номер провадження справи  15/155/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2019                                                                                            Справа №  908/2644/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, при секретарі судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, 03150, м. Київ,               вул. Тверська, 5 в особі філії “Центр забезпечення виробництва”, 03049, м. Київ,                          пр-т Повітрофлотський, 11/15

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Владар Україна”, 69032,                м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 9

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Смарт Іншуранс”, 07807, Київська область, Бородянський район, с. Дружня, вул. Привокзальна, буд. 13, оф.7

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Пічугіна С.С., адвокат, посвідчення адвоката № 000408 від 20.07.2018, довіреність від 17.04.2019;    

від відповідача: Чулой І.С., адвокат, свідоцтво ЗП № 002164 від 16.05.2019, довіреність б/н від 12.06.2018  

від третьої особи: не з`явився  

Суть спору:

07.12.2018 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” м. Київ особі філії “Центр забезпечення виробництва”, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Владар Україна”, м. Запоріжжя про стягнення штрафних санкцій за договором поставки № ЦЗВ-03-09017-01 від 25.10.2017 в розмірі 303 825,93 грн, з яких: пеня у сумі 148 455,33 грн та штраф у сумі 155 370,60 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2018, справу № 908/2644/18 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 11.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2644/18, присвоєно справі номер провадження 15/155/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 26.12.2018.

Ухвалою суду від 26.12.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю “Страхову компанію “Смарт Іншуранс”, розгляд підготовчого провадження відкладався на 17.01.2019.

Ухвалою суду від 17.01.2019 відкладалось підготовче засідання на 06.02.2019.

Ухвалою суду від 06.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2644/18 до судового розгляду по суті на 28.02.2019.

11.02.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Владар Україна”, м. Запоріжжя до відповідача Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва”, м. Київ про визнання недійсним п. 10.1 Договору поставки №ЦЗВ-03-09017-01 від 25.10.2017.

Ухвалою суду від 14.02.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Владар Україна”, м. Запоріжжя  у поновленні строку на подання зустрічної позовної заяви та повернуто зустрічний позов заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

19.02.2019 на адресу господарського суду Запорізької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Владар Україна”, м. Запоріжжя за вх. № 21-02 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.02.2019 справа № 908/2644/18 про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.02.2019 зупинено провадження у справі № 908/2644/18 до перегляду Центральним апеляційним господарським судом в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.02.2019 про повернення зустрічної позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю “Владар Україна”.

У зв`язку з поверненням матеріалів справи № 908/2644/18 до Господарського суду Запорізької області ухвалою суду від 20.06.2019 поновлено провадження у справі з 01.07.2019, призначено розгляд справи по суті на 01.07.2019.  

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно – апаратного комплексу «Акорд».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було підписано договір поставки. За умовами вказаного договору позивачем на адресу відповідача була надіслана рознарядка (дозвіл) на відвантаження продукції від 30.12.2017 на суму 1  224  132,00 грн. В додаток до вказаної рознарядки листом від 26.01.2018 було повідомлено реквізити кінцевих вантажоодержувачів. Враховуючи виробничу необхідність, у зв`язку із значним прострочення поставки продукції листом від 26.01.2018 здійснено коригування рознарядки та зменшено суму поставки продукції до 1  035  804,00 грн. Продукцію відповідачем поставлено з простроченням строку визначеного умовами договору. За неналежне виконання умов договору позивачем нараховані відповідачу пеню в розмірі 148  455,33 грн та штраф у сумі 155  370,60 грн, які просить стягнути з відповідача.

Також вважає заперечення відповідача на позов безпідставними, оскільки умовами договору чітко визначено строк поставки, а саме протягом 30-ти календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці. Вважає, що лист від 01.03.2018 не є рознарядкою як то вважає відповідач, оскільки вказаним листом було повідомлено відповідача про відсутність потреби у поставці частини товару. Вважає позов обґрунтованим, та просить задовольнити його у повному обсязі.        

Представник відповідача проти позову заперечив з тих підстав, що на адресу відповідача надсилались три рознарядки з повідомленням про готовність до прийняття товару, однак в першій з них не було визначено кінцевого вантажоодержувача, а в другій зазначено, що реквізити кінцевих вантажоодержувачів буде повідомлено додатково. Лише рознарядка від 01.03.2018, яку було одержано 21.03.2018 мала статус остаточної. Поставку товару на час вирішення спору в суді здійснено у повному обсязі, що підтверджується актами та видатковими накладними. Однак, акти від 14.05.2018, 04.06.2018 тривалий час перебували на оформленні та підписанні у позивача, а на час прийняття рішення у справі лише акт від 19.06.2018 не оформлено та не підписано позивачем. До вчинення позивачем додаткових дій – надання реквізитів кінцевих вантажоодержувачів, відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання свого обов`язку, що відповідає приписам ч. 1 та 2 ст. 613 Цивільного кодексу України. З урахуванням умов статті 253 ЦК України, пунктів 5.1, 5.2 договору вважає, що початком перебігу 30-ти денного строку є 22.03.2018, а його закінченням 20.04.2018. У зв`язку з ненаданням доказів позивачем належного виконання умов п. 5.2 договору щодо надсилання рознарядок просить у задоволені позову відмовити.

Представник від третьої особи не з`явився, пояснення на позов та документи в обґрунтування не наддав. Про час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином.        

В судому засіданні 01.07.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено та підписано 04.07.2019.

Заслухавши доводи представників позивача, відповідача та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

25.10.2017 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» (філія «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця», замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Владар Україна» (ТОВ «Владар Україна», постачальник) підписано договір поставки № ЦЗВ-03-09017-01.

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Пунктом 1.2 договору визначено найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів).

Розділом 5 Договору сторони врегулювали умови та терміни постачання продукції.  Постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) - пункт призначення - згідно рознарядки замовника (відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» ред. 2010).

Поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до прийому Продукції.

Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки Замовника, якщо інше не вказано у рознарядці (пункт 5.2 Договору).

За необхідності, рознарядка може бути відкоригована Замовником, про що обов`язково повідомляється Постачальнику.

12.12.2017 ТОВ «Владар Україна» надіслав на адресу замовника лист № 215 з повідомленням про готовність поставити продукцію згідно з переліком у листі на виконання умов договору № ЦЗВ-03-09017-01 від 25.10.2017.

30.12.2017 філія «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» направила на адресу ТОВ «Владар Україна» рознарядку № ЦЗВ-20/6449 на відвантаження продукції від на суму 1 224 132,00 грн. В рознарядці зазначено про те, що реквізити кінцевих вантажоодержувачів буде повідомлено додатково. (в підтвердження надсилання надано фіскальний чек від 04.01.2018 № 8168, список згрупованих поштових відправлень УЕ по Україні, опис вкладення відправлення УЕ 0304908140469).

26.01.2018 філія «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» направила на адресу ТОВ «Владар Україна» рознарядку № ЦЗВ-20/546 в якій були зазначені реквізити кінцевих вантажоодержувачів. Останнім реченням у рознарядці було зазначено, що реквізити кінцевих вантажоодержувачів буде повідомлено додатково. (в підтвердження надсилання надано фіскальний чек від 29.01.2018 № 0058, список згрупованих поштових відправлень УЕ по Україні, опис вкладення відправлення УЕ 0304906533510).

01.03.2018 філія «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» на адресу ТОВ «Владар Україна» направила рознарядку № ЦЗВ-20/6449, якою враховуючи виробничу необхідність відкоригована рознарядка з урахуванням реквізитів кінцевих вантажоодержувачів на загальну суму 1 035 804,00 грн. (в підтвердження надсилання надано фіскальний чек від 02.03.2018 № 3172, список згрупованих поштових відправлень УЕ по Україні, опис вкладення відправлення УЕ 0304906533536).

08.06.2018 на адресу відповідача надсилалась претензія з вимогою сплатити штрафні санкції за порушення строків постачання продукції. (в підтвердження надсилання надано фіскальний чек від 11.06.2018 № 0058, список згрупованих поштових відправлень УЕ по Україні, опис вкладення відправлення УЕ 0304908137670).

На час вирішення спору в суді сторонами до матеріалів справи надано наступні документи на підтвердження постачання продукції на виконання умов договору, а саме: акт від 02.04.2018 № 23 на суму 131 239,20 грн (видаткова накладна від 02.04.2018. № 76); акт від 11.04.2018 № 21 на суму 81 532,80 грн (видаткова накладна від 11.04.2018 № 81); акт від 11.04.2018 № 34 на суму 88 327,20 грн (видаткова накладна від 02.04.2018 № 76); акт від 17.04.2018 на суму 47 560,80 грн (видаткова накладна від 17.04.2018 № 82); акт від 20.04.2018 № 24 на суму 11 037,60 грн (видаткова накладна від 20.04.2018 № 85); акт від 20.04.2018 на суму 64  368,00 грн (видаткова накладна від 20.04.2018 № 84); акт від 07.05.2018 № 05 на суму 25  404,00 грн (видаткова накладна від 07.05.2018 № 94); акт від 14.05.2018 № 25 на суму 21 199,20 грн (видаткова накладна від 14.05.18р. № 97); акт від 14.05.2018 на суму 86 548,80 грн (видаткова накладна від 14.05.2018 № 99); акт від 14.05.2018 № 23 на суму 79 891,20 грн (видаткова накладна від 14.05.2018 № 98); акт від 25.05.2018 № 24 на суму 177 652,80 грн (видаткова накладна від 25.05.2018 № 101); акт від 04.06.2019 на суму 82  248,00 грн (видаткова накладна від 04.06.2018 № 102); акт від 19.06.2018 № 2 на суму 50 421,60 грн (видаткова накладна від 19.06.2018 № 109); акт від 19.06.2018 (на підпису у позивача) на суму 193 070,40 грн (видаткова накладна від 19.06.2018 № 110).

На підтвердження перебування акту від 19.06.2018 № 110 на підписанні представником відповідача надано копію листа філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» від 24.04.2019 адресований філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» про підтвердження факту та точної дати отримання продукції, зазначеної в акті приймання – передачі № 110.   

Посилаючись на несвоєчасність постачання продукції відповідачем на виконання умов договору поставки від 25.10.2017 № ЦЗВ-03-09017-01 позивач просить стягнути суму штрафних санкцій в розмірі 303  825,93 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до абзацу 2 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору,  стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 230 ГК України, штрафні санкції - це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

За порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення виконання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з п. 10.1 Договору, за порушення термінів постачання Постачальник оплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2. даного договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції. При цьому, Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово Замовник.

За несвоєчасне виконання умов договору від 25.10.2017 № ЦЗВ-03-09017-01 за рознарядкою від 30.12.2017 № ЦЗВ-20/6449 позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 148  455,33 грн.

Розрахунок пені

Сума боргу Період Прострочення Кількість днів прострочення Розмір пені Сума пені

1  224  132,0029.01.2018-28.02.2018310,1%37  948,09

1  035  804,0001.03.2018-01.04.2018320,1%33  145,73

904  564,8002.04.2018-10.04.201890,1%8141,08

823  032,0011.04.2018-19.04.201890,1%7407,29

811  994,4020.04.2018-06.05.2018170,1%13  616,26

786  590,4007.05.2018-13.05.201870,1%5506,13

706  699,2014.05.2018-24.05.2018110,1%7773,69

529  046,4025.05.2018-29.07.2018660,1%34  917,06

Розрахунок суми штрафу за рознарядкою від 30.121.2017 № ЦЗВ-20/6449: 1  035  804,00 грн (вартість непоставленої продукції у строк понад 15 календарних днів) х 15% (штраф, п. 10.1 договору) = 155  370,60 грн.

Відповідно до п. 5.3 договору, датою поставки вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем – кінцевим одержувачем, реквізити якого зазначені в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому – передачі, який підписується представником вантажоодержувача, постачальника та затверджується керівництвом служби/філії залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику.

Відповідно до п. 7.1 договору, після приймання продукції вантажоодержувачем – кінцевим одержувачем, замовнику надаються наступні документи: рахунок-фактура; копія товарно-транспортної накладної або накладної (залізничної), акт прийому-передачі в чотирьох примірниках, підписаний представником постачальника, вантажоодержувача – кінцевого одержувача та затверджується керівництвом служби/філії вантажоодержувача. Замовник зобов`язується підписати та повернути постачальнику після підтвердження поставки продукції; податкова накладна, оформлена та зареєстрована відповідно до вимог чинного законодавства України; копії документів, що підтверджують якість продукції, зазначених у п. 2.1 договору; копії пакувальних аркушів (при наявності).

Суд вважає, що з урахуванням наданих до матеріалів справи документів на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій не було надано належним чином оформлених актів приймання-передачі стосовно трьох поставок товару, а саме: акт від 14.05.2018 на суму 86  548,80 грн; акт від 04.06.2018 на суму 82  248,00 грн; акт від 19.06.2018 на суму 193  070,40 грн. На час прийняття рішення у справі неоформленим залишається один акт від 19.06.2018. Разом з тим, поставка товару кінцевому вантажоодержувачу підтверджується видатковими накладними від 14.05.2018 № 99, від 04.06.2018 № 102, від 19.06.2018. Тривале оформлення та погодження актів приймання-передачі продукції не повинна впливати на факт постачання продукції, який підтверджується видатковими накладними.

Відтак, кінцевою датою прострочення поставки товару повинно бути враховано 19 червня 2018 року.

Як вбачається з умов договору та рознарядки, строк поставки товару встановлено 30 днів з моменту письмової рознарядки, яка направляється замовником.

Судом встановлено, що позивачем надано докази надсилання рознарядок на адресу відповідача поштою. Як свідчать роздруківки з офіційного сайту Укрпошти, відстежено вручення поштового відправлення за трек-номером 0304908140469 (10.01.2016). Доказів отримання (вручення) інших поштових відправлень – рознарядок, сайт Укрпошти не містить. Наявні докази надсилання сканкопії рознарядки від 30.12.2017 № ЦЗВ-20/6449 листом на електронну пошту. Доказів надіслання та отримання інших електронних рознарядок матеріали справи не містять.

Умови п. 5.2 Договору визначають, що кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів саме з дати письмової рознарядки Замовника.

Враховуючи не зазначення у першій рознарядці від 30.12.2017 кінцевого вантажоодержувача, зазначення у другій рознарядці від 26.01.2018 про те, що реквізити кінцевих вантажоодержувачів буде повідомлено додатково, суд вважає, що остаточною та саме за якою у відповідача виник обов`язок поставити продукцію є рознарядка від 01.03.2018 № ЦЗВ-20/1104.

Вказана рознарядка від 01.03.2018 була надіслана на адресу відповідача 02.03.2018 про що свідчить фіскальний чек № 3172 та опис вкладення у відправлення УЕ № 0304906533536. Як свідчить роздруківка з сайту Укрпошта пошук поштових відправлень, відправлення за трек номером 0304906533536 так і не було вручено адресату та повернуто на адресу позивача з відміткою про повернення за зворотною адресою: закінчення встановленого терміну зберігання. Доказів надсилання рознарядки від 01.03.2018 по електронній пошті позивачем не надано. Враховуючи норматив міжобласного поштового пробігу, визначений Правилами надання послуг поштового зв`язку - 5 днів, суд доходить висновку, що строк постачання товару сплинув 05.04.2018.

Таким чином, початком перебігу строку для нарахування пені за прострочення поставки продукції є 06.04.2018, кінцевою датою для такого розрахунку суд вважає – 19.06.2018.

Також суд вважає, що позивачем безпідставно не враховано постачання товару за актами від 14.05.2018 на суму 86  548,80 грн (під час нарахування пені на суму боргу в розмірі 706  699,20 грн), актами від 04.06.2018 на суму 82  248,00 грн. та від 19.06.2018 на суму 193  070,40 грн (під час нарахування пені на суму боргу в розмірі 529  046,40 грн).

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням періоду прострочення та враховуючи видаткові накладні від 14.05.2018 № 99, від 04.06.2018 № 102, від 19.06.2018 № 110, суд вважає обґрунтованим розмір пені, який підлягає присудженню з відповідача за прострочення постачання продукції на користь позивача – 17  884,11 грн.

Стосовно правомірності визначення розміру штрафу в сумі 155  370,60 грн та його нарахування.

Позивачем заявлено до стягнення 15% штрафу у розмірі 155  370,60 грн = (1  035  804,00 грн вартість непоставленої продукції у строк понад 15 календарних днів у період 01.03.2018-01.04.2018 х 15%), можливість нарахування якого передбачена пунктом 10.1 договору.    

Враховуючи те, що суд вважає обґрунтованим періодом прострочення поставки продукції 06.04.201-19.06.2018 нарахування штрафу на суму 1  035  804,00 грн, суд вважає безпідставним.   

Окрім того, за рознарядками визначено реквізити різних кінцевих вантажоодержувачів та визначено різні суми продукції, яку необхідно поставити. Відтак, суд вважає, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку штрафу за прострочення постачання продукції з урахуванням кінцевих вантажоодержувачів та без врахування поставленого товару за видатковими накладними від 14.05.2018 № 99, від 04.06.2018 № 102, від 19.06.2018 № 110 в межах загальної суми продукції. В цій частині позов задоволенню не підлягає з урахуванням зазначеного.          

Щодо доводів відповідача про необхідність враховувати положення Закону України “Про державні закупівлі” та тендерної пропозиції суд зазначає наступне. Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України саме договір є обов`язковим до виконання. Відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції оцінюється на стадії укладання договору. Спірний договір сторонами укладений та судом недійсним не визнано. Відтак такі твердження відповідача є безпідставними.

За викладених вище обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до   ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Владар Україна»                   (вул. Рекордна буд. 9, м. Запоріжжя, 69032, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 39290839) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 40075815, вул. Тверська 5, м. Київ, 03150) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» (проспект Повітрофлотський 11/15, м. київ, 03049, Україна, ідентифікаційний код ВСП 40081347) пеню за прострочення постачання товару в розмірі 17  884,11 грн (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 11 коп.), судовий збір у розмірі 268,26 грн (двісті шістдесят вісім гривень 26 коп.). Видати наказ.

У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 130  571,22 грн та штрафу в сумі 155  370,60 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 04 липня 2019 року.

Суддя                                                                                І. С. Горохов