Справа № 22ц-502/2010 Головуючий у 1 інстанції- ЛИТВИНЕНКО І.В.
Категорія – цивільна Доповідач – ШАРАПОВА О.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді ШАРАПОВОЇ О.Л.
суддів: ЄВСТАФІЇВА О.К., ЗАБОЛОТНОГО В.М.
при секретарі: ШТУПУН О.М.
за участю : ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2009 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ Укргазбанк”до ОСОБА_5 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ „Укргазбанк” заборгованість за кредитним договором в сумі 2462.81 дол. США, пеня в сумі 6279.81 грн. та судові витрати.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з”ясуванні обставин, які мають значення для справи. Апелянт посилається на те, що в травні 2009 року ПАТ АБ „Укргазбанк” звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 14 823.98 дол. США та 741.97 грн., але свої зобов”язання він, апелянт, виконував належним чином, що підтверджується і сумою, яка стягнута з нього згідно з судовим рішенням, тобто позивач безпідставно ініціював судовий розгляд справи. Апелянт вказує на те, що позивач не направляв на його адресу або адресу поручителя письмової вимоги про виконання зобов”язання , як це передбачено умовами укладеного кредитного договору та договору поруки. Апелянт зазначає, що позовні вимоги задоволені частково, але суд в порушення приписів ст. 88 ЦПК України стягнув з нього судові витрати в повному обсязі, а на відшкодуванні судових витрат позивач взагалі не наголошував.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 08 липня 2008 року між ПАТ акціонерний банк „Укргаз банк” ( колишня назва ВАТ АБ „Укргазбанк”) та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір на суму 24 200 доларів США строком по 06 січня 2010 року зі сплатою 1 % річних за користування кредитними коштами, щомісячною комісією за обслуговування кредиту 0.2% від суми кредита.
Відповідно до п. 5.1 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов”язань, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів за користування кредитом, належних до сплати комісій та іншої заборгованості за вказаним договором.
09 липня 2008 року ОСОБА_5 отримав кредитні кошти в сумі 24 200 доларів США ( а. с. 22, 23).
В забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором 08 липня 2008 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та позивачем був укладений договір поруки.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов”язків за кредитним договором в повному обсязі. Позичальник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
28 грудня 2009 року представником ПАТ АБ „Укргазбанк” до суду першої інстанції була подана заява про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_6, що узгоджується з приписами ст. 543 ЦК України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2009 року позовна заява ПАТ АБ „Укргазбанк” до ОСОБА_6 про стягнення боргу була залишена без розгляду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_5 зобов”язань за кредитним договором належним чином не виконував, частково заборгованість ОСОБА_5 була погашена після звернення ПАТ АБ „Укргазбанк” до суду, а тому з відповідача слід стягнути заборгованість в сумі 2462.81 доларів США, пеню в сумі 6279.81 грн. та судові витрати в повному обсязі.
Розглядаючи справу у межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За змістом ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов”язок повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Як вбачається з розрахунків ПАТ АБ „Укргазбанк” ОСОБА_5 належним чином зобов”язань за кредитним договором не виконував, в результаті чого на час звернення до суду утворилася заборгованість по кредиту 12095 дол. США, прострочена заборгованість 2690 дол. США, заборгованість по процентам за прострочену заборгованість 5.08 дол. США, заборгованість по процентам 33.88 дол. США, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту 735.27 грн., заборгованість по пені за несвоєчасне повернення процентів 66.99 грн.; станом на 28 грудня 2009 року утворилася заборгованість по тілу кредита в сумі 1335 дол. США, прострочена заборгованість по кредиту 1127.81 дол. США, пеня в сумі 6279.81 грн.
За таких обставин, апеляційний суд знаходить , що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_5 зобов”язань за кредитним договором належним чином не виконував, що є підставою для повернення всієї суми кредиту.
Про час і місце апеляційного розгляду справи ОСОБА_5 був повідомлений 22 лютого 2010 року за місцем роботи, що підтверджується як повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 162, 163), так і змістом заяви ОСОБА_5 від 26 лютого 2010 року про відкладення розгляду справи ( а.с. 164).
Доводи апелянта про те, що в травні 2009 року ПАТ АБ „Укргазбанк” звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 14 823.98 дол. США та 741.97 грн., але свої зобов”язання він виконував належним чином, що підтверджується і сумою, яка стягнута з нього згідно з судовим рішенням, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки на час звернення ПАТ АБ „Укргазбанк” до суду ОСОБА_5 не була проведена сплата чергових платежів за березень та квітень 2009 року, що стало підставою для пред”явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, а в ході розгляду справи ОСОБА_5 проводилося погашення заборгованості по кредитному договору в червні, липні, серпні, вересні та грудні 2009 року.
Доводи апелянта про те, що позивач не направляв на його адресу письмової вимоги про виконання зобов”язання , як це передбачено умовами укладеного кредитного договору, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки законодавством не передбачений обов”язок банківської установи, у разі порушення позичальником умов кредитного договору, направляти на адресу останнього письмову вимогу про виконання зобов”язання і такі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Доводи апелянта про те, що позовні вимоги задоволені частково, але суд в порушення приписів ст. 88 ЦПК України стягнув з нього судові витрати в повному обсязі, апеляційний суд вважає такими, що не грунтуються на законі, оскільки на час звернення ПАТ АБ „Укргазбанк” до суду ОСОБА_5 не була проведена сплата чергових платежів за березень та квітень 2009 року, що стало підставою для пред”явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, в ході розгляду справи ОСОБА_5 проводилося погашення заборгованості по кредитному договору в червні, липні, серпні, вересні та грудні 2009 року, а розмір судових витрат був правильно визначений, виходячи з ціни позову на час звернення ПАТ АБ „Укргазбанк” до суду, а тому суд першої інстанції обгрунтовано стягнув судові витрати з ОСОБА_5О на користь позивача в повному обсязі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :