РІШЕННЯ

іменем України

25 лютого 2010 року                                                                  м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Молнар Е.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою КП «Ужгородліфт» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 листопада 2009 року по справі за позовом КП «Ужгородліфт» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги,  -

в с т а н о в и л а :

     У лютому 2009 році КП «Ужгородліфт» (далі – КП) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги.

    Вимоги КП мотивувало тим, що воно як суб’єктом господарювання здійснює технічне обслуговування ліфтів у багатоквартирних будинках. Відповідно до діючих нормативно – правових актів, в т. ч. постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 року «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та рішення виконкому Ужгородської міської ради № 132 від 27.06.2006 року «Про тарифи на послуги з технічного обслуговування ліфтів» мешканці багатоквартирних будинків, які користуються ліфтами, повинні сплачувати за ці послуги плату.

Відповідачка плату за користування ліфтом систематично не сплачує, в результаті чого утворилася заборгованість.

16.10.2006 року між КП та відповідачем був укладений договір про реструктуризацію заборгованості. Згідно цього договору відповідачка визнала борг в сумі 372,33 грн. та зобов’язалася протягом 2006-го та 2007-мого років погасити заборгованість.  В порушення умов договору ОСОБА_3 жодного платежу не зробила і станом на 1.12.2008 року боргує КП 611 грн. 14 коп.

Посилаючись на дані обставини КП просило постановити рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь 611 грн. 14 коп. заборгованості та судові витрати.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 5 листопада 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги КП посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

    Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не користується послугами КП, між нею та позивачем не укладено жодних договорів і немає ніяких зобов’язань.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з’ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального права.

Відповідач проживає в багатоквартирному житловому будинку обладнаному ліфтом, безперебійну та безпечну роботу якого забезпечує КП. Між сторонами склалися правовідносини з приводу оплати послуг за користування ліфтом. Дані правовідносини регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів та послуги з утримання будинків і споруд на прибудинковій території і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд на прибудинковій території», ЖК України та рішеннями виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про тарифи на послуги з технічного обслуговування ліфтів».

По справі встановлено, що письмового договору про надання послуг з користування ліфтом між сторони не укладено. Проте існує письмовий договір № 122 від 16.10.2006 року про реструктуризацію заборгованості плати за технічне обслуговування ліфта. Згідно цього договору відповідач зобов’язалася перед КП протягом двох років погасити заборгованість в сумі 372 грн. 33 коп. та сплачувати поточні платежі за користуванням ліфтом в сумі по 31 грн. 03 коп. щомісяця.

Дана угода на сьогоднішній день чинна та правомірна (ст. 204 ЦК України) і на її підставі у відповідача, згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 та ст. 509 ЦК України, існує зобов’язання сплатити КП борг за користування ліфтом.

Заперечення наявності угоди відповідачем, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, є голослівними і на увагу не заслуговують.

Правом просити суд про забезпечення доказів шляхом призначення по справі експертизи представник відповідача не скористався навіть після додаткового роз’яснення його прав в суду апеляційної інстанції.

Встановлено, що відповідач в порушення умов договору та  вимог ст. 526 ЦК України свої зобов’язання не виконує і станом на 1.12.2008 року заборгував КП 611 грн. 14 коп.

Зі змісту рішень виконкому Ужгородської міської ради «Про тарифи для населення з технічного обслуговування ліфтів» випливає, що дані послуги сплачують всі мешканці багатоквартирних будинків, крім квартир поверху крайньої нижньої зупинки ліфта.

Технічним планом будинку, в якому живе відповідачка, встановлено, що крайня нижня зупинка ліфту знаходиться поверхом нижче квартири відповідача.

Крім цього, управлінням праці та соціального захисту населення м. Ужгорода оформлено на ім’я відповідача субсидію і КП отримує від держави частину витрат понесених на обслуговування ліфта.

За таких обставин колегія суддів констатує, що висновки суду першої інстанції про недоведеність позову не відповідають обставинам справи, що відповідно до згідно п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Станом на 1.12.2008 року заборгованість відповідача за користування ліфтом становить 611 грн. 14 коп. і дана сума підлягає стягненню з неї в користь позивача.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

    в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 листопада 2009 року скасувати.

Позов КП «Ужгородліфт» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь КП «Ужгородліфт» 611 (шістсот одинадцять) грн. 14 коп. заборгованості.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак  може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

    Судді: