ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ А-45/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Гашицького О.В. (головуючий суддя, суддя-доповідач),
Бутенка В.І., Горбатюка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Шпикуляка В.Г.,
представників: позивача –ОСОБА_4, відповідача –Яросюк Т.А.,
третьої особи – ОСОБА_6,
розглянувши в порядку апеляційного провадження справу за адміністративним
позовом представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_7 ОСОБА_4 до Центральної виборчої комісії (третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –кандидат на пост Президента України ОСОБА_10) про визнання незаконним пункту 1 Роз’яснення щодо деяких питань організації роботи дільничних виборчих комісій під час проведення повторного голосування з виборів Президента України 7 лютого 2010 року та транспортування документів дільничних виборчих комісій до окружних виборчих комісій, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 7 лютого 2010 року№ 226, за апеляційними скаргами кандидата на пост Президента України ОСОБА_10 та Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
7 лютого 2010 року,
встановив:
Звернувшись 7 лютого 2010 року з адміністративним позовом до Київського апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції, представник кандидата на пост Президента України ОСОБА_7 ОСОБА_4 просила визнати протиправним та скасувати пункт 1 Роз’яснення щодо деяких питань організації роботи дільничних виборчих комісій під час проведення повторного голосування з виборів Президента України 7 лютого 2010 року та транспортування документів дільничних виборчих комісій до окружних виборчих комісій (далі –Роз’яснення), затвердженого постановою Центральної виборчої комісії (далі –ЦВК) від 7 лютого 2010 року № 226.
Позивачем зазначалося, що вказаний пункт Роз'яснення суперечить частині четвертій статті 77 Закону України від 5 березня 1999 року № 474-ХІV «Про вибори Президента України»(далі –Закон № 474-ХІV), що регулює порядок організації голосування виборців за межами приміщення для голосування. Цією нормою Закону встановлено, що голосування виборців за межами приміщення для голосування організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені виборчою комісією.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2010 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 1 постанови ЦВК від 7 лютого 2010 року № 226 в частині, що стосується затвердження пункту 1 Роз’яснення.
Цю постанову допущено до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку ЦВК та представником кандидата на пост Президента України ОСОБА_10 ОСОБА_11 В апеляційних скаргах порушено питання про скасування зазначеного рішення з підстав порушення норм матеріального і процесуального
права та ухвалення нового рішення – про відмову в позові.
У судовому засіданні представниками ЦВК Яросюк Т.А. та кандидата
на пост Президента України ОСОБА_10 ОСОБА_11 апеляційні скарги підтримані. Представник кандидата на пост Президента України ОСОБА_7 ОСОБА_4 просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази у справі при перегляді рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що пунктом 1 Роз’яснення, що стосується реалізації положень частини четвертої статті 77 Закону № 474-ХІV, ЦВК фактично ввела нову норму, яка суперечить зазначеній
нормі Закону, тим самим перевищила свої повноваження.
Повноваження ЦВК щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, зокрема щодо надання обов’язкових для застосування виборчими комісіями роз’яснень з питань виконання Закону № 474-ХІV, та здійснення організаційно-методичного забезпечення їх діяльності, передбачені пунктом 1 частини другої статті 25 цього Закону.
Таким чином, ЦВК при наданні Роз’яснення діяла в межах своїх повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону № 474-ХІV усі кандидати
на пост Президента України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.
Частиною четвертою статті 77 вказаного Закону передбачено, що голосування виборців за межами приміщення для голосування організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені виборчою комісією. Ці члени комісії повинні бути представниками різних кандидатів на пост Президента України.
Отже, основною умовою організації голосування виборців за межами приміщення для голосування є рівність за кількістю членів дільничної виборчої комісії від кожного кандидата на пост Президента України.
У випадку, коли таке представництво не буде рівним, дотримання інтересів одного з кандидатів на пост Президента України буде ускладненим.
Чинна норма Закону № 474-ХІV враховує особливості голосування з виборів Президента України при голосуванні 17 січня 2010 року, коли до виборчих бюлетенів було внесено прізвища більш як двох кандидатів на пост Президента України.
Особливості етапу повторного голосування з виборів Президента України
7 лютого 2010 року полягають у тому, що до виборчого бюлетеня для повторного голосування включено лише два кандидати на пост Президента України, які у підсумку голосування у день виборів Президента України 17 січня 2010 року одержали найбільшу кількість голосів виборців. Лише представники цих двох кандидатів входять до складу дільничних виборчих комісій.
Приймаючи постанову щодо роз’яснення застосування окремих положень Закону № 474-ХІV, ЦВК обґрунтовувала своє рішення необхідністю реалізації і захисту конституційних виборчих прав громадян України та з метою унеможливлення випадків невиконання дільничними виборчими комісіями і
членами цих комісій їх повноважень, визначених Законом.
В судовому засіданні представником ЦВК надано пояснення, що існуючим кількісним складом членів дільничних виборчих комісій на окремих виборчих дільницях забезпечити упродовж дня голосування участь виборців у голосуванні за межами приміщення для голосування практично неможливо. Саме ці обставини мали значення для прийняття Роз’яснення відповідно до покладеного на ЦВК обов’язку забезпечення дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого процесу, реалізації виборчих прав громадян України, однакового застосування законодавства України про вибори Президента України
на всій території України.
Роз’ясненням не обмежується максимальний кількісний склад членів комісії, які мають забезпечити організацію голосування виборців за межами приміщення для голосування, але встановлена мінімальна їх кількість з дотриманням принципу паритетності представників комісії від різних кандидатів на пост Президента України.
Інтереси кожного з кандидатів на пост Президента України у цьому випадку повинен забезпечити член комісії, якого призначено від конкретного кандидата, а участь третього члена комісії в роботі членів комісії при організації голосування за межами приміщення для голосування призведе до порушення принципу рівності прав кожного з двох кандидатів у Президенти України в ході повторного голосування.
Слід також зазначити, що рішення суду першої інстанції щодо негайного
його виконання суперечить положенням статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено вичерпний перелік випадків, коли
постанови суду можуть бути допущені до негайного виконання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи встановлені повно та всебічно, однак рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 172, 176, 177, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
постановив:
Апеляційні скарги кандидата на пост Президента України ОСОБА_10 та Центральної виборчої комісії задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого
2010 року у справі за адміністративним позовом представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_7 ОСОБА_4 до Центральної виборчої комісії (третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –кандидат на пост Президента України ОСОБА_10) про визнання незаконним пункту 1 Роз’яснення щодо деяких питань організації роботи дільничних виборчих комісій під час проведення повторного голосування з виборів Президента України 7 лютого 2010 року та транспортування документів дільничних виборчих комісій до окружних виборчих комісій, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії № 226 від 7 лютого 2010 року, скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: