УХВАЛА

03 липня 2019 року

Київ

справа № 759/14592/18

провадження № К/9901/15819/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинського управління Національної поліції в м. Києві про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 22 квітня 2019 року, серед іншого, відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 2305,20 гривень до ухвалення судового рішення по суті у даній адміністративній справі; відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинського управління Національної поліції міста Києва про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись із указаною ухвалою в частині відстрочення ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 2305,20 гривень до ухвалення судового рішення по суті, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 травня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у вказаній справі.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу.

Верховний Суд ухвалою від 5 червня 2019 року:

відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року;

відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року;

залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року.

Підставою для залишення касаційної скарги без руху стала її невідповідність вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

На виконання ухвали від 5 червня 2019 року позивач подав заяву про звільнення від сплати судового збору, мотивовану тим, що розмір судового збору (1921,00 гривень) перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проаналізувавши аргументи вказаної заяви на додані до неї документи, Верховний Суд установив, що дійсно, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції виходить із такого.

Шостий апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження згідно з ухвалою від 20 травня 2019 року, виходив із того, що ухвала суду першої інстанції про відстрочення сплати судового збору не входить до визначеного процесуальним законом переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів;

2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншого суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

8) затвердження умов примирення сторін;

9) призначення експертизи;

10) визначення розміру судових витрат;

11) зупинення провадження у справі;

12) залишення позову (заяви) без розгляду;

13) закриття провадження у справі;

14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;

15) відмови ухвалити додаткове рішення;

16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення;

17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання;

19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення;

20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;

21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення;

22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

23) окрема ухвала;

24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;

25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу;

26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження;

27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Отже, оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі окремо від рішення суду можливе лише у разі оскарження такої ухвали з підстав порушення правил підсудності. В інших випадках ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, в тому числі в частині відстрочення сплати судового збору, не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення статті 294, пункту 1 частини першої статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України,

ухвалив:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі № 759/14592/18 за позовом ОСОБА_1 до Святошинського управління Національної поліції в м. Києві про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі № 759/14592/18 за позовом ОСОБА_1 до Святошинського управління Національної поліції в м. Києві про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. А. Губська

О. В. Калашнікова