Справа № 22ц-1321/2008

Головуючий по 1 інстанції Вітер Л.А.

Категорія 45

Доповідач в апеляційній інстанції Трюхан Г.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2008 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Магда Л.Ф.

суддів     Трюхана Г.М. ,  Бабенко В.М.

при секретарі     Макарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3,  ОСОБА_4 до Христинівської міської ради,  ОСОБА_2 про визнання рішення органу місцевого самоврядування неправомірним,  його скасування,  встановлення границь землекористування між співвласниками індивідуального житлового будинку,  -

встановила:

ОСОБА_3  та ОСОБА_4М звернулись до суду з позовом до Христинівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання рішення органу місцевого самоврядування неправомірним,  його скасування,  встановлення границь землекористування між співвласниками індивідуального житлового будинку посилаючись на те,  що згідно договорів купівлі-продажу від 05.07.1996 р. зареєстрованих в Христинівській державній нотаріальній конторі в реєстрах за № 2055 та 2056,  кожен з позивачів набув право власності на 31/100 частину домоволодіння в АДРЕСА_1.

Співвласником 38 % зазначеного домоволодіння являється відповідачка по справі ОСОБА_2

На час реєстрації договорів купівлі-продажу був визначений порядок користування присадибною земельною ділянкою між ОСОБА_5 ,  попереднім власником 62/100 частини домоволодіння та ОСОБА_2,  згідно якого ОСОБА_5  належало право землекористування площею 815 кв.м. ,  ОСОБА_2 - 475 кв.м. ,  що зазначено в Схематичному плані з визначенням відповідних меж та площ.

У червні 2007 року стало відомо,  що сесією Христинівської міської ради розглянута заява ОСОБА_2 та прийнято рішення від 07.10.2003 року про розподіл земельної ділянки між співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1,  яким за ОСОБА_2 закріплена земельна ділянка площею 490 кв.м. ,  а за позивачами - 800 кв.м.

Вказане рішення ОСОБА_3  та ОСОБА_4  вважають неправомірним,  тому і звернулись до суду за захистом порушених прав,  та просили суд відновити їм строк позовної давності,  як такий що пропущений з поважних причин.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3  та ОСОБА_4  задоволено.

Відновлено строк позовної давності,  як такий що пропущений з поважних причин.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Христинівської міської ради від 07.10.2003 р. про розподіл присадибної земельної ділянки та встановлено порядок землекористування між сторонами в історично визначених межах,  тобто ОСОБА_3  та ОСОБА_4 право землекористування площею 815 кв.м. ,  ОСОБА_2 - 475 кв.м.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує,  що рішення несправедливе,  таке що не відповідає нормам як моралі,  так і права. Просить рішення скасувати.

Заслухавши доповідача,  сторони по справі,  вивчивши та обговоривши матеріали справи судова колегія вважає,  що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.

На підставі договорів купівлі-продажу від 05.07.1996р. зареєстрованих в Христинівській держнотконторі в реєстрах за №2055 та №2056,  кожен з позивачів набув власності на 31/100 домоволодіння в м. Христинівка по вул. Войкова,  11,  яке включає житловий будинок «А»,  веранду «а»,  хлів «Б»,  вбиральню «Г»,  паркан №1. Всього їм належить 62/100 домоволодіння.

Співвласником 38% зазначеного домоволодіння являється ОСОБА_2.

Домоволодіння розташоване на присадибній земельній ділянці 1290 кв.м. ,  що зазначено в схематичному плані присадибної земельної ділянки. На час реєстрації договорів купівлі-продажу був зформований порядок користування присадибною земельною ділянкою між право попередником позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2,  згідно якого ОСОБА_5  належало право землекористування площею 815 кв.м. ,  а ОСОБА_2 475 кв.м. ,  що зазначено в схематичному плані з визначенням відповідних меж та площ. В порядку правоприємства,  після купівлі 62/100 домоволодіння,  позивачі продовжували користуватись площею 815кв.м.  в зазначених у схемі межах.

У червні 2007р. позивачам стало відомо,  що сесією Христинівської міської ради розглянута заява ОСОБА_2 та прийнято рішення від 07.10.2003р. про розподіл земельної ділянки між співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1. За ОСОБА_2 закріплена земельна ділянка 490 кв.м. ,  за позивачами - 800 кв.м.

Таке рішення являється неправомірним,  оскільки воно ущемляє землекористувачів.

Порушена процедура розгляду заяв про вирішення земельних спорів.

Відповідно до  ст. 159 ЗК України такі заяви повинні розглядатись за участю зацікавлених осіб,  з своєчасним повідомленням про час та місце розгляду спору.

Заява ОСОБА_2 розглянута без відома позивачів,  виклику на засідання сесії,  повідомлення про наслідки розгляду заяви ОСОБА_2 План - схема розподілу земельної ділянки,  який затверджений рішенням сесії від 07.10.2003р. суперечить плану - схемі,  який існував декілька десятиліть,  являється історично сформованим,  зафіксований у інвентаризаційній справі на будинок Христинівським відділком Черкаського облінвентарбюро.

Більш того,  план-схема від 07.10.2003р. передбачає дві самостійні (автономні) ділянки землі,  які виключають землю спільного землекористування. Між тим,  сарай (хлів) знаходиться у спільній дольовій власності сторін,  тобто позивачам належить 62%,  а ОСОБА_2 - 38%. Територія розміщення сараю (хліва),  підходу до нього повинна перебувати у спільному користуванні співвласників,  включаючи і ОСОБА_2

Існуючий план - схема землекористування до 07.10.2003р. передбачає відрізок ( площі землі спільного користування).

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004р. за №7,  суди вирішують земельні спори виходячи з того,  що порядок користування спільною земельною ділянкою визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру часток у спільній власності на будинок. Суд бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів між ними самими,  так і з участю осіб,  котрі пізніше придбали відповідну

частку в спільній власності на землю або житловий будинок і для них зазначена угода також є  обов'язковою.

Угода,  щодо порядку користування присадибною земельною ділянкою була сформована між право передником позивачів ОСОБА_5  та ОСОБА_2,  що знайшло схематичне закріплення в інвентар бюро. Такий порядок повинен бути обов'язковим і після набуття позивачами права дольової (часткової) власності на будинок в порядку правоприємства після ОСОБА_5

Позивачі оскаржували рішення сесії від 07.10.2003р.,  однак рішення шістнадцятої сесії Христинівської міської ради у скликанні від 04.09.2007р. рішення від 07.10.2003р. залишено без змін через відсутність голосів для прийняття рішення згідно Регламенту ради.

Встановлений законом термін на оскарження рішення сесії від 07.10.2003р. пропущений з поважної причини. Позивачів,  як співвласників будинку не залучали при розробці проекту плану - схеми землекористування в 2003р.,  не повідомили про розгляд заяви ОСОБА_2 в міській раді та не надіслано позивачам повідомлення про результати заяви ОСОБА_2 Про наявність зазначеного рішення позивачам стало відомо у червні 2007р. Отже,  пропущений строк для звернення за судовим захистом з поважних причин,  тому підлягає до відновлення.

Крім того відповідно до п.4  ст. 268 ЦК України,  позовна давність на такі вимоги не поширюється.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  307,  308 ЦПК України,  судова палата, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити,  а рішення Христинівського районного суду від 25 квітня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом 2-х місяців з часу його проголошення до Верховного Суду України.