Справа № 1-22/2007 p.
ВИРОК
іменем України
1 березня 2007 року Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Іванюка Т.І.,
при секретареві Дідовець М.І.,
за участю прокурора Приходько Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець Чернігівської області кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Данівка Козелецького району Чернігівської області, одруженого, із неповною середньою освітою, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 5 січня 2006 року Козелецьким районним судом Чернігівської області по ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року 6-ти місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням із заробітку в доход держави двадцяти відсотків щомісячно,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
встановив:
підсудний ОСОБА_1 вчинив ухилення від відбування покарання у вигляді виправних робіт.
Цей злочин підсудним вчинений за таких обставин:
ОСОБА_1 був засуджений 5 січня 2006 року Козелецьким районним судом Чернігівської області по ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року 6-ти місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням із заробітку в доход держави двадцять відсотків щомісячно. Відповідно до облікової картки ОСОБА_1 взятий на облік у кримінально-виконавчий інспекції Козелецького району 21 січня 2006 року та 4 лютого 2006 року було прийнято вирок до виконання в колгоспі „їм. Леніна" в с Данівка Козелецького району. Починаючи з 1 лютого 2006 року розпочато відрахування з заробітної плати ОСОБА_1. В порушення вимог Кримінально-виконавчого Кодексу України, ОСОБА_1 у лютому 2006 року допустив два прогули без поважних причин, у квітні 2006 року п"ять таких днів, в травні 2006 року сім, в червні 2006 року шість, в липні 2006 року двадцять один, та починаючи з 1 серпня 2006 року взагалі не виходить на роботу. Крім цього ОСОБА_1 за час відбування покарання 8.04.2006 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 178 ч.І КУпАП, та 27.02.2006 року за ст. 179 КУпАП, не з"являвся вчасно для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію без поважних причин, про що неодноразово був попереджений про відповідальність за порушення умов виконання покарання. -
2
Винуватість підсудного у вчиненні злочину підтверджується
такими доказами:
підсудний ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю і показав, що з вироком Козелецького районного суду від 5 січня 2006 року він був засуджений по ст. 185 ч.І КК України до 1 року 6-ти місяців виправних робіт. Про наслідки порушення виконання покарання знав. Допускав прогули без поважних причин, вчиняв адміністративні правопорушення та не з"являвся вчасно для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції свідомо. Розраховував на безнаказанність.
Свідок ОСОБА_2 на досудовому слідстві показала, що вона працює ІНФОРМАЦІЯ_2. 25 січня 2006 року нею на облік було поставлено засудженого Козелецьким районним судом до 1 року 6-ти місяців ОСОБА_1 За час перебування на обліку, останній без поважних причин не з"являвся на реєстрацію, згідно розрахункових данних допускав прогули на роботі, притягувався до адміністративної відповідальності. Нею неодноразово виносилися попередження ОСОБА_1 про наслідки порушень відбування покарань, на що останній не реагував. З серпня 2006 року взагалі перестав виходити на роботу. (а.с. 73-74);
На досудовому слідстві свідок ОСОБА_3 показала, що працює ІНФОРМАЦІЯ_3 КСП „їм. Леніна" в с.Данівка. Починаючи з лютого 2006 року, відповідно до вироку Козелецького районного суду, вона відраховувала з заробітної плати ОСОБА_1 20 % щомісячно у доход держави. Останній міг по кілька днів не виходити на роботу без поважних причин. Із 1-ого серпня 2006 року взагалі на роботу не ходить. (а.с. 67);
Свідок ОСОБА_4 під час досудового слідства показав, що він працює ІНФОРМАЦІЯ_4 КСП „їм. Леніна". У 2006 році його підлеглий ОСОБА_1 по декілька разів на місяць без поважних причин не виходив на роботу, мотивуючи тим, що працювати взагалі не хоче. На зауваження не реагував. З 1 серпня 2006 року на роботу взагалі не ходить. ( а.с. 72);
Показами свідка ОСОБА_5, що були нею дані на досудовому слідстві встановлено, що її чоловік ОСОБА_1 в січні 2006 року був засуджений Козелецьким районним судом до виправних робіт. Неодноразово до них додому по почті надходили виклики до інспекції виконання покарань, але останній їх ігнорував. На роботу не ходив без поважних причин. ( а.с. 70) ;
Крім цього вина ОСОБА_1 в скоєнні злочину підтверджується вироком Козелецького районного суду від 5 січня 2006 року ( а.с. 12-13) ; попередженням порушення порядку та умов відбування покарання ( а.с.30,47,62 ); листком реєстрації засудженого ОСОБА_1 ( а.с. 36); протоколами про адміністративне правопорушення (а.с. 39, 42) ; актом перевірки виконання покарання у виді виправних робіт від 10.08.2006 року (а.с.59).
Оцінюючи зібрані у кримінальній справі докази в їх сукупності, суд вважає доказаним, що ОСОБА_1 вчинив ухилення від відбування покарання у вигляді виправних робіт. Тому, дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України. .
3
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує
посередню характеристику за місцем проживання, та позитивну характеристику з колишнього місця роботи, його сімейний стан, щиро розкаявся у скоєнному, що є обставинами, які пом'якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, не встановлено.
При цьому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, і вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання, що передбачене санкцією ст. 389 ч.2 КК України у вигляді обмеження волі. Також суд враховує, що ОСОБА_1 за попереднім вироком Козелецького районного суду від 2 січня 2006 року був засуджений до покарання у вигляді виправних робіт, що становить відповідно до перерахунку згідно ст. 72 КК України 6 місяців обмеження волі, а тому суд вважає за необхідне остаточно призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у відповідності до ч.І ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду.
Керуючись ст. ст. 323 і 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 389 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до вимог ст.71 ч.І КК України за сукупністю вироків до міри покарання за даним вироком частково 3 місяці обмеження волі приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Козелецького районного суду від 5 січня 2006 року і остаточно призначити ОСОБА_1 1 ( один ) рік З ( три) місяці обмеження волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити утримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати із 14 лютого 2007 року, з часу фактичного затримання.
Речовий доказ по кримінальній справі - особову справу № 01/2006 на засудженого ОСОБА_1 з КВІ Козелецького району залишити при справі.
На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення до апеляційного суду Чернігівської області.