УХВАЛА
іменем України
25 лютого 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Молнар Е.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Рахівського районного суду від 25 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, до Діловецької сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та Рахівської ДНК про визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_8, до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Діловецької сільської ради та КП «БТІ» Рахівської районної ради про визнання права власності на житловий будинок, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оскаржили в апеляційному порядку ухвалу Рахівського районного суду від 25 листопада 2009 року, якою направлено матеріали зазначеної цивільної справи прокурору Рахівського району для перевірки.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянти посилаються на порушення судом норм процесуального права, в зв’язку з чим ставлять питання про скасування ухвали місцевого суду, постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про направлення справи прокурору та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Заслухавши представника апелянтів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до змісту ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право». Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду та вирішення справи.
Враховуючи, що правова норма, яка б надавала в даному випадку місцевому суду повноваження постановляти такого роду ухвалу як оскаржувана відсутня, слід дійти висновку, що місцевий суд постановив її з порушенням норм ЦПК України, вийшовши за межі своїх процесуальних повноважень.
Перевищивши свої повноваження, визначені ЦПК України, суд не може вважатися судом «встановленим законом» відносно оскаржуваної ухвали в значенні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом при вирішенні спору щодо його прав та обов’язків цивільного характеру, оскільки термін «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції і повноважень та дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Сокуренко і Супрун проти України» від 20 липня 2006 року та «Лавентс проти Латвії» від 7 листопада 2002 коку), яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 2, ч. 1 ст. 8 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Колегія суддів вважає, що відсутність законодавчого закріплення можливості оскарження ухвал, постановлених судом поза межами визначених законом повноважень, не є перешкодою для її перегляду в апеляційному порядку, оскільки визначений ст. 293 ЦПК України перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду стосується ухвал, постановлених судом у межах своїх повноважень, якою не є оскаржувана ухвала.
Враховуючи, що ухвала місцевого суду постановлена з порушенням процесуальних норм права і перешкоджає подальшому провадженню у справі вона підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення по суті.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Рахівського районного суду від 25 листопада 2009 року скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: