Постанова

Іменем України

19 червня 2019 року

м. Київ

справа № 141/25/15-ц

провадження № 61-41905св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка є правонаступником ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2018 року в складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Медвецького С. К.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2012 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який неодноразово уточнювали та змінювали, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка є правонаступником ОСОБА_5 , про визнання дій відповідачів неправомірними, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, зобов`язання вчинити дії для усунення пошкоджень будинку та розробки містобудівної документації, скасування договору купівлі-продажу, передачу земельної ділянки для подальшого користування, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що вони є власниками 12/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Власником іншої 13/25 частини будинку є ОСОБА_5 . 07 червня 2011 року ОСОБА_5 разом зі своїм сином ОСОБА_3 були розпочаті будівельні роботи, при виконанні яких було пошкоджено стіну, яка розділяла їх частини будинку, а також було розібрано дах та під стіну поставлено опори. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, після його смерті спадщину прийняла ОСОБА_4 . Також посилались на те, що неодноразово зверталися до органів виконавчої влади щодо пошкодження їхньої частини будинку, проте їх звернення були залишені без задоволення.

З урахуванням викладеного та неодноразових уточнень та змін позовних вимог, позивачі просили: усунути перешкоди у користуванні частиною будинку; визнати незаконними дії відповідача (щодо перебудови, реконструкції та перепланування будинку; знесення прибудови приміщення до житлового будинку; порушення основної конструкції житлового будинку; знесення суцільної покрівлі даху; створення перешкод у доступі до димоходу будинку; самовільного будівництва на спільно-частковій власності без згоди співвласників та проектної документації; визнати дії ОСОБА_3 як умисне захоплення та знищення нерухомого майна); зобов`язати відповідача вчинити дії щодо усунення наслідків його робіт (шляхом відновлення первісного стану будинку; відновити покрівлю даху, підняти дах на житловому будинку та поставити крокви; відновити доступ до димоходу або провести газове опалення; виконати дії, вказані у акті обстеження; знести самочинну забудову; укріпити капітальну стіну, яка була пошкоджена під час викопування котловану; відремонтувати житловий будинок, збудувати новий будинок; відновити підвал В/П ОСОБА_2 , який зруйнував ОСОБА_3 ); зобов`язати відповідача розробити містобудівну документацію, згідно із звідними даними проектування житлового спільно часткового будинку; визнати недійсним та скасувати будівельний паспорт на ім`я ОСОБА_5 від 18 лютого 2012 року № 43; скасувати договір купівлі-продажу від 18 вересня 2009 року; скасувати договір купівлі-продажу від 18 вересня 2009 року; відшкодувати ОСОБА_2 моральну та майнову шкоду; передати земельну ділянку для подальшого користування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 постійно заявляла відводи суддям у провадженні яких на розгляді перебувала дана справа, справа неодноразово перебувала на розгляді у різних судах першої інстанції.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 16 січня 2013 року залучено до участі у даній справі ОСОБА_5 .

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2014 року визнано правонаступником ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті батька.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 березня 2016 року відмовлено у задоволенні позову.

Додатковим рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року відмовлено повністю у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із відсутності правових підстав для задоволення позову.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 березня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 15 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Зобов`язано ОСОБА_4 розробити проектні рішення у вигляді невід`ємної частини будівельного паспорта, які б відповідали вимогам та положенням Державних будівельних норм щодо проведення будівельних робіт (реконструкції) у стислих умовах, з метою приведення пошкоджених приміщень квартири № 2, житлового будинку літ АДРЕСА_1 (окремих відповідальних будівельних конструкцій даної будівлі) у первинний стан, а саме:

приміщення № 2-5 - кухня (численні дефекти матеріалу суміжної несучої стіни у вигляді вертикальних тріщин по всій висоті, з розкриттям тріщин до 10 мм з більшою локалізацією пошкоджень у верхній частині стіни; відшарування штукатурного шару; по перекриттю від суміжної несучої стіни та паралельно неї тріщини з розкриттям до 4 мм);

приміщення № 2-6 - кімната (пошкодження матеріалу суміжної несучої стіни у вигляді вертикальних та під кутом тріщин, з локалізацією пошкоджень у верхній частині стіни і розкриттям до 5-6 мм);

приміщення № 2-7 - кладова (повне руйнування частини суміжної несучої стіни (заміна на нову з боку квартири № 1); часткове руйнування зовнішніх огороджуючих стін у вигляді вертикальних тріщин по всій висоті та від середини до верха; в верхній частині зовнішніх стін зміщення цеглин в кладці (на зовні) та порушення вертикального положення даних стін;

та з метою усунення пошкодження інших конструктивних елементів будівлі, а саме:

пошкодження віконних та дверних блоків, які потребують ремонту або заміни;

елементи стропильної системи даху частково зміщенні зі свого проектного положення та мають пошкодження;

пошкодження фронтонів та примикань покрівлі.

Зобов`язано ОСОБА_4 провести ремонтні роботи щодо усунення указаних вище пошкоджень будівлі відповідно до розроблених проектних рішень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем, внаслідок проведення ремонтних робіт, було значно пошкоджено частину приміщень будівлі у якій проживають позивачі, у зв`язку із чим вони позбавлені у повній мірі користуватися своїм будинком, який постійно руйнується, а тому їх порушене право у відповідності до вимог статті 391 ЦК України підлягає захисту. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд виходив із відсутності правових підстав для їх задоволення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 рокуОСОБА_4 подаладо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рішення апеляційного суду оскаржується у задоволеній частині позовних вимог, у іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається (стаття 400 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір, апеляційний суд, вийшов за межі позовних вимог та задовольнив вимогу позивачів, які вони не заявляли. Також, апеляційний суд, всупереч вимогам частини третьої статті 367 ЦПК України, вийшов за межі своєї компетенції, та призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, хоча позивачі під час розгляду судом першої інстанції клопотання щодо призначення експертизи не заявляли. Заявник вважала, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи апеляційним судом та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу

від 12 жовтня 1990 року, є власником 12/25 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських будівель та споруд.

Відповідно до експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку, частина будівлі, яка належить ОСОБА_2 , під № 2 , складається із трьох кімнат, кухні, кладової, загальною площею 63,5 кв. м та двох веранд, загальною площею 6,5 кв. м. Разом з тим, до складу домогосподарства включаються два сарая, туалет, огорожа та погріб В / П.

Інша частина будівлі під № 1, у розмірі 13/25 , на час звернення позивачів до суду з позовом, належала ОСОБА_5 , яка складалася із двох кімнат, кухні, кладової та веранди, загальною площею 79,90 кв. м (житлова - 29,10 кв. м та допоміжна -

50,80 кв. м).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 23 жовтня 2014 року визнано правонаступником ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті батька.

Відповідно до копій матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_5 , інших осіб, які прийняли спадщину немає, у зв`язку із їх відмовою від спадщини, у тому числі відмови від спадщини іншого відповідача, сина покійного -

ОСОБА_3

18 червня 2012 року ОСОБА_5 як замовнику відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Іллінецької райдержадміністрації, в особі начальника цього відділу - Бондар О. А., видано Будівельний паспорт на прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно із ескізом намірів забудовника ОСОБА_5 та схемою забудови земельної ділянки, яка належить йому на підставі державного акта на право приватної власності, ОСОБА_5 мав намір зробити добудову, яка складається з двох частин (№ 3, № 4), одна з яких (№4) прилягає з одного боку до його частини будівлі № 2 , з іншого боку - до будівлі позивачів № 1.

Намір ОСОБА_5 добудови (реконструкції) своєї частки будівлі також вбачається із плану житлового будинку.

Між сторонами виник спір у зв`язку із тим, що внаслідок проведення ремонтних робіт, було значно пошкоджено частину приміщень будівлі у якій проживають позивачі, у зв`язку із чим вони позбавлені у повній мірі користуватися своїм будинком, який постійно руйнується.

04 липня 2012 року комісією у складі начальника регіонального розвитку, містобудування та архітектури Іллінецької райдержадміністрації Бондара О . А. та архітектора міської ради - Роїка Ю. П. та у присутності ОСОБА_1 та

ОСОБА_3 (сина ОСОБА_5 ) було складено акт обстеження будинку АДРЕСА_1 , у якому зафіксовані пошкодження будівлі, зокрема: тріщини та вертикальні відхилення стіни, перекриття у покрівлі прогнуте, у кімнаті спостерігається вертикальна тріщина у внутрішній несучій стіні).

Також встановлено, що роботи щодо перепланування частини житлового будинку з прибудовою почали виконуватися ОСОБА_5 до отримання ним будівельного паспорту.

Під час складення указаного акта, син ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , пообіцяв виконати ремонт стіни за власний рахунок, зокрема: укріпити стіну, ліквідувати тріщину, оштукатурити, вимурувати цегляну стіну, у якій укріпити дерев`яні елементи покриття будинку.

Факт завдання позивачам шкоди, спричиненої внаслідок проведення ремонтних робіт з вини власника 13/15 частини спірного житлового будинку, підтверджується актом комісії Іллінецької райдержадміністрації від 04 липня 2012 року та висновком судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Вінницьке відділення, від 29 червня 2017 року

№ 2219/16-2.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Кожна сторона повинна довести ті обставинами, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Таким чином, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, приймаючи до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Вінницьке відділення, від 29 червня 2017 року № 2219/16-2, обґрунтовано вважав, що позивачами доведено завдану їм шкоду, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до пошкодження конструктивних елементів у приміщенні квартири № 2 спірного житлового будинку, у той час як відповідачем не спростовано факт того, що пошкодження спірних приміщень сталися не з вини власника 13/25 частини спірного житлового будинку, а тому дійшов правильного висновку про те, що порушене право позивачів підлягає захисту шляхом проведення відповідачем відновлювального ремонту указаних пошкоджень будівлі відповідно до розроблених проектних рішень.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень та розглянув позовні вимоги позивачів, які ними не заявлялись є безпідставними, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції позивачами неодноразово уточнювалися та змінювалися вимоги та остаточними вимогами є вимоги викладені у редакції від 02 лютого 2016 року про що свідчать матеріали цивільної справи, які і були розглянуті судами попередніх інстанцій.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо зупинення виконання постанови

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року зупинено виконання постанови Апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2018 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило