Справа № 2-5182/2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2009 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
при секретарі - Картавих А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу,
встановив:
ОСОБА_1 у травні 2009 року звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.03.2008 року між ним та відповідачем було укладено Договір банківського вкладу №1001/0403698001636001, відповідно до якого відповідач прийняв грошові кошти у розмірі 7500 грн. строком на 390 днів – з 12.03.2008 року по 05.04.2009 року зі сплатою 14,7% річних. Проте на звернення позивача від 03.04.2009 року та 07.04.2009 року відповідач відмовився повернути вклад, посилаючись на введення тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів. На підставі наведеного, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача суму вкладу у розмірі 7500 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 30.07.2009 року відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" відділення №1 замінено на належного, яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк".
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, додатково зазначивши, що ним заявлені вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».
Відповідач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. У письмових запереченнях посилається на те, що у зв’язку з введенням тимчасової адміністрації, мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на один рік - з 21.01.2009 року та на підставі роз’яснення Департаменту реорганізації та припинення діяльності банків Національного банку України №44-020\1357-2796 «Щодо застосування мораторію на задоволення вимог кредиторів» вимоги задовольняються при наявності коштів та у порядку черговості. Просить у позові відмовити у повному обсязі.
Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ч.1, ч. 2 статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору банківського вкладу №1001/0403698001636001 від 12.03.2008 року ОСОБА_1 внес вклад до ТОВ «Український промисловий Банк» у розмірі 7500 грн. з нарахуванням процентів на вклад у розмірі 14,7 % річних, строком на 390 дні – з 12.03.2008 року по 05.04.2009 року.
03.04.2009 року, 06.04.2009 року, 07.04.2009 року ОСОБА_1 звертався із заявами про повернення коштів за депозитним вкладом, проте йому було відмовлено.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавця, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Суд не приймає до уваги постанову Правління Національного банку України від 21.01.2009 року та лист Національного банку України №47-112\1231 від 21.01.2009 р. «Про призначення в ТОВ «Укрпромбанк» тимчасової адміністрації», оскільки постанова є підзаконним нормативно - правовим актом, носить рекомендований характер, суперечать вимогам закону та по суті змінює в односторонньому порядку умови договору.
Відповідно до ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, а тому відмова у поверненні вкладу, порушує право власності позивача та позбавляє його можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном
Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі вищевикладеного, відповідно ст. 41 Конституції України, ст. 23, 526, 1058-1060 ЦК України, договору банківського вкладу №1001/0403698001636001 від 12.03.2008 року, керуючись статтями 10, 11,60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором банківського вкладу №1001/0403698001636001 від 12.03.2008 року у розмірі 7500,00 (сім тисяч п’ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь держави витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 220,00 (двісті двадцять) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: