Дата документу 02.07.2019 Справа № 328/3069/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 328/3069/18

Провадження №22-ц/807/2327/19

Головуючий в 1-й інстанції - Коваленко П.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,

секретарБєлова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 23 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 23.04.2019 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що на виконання ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 10.04.2019 року про залишення позовної заяви без руху АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало оригінал платіжного доручення №PROM5BSVDU від 25.10.2018 року на суму 1762 грн. проте судом першої інстанції вона не прийнята до уваги у зв`язку з тим, що платіжне доручення не знайшло свого підтвердження у КП «Д-3» в автоматичному режимі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання ухвали Токмацького районного суду Запорізької області від 23 квітня 2019 року було надано оригінал платіжного доручення №PROM5BSVDU від 25.10.2018 року на суму 1762 грн. проте, в КП «Д-3» відсутній запис підтвердження про сплату судового збору.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частинами 1, 2 ст. 9 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно роз`яснення, що містяться в п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 (зі змінами)).

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Проте суд першої інстанції на противагу вище зазначеним нормам, в своїй ухвалі, зазначив, що кошти за сплату судового збору при зверненні з позовною заявою не було зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, без надання підтвердження про здійснення судом перевірки про зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі вищезазначеного, ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, не можна визнати законною та обґрунтованою, тому відповідно ст.379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду вказаного процесуального питання до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 23 квітня 2019 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 02 липня 2019 року.

Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар

Судді: О.В. Крилова

О.З. Поляков