пунктом 53 Правил передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт.

Акт вважається дійсним якщо його підписали три представники енергопостачальної організації.

Факт втручання споживача в роботу засобу обліку електричної енергії № 1009210, яким здійснювався облік електричної енергії, поданої до квартири відповідача, внаслідок якого електролічильник споживача недовраховував електричну енергію на 59,59 %, підтверджено висновками експертизи.

Відповідальність за самовільне втручання в роботу електролічильника, в результаті якого електролічильник споживача недовраховував електричну енергію несе споживач електричної енергії.

Недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Суд безпідставно став на сторону відповідача, не взявши до уваги, що тільки споживач електричної енергії зацікавлений в безобліковому її споживанні.

16 червня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшов відзив (заперечення) ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції повно та всебічно з`ясував усі обставини в межах доводів апеляційної скарги, та прийняв рішення з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 11 ПКЕЕН (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) відповідальність за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок.

Апеляційний суд установив, що засіб обліку електричної енергії № 1009210, який здійснював облік електричної енергії що подавалася до квартири відповідача, розташований на сходовій клітці у будинку, де проживає відповідач, а тому тягар відповідальності відповідача за порушення ПКЕЕН (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) відсутній, оскільки відповідач, в силу закону, не несе відповідальності за збереження та схоронність пломб, лічильників встановлених на сходових клітках.

Споживач не знав та, в силу вимоги закону, не зобов`язаний був знати про поломку лічильника, внаслідок якої електрична енергія не обліковувалась повністю. Він належним чином сплачував рахунки за електроенергію за показниками лічильника, внаслідок чого у нього виникли легітимні очікування щодо правомірного споживання майна (електроенергії) у обсязі, який він оплатив відповідно до показників лічильника.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про наявність вини відповідача у не облікованому споживанні електричної енергії, яка не підтверджується жодним доказом, порушив легітимні очікування відповідача щодо права мирного володіння своїм майном, передбаченим статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зОболонського районного суду м. Києва.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

04 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яку постачає ПАТ «Київенерго» за адресою: АДРЕСА_1 .

Лічильник електричної енергії споживача ОСОБА_1 розташований на сходовій клітці.

15 травня 2014 року представники постачальника електричної енергії ПАТ «Київенерго» в присутності відповідача ОСОБА_1 складено акт про порушення № 36134, в якому зазначено, що проведеною перевіркою встановлено порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 9, 10, 14, 42, а саме: відсутня пломба № 6210298 на клемній кришці розрахункового приладу обліку, замість неї стоїть пломба № 00900943, пломба має сліди склею, пошкоджені пломби Держспоживстандарту (пломби мають сліди від перепломбування стороннім предметом) на кожусі електричного лічильника, виявлені ознаки втручання в розрахункові прилади обліку з метою зміни його показників, внаслідок чого спожита електроенергія недовраховується. Від підпису акта ОСОБА_1 відмовилася.

Згідно з актом проведення експертизи лічильників електроенергії від 18 червня 2014 року та актом технічного огляду приладу обліку електричної енергії пломби електролічильника споживача ОСОБА_1 пошкоджені (перетиснуті); внаслідок пошкодження пломб держповірки та виробника отримано несанкціонований доступ до конструкції лічильника; метрологічні параметри не відповідають класу точності.

ПАТ «Київенерго» проведено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, який становить 19 471,90 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену

законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність (частина перша статті 27 Закону України «Про енергетику» у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції).

В абзаці другому статті 27 Закону України «Про енергетику» (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) визначено, що правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з пунктами 10, 11 ПКЕЕН (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі або на інших об`єктах споживача, та пломб на них покладена на споживача електроенергії. У разі встановлення лічильника в квартирі (будинку) або іншому об`єкті споживача енергопостачальником складається акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Відповідальність за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організації, у віданні якої перебуває будинок (пункт 11 ПКЕЕН у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції).

Разом із цим порядок проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів визначається Положенням про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 червня 2003 року № 322 (далі - Положення), та Інструкцією про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії споживачів, затвердженої директором СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» (далі - Інструкція), на підставі зазначеного Положення та інших нормативних актів, якими регулюються питання користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 1.3.2 Положення експертиза лічильників проводиться у разі наявності ознак порушення пломб чи підробки відтиску тавра територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або енергопостачальника, втручання в лічильний механізм.

