ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 липня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 733/479/19

Головуючий у першій інстанції - Овчарик В. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/895/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В.,

учасники справи:

заявник: Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго»,

боржник: ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2019 року про відмову Акціонерному товариству «Облтеплокомуненерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, -

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2019 року відмовлено АТ «Облтеплокомуненерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 22 677,50 грн.

В апеляційній скарзі представник АТ «Облтеплокомуненерго» просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районний суд дійшов помилкового висновку про те, що заявником пропущений строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦПК України.

Представник товариства зазначає, що суд, всупереч положенням ч. 5 ст. 261 ЦК України, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила) не взяв до уваги тієї обставини, що плата за послуги з централізованого опалення вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим і за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Отже, суму нарахування за квітень 2016 року споживач мав сплатити до 20 травня 2016 року.

Заявник вказує, що перебіг позовної давності в даному випадку починається з 20 травня 2016 року, а товариство звернулось до суду 15 квітня 2019 року, що не суперечить ст. 257 ЦК України.

Боржником відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуюче наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи АТ «Облтеплокомуненерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту виникнення права вимоги у АТ «Облтеплокомуненерго» (01.04.2016) пройшов строк, який перевищує позовну давність (три роки).

Однак з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, оскільки він не відповідає обставинам справи.

У справі встановлено, що 16 квітня 2019 року АТ «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду із заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення у сумі 22 677 грн 50 коп. за період з 01 квітня 2014 року по 28 лютого 2019 року (а.с. 2-4).

За змістом ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

За приписами ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Згідно зі ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відносини, які виникли між виконавцем послуг з централізованого опалення та споживачем таких послуг, регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

Пунктом 18 Правил визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води є календарний місяць, а плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Обґрунтовуючи відмову у видачі судового наказу пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції залишив поза увагою п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, який пов`язує обрахування строку позовної давності для відмови у видачі судового наказу саме з моменту виникнення права вимоги, а не з періодом виникнення заборгованості. Отже, право вимоги у АТ «Облтеплокомуненерго» за вказаний період виникло з 21 травня 2016 року, тобто з наступного дня після 20 травня 2016 року - календарної дати, не пізніше якої споживач повинен був здійснити оплату послуг з теплопостачання за квітень 2016 року, а не з 01 квітня 2016 року, як помилково визначено судом першої інстанції.

Таким чином, висновок районного суду про відмову у видачі судового наказу за пропуском строку позовної давності не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону.

Враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу 16 квітня 2016 року (згідно штемпелю на поштовому конверті), тобто у межах трирічного строку з дня виникнення права вимоги (21 травня 2016 року), колегія суддів вважає, що трирічний строк позовної давності щодо звернення із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01 квітня 2016 року по 28 лютого 2019 року АТ «Облтеплокомуненерго» не пропущений.

Відтак, оскаржувана ухвала на підставі п. 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, п. 3 ч. 1 ст. 379, 381-384, 389 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» - задовольнити.

Ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: