УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року червня місяця „19" дня колегія суддів судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В.
Філатової Є.В.
При секретарі: Волковій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПІ м. Сімферополя про визнання права власності за спадкодавцем та право власності за нею в порядку спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.05.2004 року,
ВСТАНОВИЛА:
17.02.2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції м. Сімферополя про визнання права власності за спадкодавцем та права власності за нею в порядку спадкування. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її дід ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина на житловий АДРЕСА_1 у м. Сімферополі. Дане будинковолодіння було збудовано її дідом разом зі своєю сім'єю в період з 1939 року по 1953 рік. її мати проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_3 у спірному будинку. На початку будівництва дане будинковолодіння не було узаконене. Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради НОМЕР_1 від 14.10.1966 року АДРЕСА_2 в м. Сімферополі було поділено на три самостійні будинки. Земельна ділянка АДРЕСА_3 площею 337 кв.м, з розташованим на ній житловим будинком літ. „А" і господарськими спорудами була відведена ОСОБА_3 Будинок на той час не був добудований, будівництво було завершено в 1975 році. З цього часу сім'я позивачки поселилася у даному будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_4, інших спадкоємців, крім позивачки, не має. Вона фактично прийняла спадщину, оскільки проживає у даному будинку з 1955 року. Просить визнати право власності на спірний будинок за спадкоємцем ОСОБА_3, а також за нею у порядку спадкування, як за онукою померлого діда ОСОБА_3
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 26 травня 2004 року визнано за ОСОБА_3 право власності на АДРЕСА_4 в м. Сімферополя та право користування земельною ділянкою. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на АДРЕСА_4 в м. Сімферополі та земельну ділянку площею 337 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1 держмито на користь держави 227 грн 85 коп.
В апеляційної скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що її як спадкоємця після смерті ОСОБА_3 не було залучено до участі в справі, чим порушено її права та законні інтереси як спадкоємця. Крім того,
Справа № 22-2765/2006 р. Головуючий суду першої інстанції
Чумаченко Р.Д.
Доповідач Горбань В.В.
вона подала позовну заяву про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на 1/2 частку будинковолодіння, його поділ та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивачки, ОСОБА_2, її представника, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що після смерті ОСОБА_3 у будинку залишилася проживати його дочка ОСОБА_4, мати позивачки ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Інших спадкоємців не має, позивачка є єдиним спадкоємцем за законом на майно, яке залишилося після смерті її діда.
Проте з такими висновком суду в повному обсязі погодитися не можна.
Як убачається з матеріалів справи після смерті ОСОБА_3 у спірному будинку залишилися проживати його діти - дочка ОСОБА_4 і син ОСОБА_5, що підтверджується даними побудинкової книги /а.с. 9-27/, які фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
Згідно з правилами ст. 529 ЦК України /1963 року/ спадкоємцем першої черги за законом є в рівних частках діти, дружина і батьки померлого.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року /а.с. 39/, а ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2року /а.с. 73/.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 був одружений з ОСОБА_2 /а.с. 74/, яка на момент смерті проживала в АДРЕСА_4 в м. Сімферополі.
Проти даних обставин у суді апеляційної інстанції не заперечувала позивачка.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом на майно, яке залишилося після смерті її діда.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постановленим рішенням вирішено питання про права ОСОБА_2, як спадкоємця після чоловіка за законом у зв'язку зі смертю свекра ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_5, який був сином померлого.
Відповідно до п. 4 ст. 311 ЦПК України однією з безумовних підстав для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд є вирішення судом питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі у справі.
За таких обставин, коли рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 травня 2004 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею
законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: Курська А.Г. Горбань В.В. Філатова Є.В.