Згідно з пунктом 2.2 Положення зняття та опломбування лічильника, що підлягає експертизі, проводиться у присутності споживача або представника організації, у віданні якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці). Аналогічне положення міститься у пункті 2.9 Інструкції.

Відповідно до пункту 2.3 Положення лічильники, що підлягають експертизі, повинні пломбуватися з використанням пломби, логотип якої містить індивідуальний номер та назву енергопостачальника. Пломба додатково встановлюється у тому самому місці, де встановлена пломба Держспоживстандарту. У разі неможливості встановити пломбу в цьому місці або виявлення пристосувань для заниження показань лічильника лічильник разом з цими пристосуваннями пакується в поліетиленовий пакет і опломбовується в присутності споживача або представника організації, у віддані якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці).

Згідно з пунктом 2.4 Положення після зняття й опломбування лічильника електричної енергії представник енергопостачальника складає акт-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії у двох або, у разі встановлення лічильника на сходовій клітці, трьох примірниках відповідно до форми, наведеної у додатку 1 (по одному для споживача, організації, у віддані якої перебуває будинок, і енергопостачальника). В акті-повідомленні вказуються мета експертизи лічильника та причини, що викликали необхідність її проведення, спосіб пломбування та інше.

Пункт 2.13 Інструкції також передбачає повідомлення споживача про проведення експертизи.

Згідно з пунктом 3.3.6 Інструкції у разі виявлення ознак пошкодження пломб електропостачальної організації проводиться судово-криміналістична експертизи.

Пункт 3.3.7 Інструкції передбачає в описі експертизи визначення способу заниження роботи приладу.

Згідно з пунктом 3.3.11 Інструкції після проведеної експертизи для подальшого зберігання прилад упаковується у присутності споживача.

Відповідно до пункту 2.5 Положення залежно від місця встановлення лічильника, що підлягає експертизі, акт-повідомлення підписується представником енергопостачальника та споживачем або представником організації, у віданні якої перебуває будинок, якщо лічильник установлено на сходовій клітці.

Оскільки лічильник електричної енергії споживача ОСОБА_1 розташований на сходовій клітці, то суд апеляційної інстанції на підставі вищевказаних норм права дійшов обґрунтованого висновку, що зняття, опломбування та експертиза лічильника електричного приладу була проведена позивачем з порушенням Положення та Інструкції.

Зокрема, при знятті та опломбуванні лічильника не був присутній представник житлової організації (балансоутримувача будинку).

Крім того, апеляційний суд належно оцінив те, що всупереч вимогам пункту 3.3.7 Інструкції акт проведення експертизи лічильника електроенергії від 18 червня 2014 року не містить опису способу заниження споживачем показань лічильника та вину споживача у цьому.

Таким чином, відмовляючи в задоволенні у позову, суд апеляційної інстанції правильно виходив з недоведеності вини відповідача у пошкодженні пломб приладу обліку електричної енергії та втручання у його роботу з метою заниження показників спожитої електричної енергії, враховуючи, що згідно з частиною четвертою статті 60 ЦПК України (вчинній на час розгляду справи судами редакції) доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок суду першої інстанції про доведеність факту порушення відповідачем ПКЕЕН ( у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції), що полягає в необлікованому споживанні електричної енергії внаслідок втручання в роботу електролічильника, не підтверджено належними та допустимими доказами, а навпаки, з матеріалів справи не вбачається факту самовільного втручання відповідача в роботу електролічильника та його вини у виникненні заборгованості за не обліковану електроенергію.

Аргументи касаційної скарги про те, що тільки споживач електричної енергії зацікавлений в безоблікованому споживанні електроенергії самі по собі висновки апеляційного суду не спростовують, а ґрунтуються на припущеннях.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду та ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Перевіряючи аргументи касаційної скарги, Верховний Суд бере до уваги зміст судових рішень обох інстанцій, доводи та заперечення сторін та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило